Справа № 2а-2067/11
іменем України
"05" квітня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді: Шкоріної О.І.
при секретарі Телегіній Н.О.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України Центру урядового зв»язку про визнання протиправним рішення та зобов»язання виплатити одноразову грошову допомогу.
Суд,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України Центр урядового зв»язку про визнання протиправним рішення адміністрації про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги сім»ї померлого в результаті виконання службових обов»язків майора ОСОБА_2 та зобов»язання виплатити їй одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому «Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, поранення /контузії, травми або каліцтва/ або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 року № 605. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є дружиною померлого ОСОБА_2, який з 20.07.1999 року проходив службу на офіцерських посадах в Службі безпеки України та Держспецзв»язку України і працював на засобах зв»язку в певному діапазоні випромінювання. Центральною військово-лікарською комісією визнано, що захворювання і смерть ОСОБА_2 пов»язання з виконанням ним обов»язків військової служби, а отже вона має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого. 10.09.2010 року вона звернулася до відповідача із заявою про розгляд питання щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги у зв»язку із смертю її чоловіка, пов»язаною з виконанням ним службових обов»язків, але їй було відмовлено з причини того, що «… смерть майора Держспецзв»язку ОСОБА_2 настала не під час виконання службових обов»язків». Вважає таку відмову неправомірною, оскільки захворювання її чоловіка сталося безпосередньо під час і внаслідок виконання ним службових обов»язків.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали і просили позов задовольнити, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав і просив в задоволенні позову відмовити, пояснивши, що смерть громадянина ОСОБА_2 настала під час його щорічної відпустки, в госпіталі Міністерства оборони України, тобто не під час виконання службових обов»язків в розумінні п.11 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв»язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1828. Згідно висновку Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв»язку смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання пов»язаного з виконанням обов»язків військової служби, що відноситься до періоду проходження служби, а не до безпосереднього виконання обов»язків. За таких обставин, вважає, що у Головного управління урядового зв»язку Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України відсутні законні підстави для призначення ОСОБА_2 виплати одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 15 статті 21 Закону України «Про Державну службу спеціального зв»язку та захисту інформації України».
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер від гострого лейкозу ОСОБА_2, який в період з 20.07.1999 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2007 року по 29.07.2010 року проходив службу на офіцерських посадах в Службі Безпеки України та Держспецзв»язку України відповідно в званні майора і працював на засобах зв»язку в певному діапазоні випромінювання.
Данні обставини підтверджуються довідкою про причини смерті, виданою Центральною паталого-анатомічною лабораторією Міністерства оборони України та довідкою, виданою 16.08.2010 року Центром урядового зв»язку Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України /а.с.9,10/.
Згідно з Протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв»язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 829 від 07.09.2010 року, встановлено, що травма довготривала дія електромагнітного випромінювання надвисоких частот і її наслідки майора ОСОБА_2, яка послужила причиною розвитку: гострого лейкозу, який став причиною його смерті 29.07.2010 року і як наслідок висновку -травма, її наслідки і причина смерті, пов»язані з виконанням обов»язків військової служби /а.с.12/.
Розглянувши заяву дружини померлого ОСОБА_2- ОСОБА_1 від 10.09.2010 року , адміністрація Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України прийняла рішення про відмову у призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв»язку зі смертю майора Держспецзв»язку ОСОБА_2 з посиланням на Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, поранення /контузії, травми або каліцтва/ або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв»язку та захисту інформації, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 року № 605. Про прийняте рішення було видано розпорядження № 146 від 15.10.2010 року /а.с.15/.
Повідомляючи ОСОБА_1 про прийняте рішення, відповідач в листі від 22.10.2010 року за № 26/2-1762 зазначив, що причиною відмови у виплаті одноразової грошової допомоги є та обставина, що смерть майора Держспецзв»язку ОСОБА_2 настала не під час виконання службових обов»язків /а.с.14/.
Таке рішення суд вважає неправомірним, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи
бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті /вчинені/ вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення /вчинення дії/; безсторонньо /неупереджено/; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення /дія/; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом України «Про військову службу та військовий обов»язок» визначено, що початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини, а закінченням проходження військової служби вважається день, з якого військовослужбовець виключений наказом по військовій частині із списків особового складу.
Дані положення закріплені в пунктах 10, 40 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв»язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1828.
Безспірним вважається те, що ОСОБА_2 був прийнятий на службу в Держспецзв»язок і на момент смерті не виключений із списків особового складу Держспецзв»язку. ОСОБА_2 на липень 2010 року був у званні майора.
Згідно із ст..24 Закону України «Про військову службу та військовий обов2язок»військовослужбовці вважаються такими, які виконують обов»язки військової служби, в тому числі поза військовою частиною, якщо перебування там відповідало обов»язкам військовослужбовця або він був направлений туди за наказом відповідного командира /начальника/.
Згідно з п.11 раніше зазначеного Положення особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують свої службові обов»язки під час перебування їх на місцях служби або занять у будівлях і на прилеглих територіях Адміністрації Держспецзв»язку чи регіональних органів, територіальних підрозділів, закладів та установ /далі підпорядковані органи/ або на інших місцях служби або занять, визначених приписами чи розпорядженнями Голови Держспецзв»язку або начальників відповідних підпорядкованих органів, включаючи установлені розпорядком перерви: прямування до місця служби або із служби, перебування у службових поїздках, повернення до місця служби; виконання завдань за наказом прямого начальника; виконання громадського обов»язку, пов»язаного з врятуванням людського життя, охорони правопорядку, охорони державної власності, підтримання службової дисципліни.
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент смерті знаходився у щорічній черговій відпустці, що не заперечується представником відповідача.
Законом та Положенням про проходження служби в Державній службі спеціального зв»язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу передбачено певний порядок оформлення відпустки з обов»язковим повідомленням військовослужбовцем місця проведення відпустки, про що зазначається в посвідченні на відпустки, виданої на підставі наказу керівництва.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2, знаходячись у відпустці, в яку був був направлений за відповідним наказом керівництва, вважається таким, що виконує обов»язки військової служби.
Крім того, смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання пов»язаного з виконанням обов»язків військової служби, що підтверджується висновком ЦВЛК.
Враховуючи наведене, суд вважає, що смерть ОСОБА_2 настала під час виконання ним службових обов»язків.
Пунктом 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, поранення /контузії, травми або каліцтва/ або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв»язку та захисту інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 року № 605 встановлено що у разі загибелі /смерті/ особи рядового чи начальницького складу Держспецзв»язку під час виконання службових обов»язків сім»ї загиблого /померлого/, а за її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого /померлого/.
ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 09.08.2003 року. Від шлюбу з ОСОБА_2 має дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Від так, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого /померлого/.
Керуючись ст. ст. 9, 11,70, 71, 99, 100, 159, 160, 163 , 167 КАС України та на підставі Закону України «Про Державну службу спеціального зв»язку та захисту інформації України», «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, поранення /контузії, травми або каліцтва/ або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв»язку та захисту інформації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 року № 605, «Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв»язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1828.
суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Адміністрації Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України від 15.10.2010 року № 146 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги сім»ї померлого в результаті виконання службових обов«язків майора ОСОБА_2.
Зобов»язати Державну службу спеціального зв»язку та захисту інформації України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 року № 605, якою затверджено «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, поранення /контузії, травми або каліцтва/ або інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв»язку та захисту інформації»в розмірі десятирічного грошового забезпечення померлого ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м.Києва протягом десяти днів з часу її проголошення.
Суддя: