2-а-1342/11
іменем України
26 квітня 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сеніна В.Ю.
при секретарі Распутній Н.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Головного управління державного казначейства України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення, -
в березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (далі -УПСЗ), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі -КМЦ) та Головного управління державного казначейства України у м. Києві (далі -ДК) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення, в якому просить визнати неправомірними дії відповідачів (УПСЗ та КМЦ) та зобов'язати УПСЗ нарахувати йому щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік, та зобов'язати КМЦ виплатити йому таку допомогу, а також стягнути з ДК на його користь 2000 грн., витрачених на правову допомогу.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є інвалідом IІ групи внаслідок захворювань, пов'язаних з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст. 48 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, але в зазначеному розмірі її не отримує. На заяву до УПСЗ про доплату позивачу було відмовлено.
В судовому засіданні представник позивача -ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов за вищевказаних підстав.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації -Корюковець Ю.В. в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що порушень чинного законодавства при нарахуванні допомоги на оздоровлення допущено не було, та послався на обставини, викладені у письмових запереченнях.
Представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у надісланих письмових запереченнях також просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розглядати справу за його відсутності.
Головне управління державного казначейства України у м. Києві явку свого представника в судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлялося, про причини неявки суд не повідомило, заяв про розгляд справи за відсутності його представника до суду не направляло.
Заслухавши пояснення позивача, представника УПСЗ та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також інвалідом ІІ групи внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а отже має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, яка призначається згідно ст. 48 Закону.
Відповідно до відповіді Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 26.01.2011, нарахування на оздоровлення за 2010 рік проведено у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 в розмірі 120 грн.
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону, інвалідам першої та другої групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом.
Частиною 1 статті 67 Закону було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України вже у 2006 році доповнила Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон № 231-V від 5 жовтня 2006 року).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
При цьому слід зазначити, що посилання представника відповідача -Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва на те, що ст. 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, тобто на те, що зазначеною статтею встановлено новий порядок визначення розміру допомоги на оздоровлення, а також на те, що дана норма не визнана неконституційною, а відтак діяла на момент здійснення вказаних виплат, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки Кабінету Міністрів України надано повноваження для встановлення розміру соціальних виплат у 2010 році, а відповідач керується Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" жодних постанов, які б регулювали порядок нарахування допомоги на оздоровлення не приймалося.
Таким чином суд приходить до висновку про протиправність дій відповідачів - Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахування соціальних виплат щодо ненарахування та недоплати позивачу, як особі, постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС І категорії сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі меншому ніж це передбачено ст. 48 Закону України № 796-ХІІ.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України, а саме: з Державного бюджету України підлягає стягненню на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 40,40 грн. Заявлена позивачем вимога щодо стягнення на його користь 2000 грн., затрачених на правову допомогу, є такою, що не ґрунтується на законі з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАСУ граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави" передбачено, що якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, її граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5% розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.
З матеріалів справи вбачається, що на надання правової допомоги позивачу особою, що її надавала, було затрачено 7 годин. Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 № 2857-VI погодинний розмір мінімальної заробітної плати з 31.03.2011 встановлено в розмірі 5,77 грн., а отже сума, що підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача становить 40,40 грн. (7 год. х 5,77 грн.).
Керуючись Конституцією України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд,-
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахування соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації нарахувати ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 40 гривень 40 коп. витрат на правову допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з часу її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя