2-1550/11
іменем України
08 квітня 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сеніна В.Ю,
при секретарі Распутній Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором, -
в грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що позивач 30.07.2009 передав відповідачеві згідно з письмовою розпискою 4300 доларів США, який зобов'язалася їх повернути до 30.10.2009, однак своїх зобов'язань про повернення коштів не виконав.
В судовому засіданні представник позивача -ОСОБА_3 позов підтримала та просила його задовольнити за вищезазначених підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши представника позивача, яка не заперечувала проти заочного розгляду справи, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дану справу можливо розглянути у відсутності відповідача, визнавши його неявку без поважних причин, а позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що позивач 30.07.2009 передав відповідачеві згідно з письмовою розпискою 4300 доларів США (34133, 40 грн. в еквіваленті), який зобов'язався їх повернути до 30.10.2009, однак своїх зобов'язань про повернення коштів не виконав. Причини невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дав показання, що був присутній при тому, як 30.07.2009 ОСОБА_1 у «Макдональдсі»біля станції метро «Лук»янівська» передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 4300 доларів США.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики, який згідно зі ст.1047 цього ж Кодексу був укладений представленою позивачем письмовою розпискою, одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Судом встановлено, що три відсотки річних від простроченої суми становлять 1109, 33 грн. та підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою ним при пред'явленні позову судового збору, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. 509, 526, 625, 1046 ЦК України, ст.ст. 57-60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
позовну заяву задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2: 34133 (тридцять чотири тисячі сто тридцять три) грн. 40 коп. за договором позики та 1109, 33 грн. -3% річних від простроченої суми, а також 353,43 грн. сплаченого судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.
Суддя