2-939/11
іменем України
06 квітня 2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сеніна В.Ю.
при секретарі Распутній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Державного підприємства "Наш дім" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
у жовтні 2010 року ДП "Наш дім" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 11283,09 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачі є мешканцями квартири АДРЕСА_1 і їм надаються житлово-комунальні послуги, проте вони надані послуги не оплачують, станом на 01.07.2010 за ними рахується заборгованість в сумі 11283,09 грн., яку вони не погашають. Уточнивши в подальшому позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів солідарно 7299,92 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги, а також судові витрати.
Представник позивача -Завгородня Н.С. в судовому засіданні обставини, викладені у позові, підтримала, просила його задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не направляли. Будучи присутніми у попередніх судових засіданнях, не заперечуючи того факту, що вони проживають за зазначеною адресою та споживають житлово-комунальні послуги, проти позову заперечували з тих підстав, що договір на надання житлово-комунальних послуг між ними та позивачем не укладався, а отже нема і підстав для сплати, а також наголошували на тім, що тарифи на комунальні послуги є завищеними, а самі послуги -неналежної якості.
Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 у м. Києві, утримання та експлуатацію якого здійснює ДП "Наш дім", а також власником особового рахунку є ОСОБА_1
Згідно з даними довідки форми № 3, наданої позивачем, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають відповідачі -ОСОБА_2 та ОСОБА_3
З довідки-розрахунку заборгованості мешканців АДРЕСА_1 у м. Києві вбачається, що заборгованість відповідачів за період з 01 серпня 2007 року по 01 липня 2010 року становить 7299,92 грн. (а.с.27).
Згідно із вимогами ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Також, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 20 Закону України від 24.06.2004 р. №1875-ІV "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Стаття 543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Суд не бере до уваги заперечення відповідачів, які вони виклали у письмових запереченнях та надавали в судовому засіданні, виходячи з наступного.
Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов'язки споживача і виконавця житлово-комунальних послуг, а також визначено коло учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник.
Зокрема, обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком -оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Відповідач є споживачем комунальних послуг відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів", в якому під терміном "договір" розуміється усна чи письмова угода між споживачем в виконавцем послуг.
При цьому Закон передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.
Згідно з ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Судом встановлено та не заперечувалося відповідачами, що вони отримують від виконавця житлово-комунальні послуги та до певного періоду сплачували кошти за їх користування, тобто знаходяться у фактичних договірних відносинах із виконавцем.
Отже, обидві сторони у цих відносинах мають певні права та обов'язки, а саме: виконавець зобов'язаний надавати споживачеві якісні житлово-комунальні послуги, а споживач зобов'язаний сплачувати за отримані послуги.
Відповідачі не заперечували, що до позивача за укладенням договору про надання житлово-комунальних послуг не зверталися, не дивлячись на те, що, з точки зору закону, це є їх обов'язком.
За таких обставин та з врахуванням викладеного вище, суд вважає, що відповідачі зобов'язані сплачувати кошти за надані їм послуги.
Та обставина, що між сторонами не був укладений письмовий договір про надання житлово-комунальних послуг також не є підставою для відмови у позові, оскільки обов'язок укладення такого договору законом покладено саме на відповідачів, як споживачів житлово-комунальних послуг.
Крім того, не погоджуючись з сумою заборгованості, відповідачі посилалися на оплачені рахунки, але в судове засідання їх не надали.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог. Натомість відповідачі, заперечуючи проти позову, відповідних доказів на підтвердження своїх заперечень не надали та змістовних обґрунтувань не навели.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 73 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 64, 66-68 ЖК України, ст.ст. 322, 509, 526, 543, 610, 625 ЦК України, суд, -
позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Державного підприємства "Наш дім" (р/р 2600530201482 у Голосіївському відділенні № 5398 ВАТ "Ощадбанк", код 30723920) 7299 (сім тисяч двісті дев'яносто дев'ять) гривень 92 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги, а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 73 грн. судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя