79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.05.11 Справа№ 5015/2356/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.
при секретарі Іваночко В.В.
Розглянув матеріали за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець», м. Київ,
До відповідача: Приватного підприємства «Самбірське м'ясопереробне підприємство», с.Рудня, Самбірський район, Львівська область,
Про стягнення 12 640 грн. 35 коп. та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 -представник (довіреність в матеріалах справи);
Від відповідача: не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема право відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на здійсненні технічної фіксації судового процесу.
Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець», м. Київ, до Приватного підприємства «Самбірське м'ясопереробне підприємство», с.Рудня, Самбірський район, Львівська область, про стягнення 11 273 грн. 60 коп. суми основної заборгованості, 722 грн. 90 коп. пені, 503 грн. 93 коп. збитків від інфляції, 139 грн. 92 коп. трьох відсотків річних та стягнення 126 грн. 40 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду від 04.05.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 19.05.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку. Позивач -10.05.2011 року. рекомендованою поштою № 01004 0438851 1 та № 02160 0778590 1, Відповідач -06.05.2011 року рекомендованою поштою № 81457 0000247 8 (докази -в матеріалах справи).
У судовому засіданні 19.05.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представив усі оригінали документів по справі, які були оглянуті в судовому засіданні, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи, просить задоволити позов з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що 06.05.2011 року був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою № 81457 0000247 8 (оригінал поштівки -в матеріалах справи).
В ході судового розгляду встановлено:
17 вересня 2010 року укладено Договір купівлі-продажу № 50 (надалі - договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець»(позивачем у справі) та Приватним підприємством «Самбірське м'ясопереробне підприємство»(відповідачем у справі).
Зазначений Договір купівлі-продажу укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України і є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.
Позивач є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 33737356, знаходиться за адресою: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 3Б, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 19.02.2009 року серії А01 № 370319 та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 322773.
Відповідач є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 33714149, знаходиться за адресою: 81457, Львівська область, Самбірський район, с. Рудня, вул. Бісковицька, буд. 9 Б, що підтверджується матеріалами справи.
За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками, зазначений договір є договором купівлі -продажу, відповідно до вимог статті 655 ЦК України.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1.1. договору продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність покупця (позивача) м'ясну продукцію у вигляді свинини (надалі - товар), а покупець (позивач) зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.
Згідно з п. 1.2. договору предметом постачання є товар, який зазначається в письмових заявках покупця, які додаються до даного договору.
Відповідно до п. 1.3. договір укладений для забезпечення та проведення багаторазових операцій купівлі-продажу.
Основною і визначальною ознакою договору купівлі-продажу є перехід майна у власність покупцеві.
Як вбачається із п. 5.4. договору, поставка вважається закінченою з моменту передачі товару покупцю (позивачу) на складі продавця (відповідача). Покупець несе усі ризики загибелі і ушкодження товару, а також витрати по товару з моменту передачі товару в його розпорядження.
Відповідно до п. 5.5. договору, передача товару оформляється шляхом відмітки про отримання товару на екземплярі накладної шляхом підпису представника покупця (позивача) повноваження якого закріплені довіреністю, оформленою згідно діючого законодавства України.
Згідно з приписами пункту 6.1. договору приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця у відповідності до фактично прийнятої кількості товару.
Відповідно до п. 4.3. договору датою одержання товару вважається дата підписання накладної покупцем (позивачем).
Відповідно до п. 2.1. договору кількість кожної окремої партії товару встановлюється згідно письмових заявок покупця. Загальна кількість товару за договором встановлюється шляхом складання кількості товару, відвантаженого покупцю згідно з специфікацій та накладних.
Так у п.п. 4.1 та 4.2. договору передбачено, що розрахунки згідно даного договору проводяться в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем (позивачем) коштів на поточний рахунок продавця (відповідача) на умовах повної передоплати.
Якість товару передбачена у п. 2.2. договору, кількість і асортимент, відповідно до п. 1.2. договору, -у Заявці покупця на отримання товару.
Відповідно до п. 2.4. договору у випадку поставки товару неналежної якості чи товару, який не відповідає вимогам даного договору і за умови виконання покупцем вимог п. 2.5. договору, продавець зобов'язується за свій рахунок і власними силами, в строк 30 днів з дати отримання відповідного письмового повідомлення покупця замінити неякісний товар на товар належної якості.
Відповідно до п.2.5. договору товар, який не відповідає умовам договору про кількість і якість, вважається отриманим, якщо покупець в день його одержання не повідомить письмово продавця про свої претензії.
Відповідальність сторін за невиконання умов договору сторони визначили у розділі 9 договору.
Відповідно до п. 9.1. договору за порушення умов договору винна сторона відшкодовує завдані цим порушенням збитки в порядку, встановленому чинним законодавством України.
За несвоєчасне передання товару в термін, зазначений в договорі і за порушення п. 2.4. договору продавець виплачує покупцю, у відповідності до п. 9.2. договору, пеню в розмірі 0,5 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, що не звільняє його від виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до Специфікації № 1 до договору відповідач мав передати у власність позивача товар, а саме: м'ясо свинини морожене в півтушах, в кількості 20 тонн, а позивач мав прийняти та оплатити його.
Вартість товару, згідно із Видатковою накладною від 18.09.2010 року № 1-00000077, становить 432 000 грн. 00 коп.
Вартість повернутого товару неналежної якості, згідно з Поверненням постачальнику від 22.09.2010 року № 10, становить 288 273 грн. 60 коп.
Позивач свої зобов'язання за даним договором виконав частково, відповідно до договору здійснив передоплату за товар за договором в сумі 155 000 грн. 00 коп., що підтверджується Банківськими виписками від 18.09.2010 року Док № 713 та від 20.09.2010 року Док № 718.
18.09.2010 року позивач отримав товар від відповідача у кількості 20 000 кг на суму 432 000 грн. 00 коп., що підтверджується Видатковою накладною від 18.09.2010 року № 1-00000077, належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Під час приймання товару за вказаною видатковою накладною товару позивачем встановлено невідповідність якості поставленого товару тому, який був ним замовлений, даний факт відповідачем не спростований.
Позивачем повернуто відповідачу вказаний товар у кількості 13 346 кг. на суму 288 273 грн. 60 коп., який останній одержав відповідно до акта Повернення постачальнику від 22.09.2010 р. №10.
Таким чином, вартість фактично отриманого позивачем товару становить 143 726 грн. 40 коп.
Відповідач повернений за актом Повернення постачальнику від 22.09.2010 р. №10 товар отримав, проте зайво сплачених коштів в сумі 11 273 грн. 60 коп. позивачу не повернув.
Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 11 273 грн. 60 коп. і, станом на день розгляду справи в судовому засіданні, доказів погашення боргу сторонами суду не подано.
26.10.2010 року, з метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача Вимогу від 26.10.2010 року вих. № 788 на суму 11 273 грн. 60 коп., у якій вимагав від відповідача в семиденний строк погасити заборгованість перед позивачем (докази надсилання долучені до матеріалів справи), яка відповідачем залишена без відповіді.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).
Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.
Згідно з частиною 3 даної статті, сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.
Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
В даному випадку господарське зобов'язання виникло з господарського договору купівлі-продажу № 50.
Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Окрім стягнення суми основної заборгованості в розмірі 11 273 грн. 60 коп., позивач просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку у формі пені в розмірі 722 грн. 90 коп., яка нарахована відповідно до п. 9.2. договору в розмірі 0,5 відсотка від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до статті 549 ЦК України визначено, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня є різновидом неустойки та може встановлюватися за будь-яке порушення зобов'язання та як різновид неустойки, є відмінним від штрафу, оскільки штраф є сталою величиною, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним сином виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 503 грн. 93 коп. та 3 проценти річних у розмірі 139 грн. 92 коп., які нараховані відповідно до статті 625 ЦК України та п. 9.1. договору.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати: державне мито сплачене позивачем в розмірі 126 грн. 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп., згідно з ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 20, 22, 32 -34, 43, 44 -49, 75, 82 -85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з боржника: Приватного підприємства «Самбірське м'ясопереробне підприємство»(81457, Львівська область, Самбірський район, с. Рудня, вул. Бісковицька, буд. 9 Б; код ЄДРПОУ 33714149) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець»(юридична адреса: 01040, м. Київ, вул. Горького, 5 Б; Поштова адреса: 02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, офіс 604; код ЄДРПОУ 33737356) 11 273 грн. 60 коп. - основного боргу; 722 грн. 90 коп. - пені; 139 грн. 92 коп. - 3 % річних; 503 грн. 93 коп. - інфляційних втрат; 126 грн. 40 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.
Суддя
19.05.2011 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України та підписана -23.05.2011 року. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.