79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.04.11 Справа№ 5015/715/11
Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: А Т “Укр-Авто” Дочірнє підприємство “Львівський регіональний центр “Захід-Авто”, м.Львів;
До відповідача: СПД-ФОП ОСОБА_1, м.Львів;
Про: стягнення 22180,48грн.
Суддя: Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Байко А.Я.
В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:
Позивача: не з'явився ;
Відповідача: ОСОБА_1;
Представнику відповідача, які взяли участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Від здійснення технічного запису судового процесу представники сторін відмовились.
Суть спору :
Позовні вимоги заявлено А Т “Укр-Авто” Дочірнє підприємство “Львівський регіональний центр “Захід-Авто”, м.Львів до відповідача: СПД-ФОП ОСОБА_1, м.Львів про стягнення 22180,48грн.
Обставини справи:
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до судового розгляду, ухвалою від 14.02.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 03.03.2011р. Цією ж ухвалою суд зобов'язав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.
В судове засіданні 03.03.2011р. представник позивача та відповідач з'явились, однак, вимоги ухвали суду не виконали.
Ухвалою від 03.03.2011р. розгляд справи відкладено до 23.03.2011р., у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали суду. Ухвалами суду від 23.03.2011, 06.04.2011р. розгляд справи відкладався з мотивів, наведених у відповідних ухвалах суду.
Крім цього, до матеріалів справи долучено Заяву позивача про розгляд справи без участі його представника та за наявними документами.
В судове засідання 26.04.2011р. позивач не з'явився, відповідач в судове засідання з'явився, у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково та подав заяву (клопотання) про відстрочення виконання рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:
14.10.2006р. між ДП “Львівський регіональний центр “Захід-Авто”, м.Львів та СПД-ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір № 85/06 (далі Договір). За умовами Договору позивач (Продавець) зобов'язувався систематично передавати у власність відповідачу (Покупцю) мастильні матеріали та автозапчастини (товар) окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а відповідач (Покупець) зобов'язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору. Відповідно до видаткової накладної № 349 від 15.07.2008р., позивач надав, а відповідач прийняв товар, та зобов'язався відповідно до умов п. 4.1. Договору його оплатити. Загальна сума поставлених товарів склала 26589,00грн. Пунктами 4.1., 4.3. Договору передбачено зобов'язання сплати вартості кожної партії товарів у строк до 14-и календарних днів від дати продажу.
Протягом дії Договору, як стверджував позивач СПД-ФОП ОСОБА_1 невчасно проводила оплату за наданий товар, що підтверджується виписками по особовому рахунку ДП “Львівський регіональний центр “Захід-Авто” Львівської філії “Брокбізнесбанк”, наданих позивачем, від 07.07.2008р., від 11.07.2008р., від 16.07.2008р., від 24.07.2008р., від 04.08.2008р., від 20.08.2008р., від 28.08.2008р., від 02.09.2008р., від 15.09.2008р., від 07.10.2008р., від 17.10.2008р., від 24.10.2008р., від 10.11.2008р., від 18.11.2008р., від 25.11.2008р. та здійснила оплату на загальну суму 22975,00грн. Таким чином заборгованість СПД-ФОП ОСОБА_1 перед ДП “Львівський регіональний центр “Захід-Авто” становила 3614,00грн.
05.02.2010р. ДП “Львівський регіональний центр “Захід-Авто” надіслано претензію про оплату боргу в сумі 13000,53грн. на яку відповідач відповіді не надав.
Позивачем подані позовні вимоги на загальну суму 22180,48грн., які складаються з суми основного боргу 13000,53грн., 6500,26грн. -25% річних та 2676,69грн.- індексу інфляції.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково в загальній сумі 6194,39грн., в тому числі - 3614,00грн.- сума основного боргу, оскільки йому не відомо звідки взята сума 9386,53грн., яка фактично є тільки у бухгалтерському розрахунку позивача, відсутня у позовних вимогах та не підтверджена будь-якими іншими доказами по справі; 1807,00грн. - 25% річних; 773,39грн. індексу інфляції,- та подав заяву (клопотання) про відстрочення виконання рішення строком на 6-ть місяців.
Судом розглянуто вказане клопотання, оцінено його мотивованим і таки, що підлягає задоволенню.
При вирішенні справи суд виходив з наступного:
Відповідно до вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із вимогами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі вимогами ч.1, 2.ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Умовами укладеного сторонами Договору (п.7.3) передбачено стягнення індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також штраф у розмірі 25% процентів річних від простроченої суми.
Згідно із вимогами ст.ст. 32. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач: ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із Клопотанням, про відтермінування стягнення боргу на 6 місяців, в з'язку із тяжким фінансовим станом та важким станом здоров'я.
Вказане Клопотання судом визнано підставним і таким, що підлягає задоволенню частково, терміном на 4 місяці.
В іншій частині позовні вимоги позивачем не мотивовано, не обґрунтовано і не підтверджено первинними та бухгалтерськими документами.
Після з'ясування всіх обставин справи суд виходить до нарадчої кімнати, дотримуючись таємниці нарадчої кімнати, керуючись вимогами ст.821 ГПК України.
Після повернення з нарадчої кімнати, враховуючи вищенаведене , суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог частково, а саме: стягнути з відповідача 3614,00грн.- суму основного боргу, у зв'язку із частковою її сплатою; 1807,00грн. - 25% річних і 773,39грн. індексу інфляції відповідно нарахованих на суму стягнутого боргу.
В іншій частині заявлені позовні вимоги позивачем не мотивовано, не обґрунтовано і не підтверджено первинними та бухгалтерськими документами.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 9386,53грн. суми основного боргу; 4693,26грн. - 25% річних; 1903,30грн. індексу інфляції судом відмовлено.
Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, пропорційно задоволеним позовним вимогам, керуючись ст.49 ГПК України.
Керуючись вимогами ст.ст.509, 525, 526, 625, 628, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України,
суд,-
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з СПД-ФОП ОСОБА_1 (79055, АДРЕСА_1, код ФОП ЄДР НОМЕР_1) на користь А Т “Укр-Авто” Дочірнє підприємство “Львівський регіональний центр “Захід-Авто”, м.Львів (79036, м.Львів, вул. Шевченка, 329, рр 26006018862061 в філії АТ “Брокбізнесбанк”, МФО 325774, ЄДРПОУ 19331863) 3614,00грн. - основного боргу; 1807,00грн. - 25% річних і 773,39грн. індексу інфляції, 61,94грн. - державного мита та 65,91грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Відстрочити виконання рішення на 4 місяці.
Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Рішення вступає в законну силу за вимогами ст. 85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.
Суддя