91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
19.05.11 Справа № 6/59/2011
За позовом
Публічного акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк, м. Київ
до Дочірнього підприємства “Авторем” Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Ремо”, м. Свердловськ Луганської області
про стягнення у сумі 1 256 077 грн. 47 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, дов. № 325 від 03.06.2010;
від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 95 від 01.04.2011.
В судовому засіданні 26.04.2011 було оголошено перерву до 10.05.2011, потім до 12.05.2011 та в останнє до 19.05.2011.
Обставини справи: позивачем заявлено вимоги:
- стягнути з відповідача заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 282415 грн.10 коп., заборгованість за кредитом у сумі 693612 грн. 11 коп., заборгованість за відсотками у сумі 18898 грн. 37 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 18610 грн. 79 коп., пеню за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 5504 грн. 67 коп., штраф за порушення п. 3.3.7 договору у розмірі 140701 грн. 43 коп., штраф за порушення п. 3.3.4 договору у розмірі 96335 грн. 00 коп.
- в рахунок погашення заборгованості в сумі 1256077 грн. 47 коп. звернути стягнення на заставлене майно відповідача, а саме:
автомобіль марки КРАЗ, модель 65055 - 02, тип вантажний (самоскид), номер шасі (кузова, рами) VIN - Y 7А65055080808678 Y 7А65055080808678, 2008 року випуску, колір - зелений, реєстраційний номер ВВ 8582 ВЕ;
автомобіль марки КРАЗ, модель 65055 - 02, тип вантажний (самоскид), номер шасі (кузова, рами) VIN - Y7А65055080808700 Y7А65055080808700, 2008 року випуску, колір - зелений, реєстраційний номер ВВ 8581 ВЕ;
навантажувач марки CLG 856, 2008 року випуску, заводський номер Z 2110836, двигун № 69801050, реєстраційний номер 03416 ВВ;
бульдозер марки СLG В160, 2008 року випуску, заводський номер Т400007, двигун № 41092551, реєстраційний номер 03415ВВ.
Відповідач за відзивом на позовну заяву суду та додатковими поясненнями проти позову заперечує та зокрема зазначає наступне.
Сума 693 612,11 грн. -строкова заборгованість за кредитом -пред'явлена позивачем безпідставно, оскільки строк погашення, згідно умов кредитного договору № МС-026 від 11.06.2008 зазначеної заборгованості не настав.
Згідно графіку погашення кредиту ( додаток №1 до договору ) термін погашення кредиту настає 10.06.2013.
Сума 282 415 415,10 грн. -прострочена заборгованість за кредитом - відповідає даним ДП «Авторем»та не сплачена через тяжкий фінансовий стан підприємства.
Сума 18 898, 37 грн. -заборгованість по процентам -відповідає даним ДП «Авторем»та також не сплачена через фінансовий стан підприємства.
Пеня в сумі 18 670, 79 грн. і 5 504, 67 грн. нарахована неправомірно, оскільки її розрахунок здійснений позивачем без строку позовної давності, крім того, відповідач вважає неправомірним нарахування штрафу. Також, відповідачем подана заява про застосування строку позовної давності до пені.
Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення.
Разом з цим, позивачем до суду надано заяву про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, за якою останній зазначає, що просить стягнути з відповідача заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 282415 грн.10 коп., заборгованість за кредитом у сумі 693612 грн. 11 коп., заборгованість за відсотками у сумі 18898 грн. 37 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 18610 грн. 79 коп., пеню за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 5504 грн. 67 коп., штраф за порушення п. 3.3.7 договору у розмірі 140701 грн. 43 коп., штраф за порушення п. 3.3.4 договору у розмірі 96335 грн. 00 коп.
Представник відповідача був ознайомлений із поданим уточненням.
Суд приймає вказане уточнення до розгляду і розглядає лише вимоги про стягнення суми за кредитом.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Відкритим акціонерним товариством «Укргазбанк»в особі Луганської філії (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»- позивач у справі) та Дочірнім автотранспортним підприємством «Авторем»ТОВ «Виробничо -комерційна фірма «Ремо»(відповідач у справі) укладено кредитний договір № МС - 026 від 11.06.2008, з додатками та додатковими угодами до нього.
Згідно п. 1.1. Договору, банк надає позичальнику кредит в сумі 1 541 360, 00 грн. на придбання транспортних засобів.
Відповідно до п. 1.3.1 кредит надається з 11.06.2008 строком на 60 місяців. Крім цього, в п. 1.3.2. Договору зазначено, що позичальник у будь -якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору). Відповідно до вказаного графіку, остаточний строк сплати кредиту 10.06.2013.
За користування кредитом згідно п 1.4.1 Договору позичальник повинен сплачувати проценти у розмірі 25 відсотків річних. У випадку користування кредитними коштами понад встановленого строку, процентна ставка встановлюється у розмірі 26 процентів річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № МС -026 від 11.06.2008 між позивачем і відповідачем укладений Договір застави транспортних засобів № МС -026/З, предметом якого є певні транспортні засоби, які оцінені сторонами в 1 926 700, 00 грн.
Умовами договору застави передбачено, що цей договір забезпечує вимоги банку, що випливають з кредитного договору № МС -026 від 11.06.2008.
За розрахунком позивача, відповідач має заборгованість по кредиту в сумі 976 027,21 грн., з яких строкова заборгованість -693 612, 11 грн., прострочена заборгованість - 282 415, 10 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 18 898, 37 грн. Крім цього, позивачем відповідно до п. 5.3 Договору нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 18 610, 79 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 5 504, 67 грн. Також позивачем нарахований штраф згідно п. 3.3.7. Договору в сумі 140 701, 43 грн. і штраф в сумі 96 335 грн. згідно п. 4.2, п.п. 3.3.1 -3.3.5 Договору застави
Оскільки відповідачем були порушені умови Кредитного договору, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві і додаткових пояснень, які були наведених вище.
Оцінивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Як було вказано вище, між сторонами укладено Кредитний договір № МС -026 від 11.06.2008, на виконання умов якого позивач надав відповідачу відповідні кредитні кошти, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано представниками сторін.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Наявність простроченої заборгованості за кредитним договором в сумі 282 415,10 грн. підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Щодо стягнення з відповідача строкової заборгованості в сумі 693 612,11грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до п.3.2.7 Договору у випадку невиконання позичальником умов договору банк має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції.
Відповідно до п. 3.2.8 Договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань за цим договором, забезпеченого заставою, а якщо вимога банку не буде задоволена - звернути стягнення на предмет застави.
Оскільки за відповідачем утворилась заборгованість за кредитом позивач звернувся до відповідача з претензією від 03.03.2011, за якою пропонував оплатити заборгованість за кредитом в повному обсязі, а також сплатити нараховані штрафні санкції. Відповідачем зазначена претензія була залишена без відповіді та задоволення.
Статтею 1050 ЦК України встановлено, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.
В даному випадку сторонами, при підписанні договору був передбачений певний порядок повернення заборгованості, строк оплати якої не наступив, а саме -пред'явлння вимоги.
Банк зазначені умови договору виконав та направив відповідачу вимогу про сплату строкової заборгованості, яка відповідачем не виконана. Тобто, на момент звернення із позовом у банка виникло право вимоги строкової заборгованості.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення строкової заборгованості за кредитом в сумі 693 612, 11 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками в сумі 18 898,37 грн. за період з 11.01.2010 по 28.02.2011 слід зазначити, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та відповідають п.1.4. Кредитного договору. Крім цього, вказана сума заборгованості підтверджена і відповідачем.
Щодо стягнення з відповідача пені, слід зазначити наступне
Згідно п 5.3 за порушення строків (визначених у Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язання від дня виконання такого прострочення до повного погашення заборгованості.
Згідно п. 5.10 Кредитного договору строк позовної давності становить три роки, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені). Позивач нарахував пеню за прострочення сплати кредиту за період з 28.12.2009 по 25.03.2011 в сумі 18 610, 79 грн.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності становить 3 роки.
Відповідно до ст.258 ЦК України для деяких вимог може бути встановлена спеціальна позовна давність, зокрема позовна давність в один рік застосовується до вимог про пеню.
Разом з цим, відповідно до ст. 259 ЦК України за домовленістю сторін строк позовної давності може бути збільшений.
В даному випадку сторони визначили строк позовної давності щодо пені в один рік.
Виходячи з наведеного позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 28.12.2009 по 29. 03 2010 р. в сумі 188 грн. 31 коп. є необґрунтованим та задоволенню не підлягають.
Разом з цим, розмір пені за несвоєчасне користування кредитом за період з 26.04.2010 по 25.03.2011 складає 18 422 грн. 48 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги щодо пені слід задовольнити саме у вказаній сумі.
Щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 11.01.2010 по 11.03.2011 в сумі 5 504, 67 грн., слід зазначити наступне
Як було наведено вище, до вимог про пеню застосовується строк позовної давності в один рік, у зв'язку з чим нарахування позивачем пені в сумі 25,68 грн. за період з 11.01.2010 по 13.01.2010 є необґрунтованим.
Виходячи з наведених обставин, пеня за період з 12.04.2010 по 11.03.2011 складає 5 478, 99 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити, в решті -відмовити.
Щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 140 701, 43 грн. слід зазначити наступне.
Позивачем штраф нарахований відповідно до п. 5.5 Кредитного договору за порушення п. 3.3.7 Договору.
Згідно п. 3.3.7 Договору, позичальник зобов'язаний протягом строку дії цього договору і до повного виконання власних зобов'язань повинен щомісячно проводити свої безготівкові розрахунки через рахунки відкриті в банку в обсязі не менше 1 300, 000, 00 грн. У разі невиконання вимог даного пункту банк має право щомісячно застосувати штрафні санкції, визначені в п. 5.5 Договору.
Відповідно до п 5.5 Кредитного договору за невиконання зобов'язань передбачених п.п. 3.3.4., 3.3.7 банк має право застосувати штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 0,4% від суми фактичної заборгованості за кредитом.
В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно розрахунку позивача, доданого до заперечень від 10.05.2011, штраф нарахований щомісячно за період з 11.07.2008 по березень 2011 року, виходячи з загальної суми кредиту і складає 140 701, 43 грн.
Але, такий розрахунок є невірним, оскільки згідно того ж розрахунку прострочена заборгованість за період з 11.07.2008 по січень 2010 року за відповідачем відсутня. Так, як було наведено вище банк має право вимагати повернення всієї суми кредиту лише при пред'явленні вимоги. Така вимога була пред'явлена тільки у березні 2011 року, тобто до цього періоду банк не має права вимагати сплати строкової заборгованості, строк оплати якої не наступив. Разом з цим, у банку не має підстав вважати фактичною заборгованістю, кредит сплата якого була розстрочена відповідно до графіка погашення кредиту.
Так, розрахунок штрафу повинен здійснюватися лише на суму простроченого кредиту, а як свідчать надані позивачем розрахунки штрафу, прострочення за кредитом виникло з литого 2010 року по березень 2011 року, у зв'язку з чим штраф складає 5 888 грн. 85 коп. (розрахунок додається).
Виходячи з наведеного, штраф необхідно рахувати від суми фактичної, тобто простроченої заборгованості за кредитом, яка за розрахунком позивача виникла за період з лютого 2010 року по березень 2011 року. У зв'язку з наведеним, розмір штрафу за вказаний період складає 5 888, 85 грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині штрафу слід задовольнити в сумі 5 888, 85 грн., в решті -відмовити.
Як було наведено вище, 11.06.2008 між сторонами у справі був підписаний договір застави транспортних засобів № МС -026/З. Згідно із п. 1.1 вказаного договору, цей договір забезпечує вимоги банку, що випливають з кредитного договору № МС -026 від 11.06.2008.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно ст. 590 Цивільного кодексу України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач має заборгованість за кредитним договором № МС -026 від 11.06.2008 та доказів належного виконання зобов'язань за цим договором не надав та доводи позивача в цій частині не оспорив.
Позивач нарахував штраф у розмірі 96 335, 00 грн. на підставі п. 4.2 Договору застави за порушення п. 3.1.4 Договору.
Згідно п.4.2 Договору застави за невиконання або неналежне виконання п.п. 3.3.1 -3.3.5 Договору відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 5 % від заставної вартості предмета застави.
Відповідно до п. 2.2 договору застави предмет застави оцінено сторонами в 1 926 700 грн. 00 коп.
Згідно п. 3.3.4 Договору застави відповідач зобов'язаний на період дії даного договору застрахувати заставне майно.
Із матеріалів справи вбачається, що після укладення кредитного договору та на даний час заставне майно застраховане, але такий договір був відсутній у період з 10.06.2009 по 12.11.2010.
Вказаний факт підтверджений зібраними у справі доказами, в тому числі договорами страхування, листом позивача від 16.09.2010 за № 3025/5, та не спростований відповідачем.
Тобто, в даному випадку документально підтверджено неналежне виконання з боку відповідача зобов'язань як за кредитним договором, так і за договором застави.
Виходячи з наведених обставин справи суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 976 027,21 коп., з яких строкова заборгованість -693 612 грн. 11 коп., прострочена заборгованість -282 415 грн. 10 коп., заборгованість по відсоткам в сумі 18 898, 37 коп.., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 18 422 грн. 48 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 5 478 грн. 99 коп., штраф згідно п. 3.3.7. Договору в сумі 5 888, 85 грн. , штраф за неналежне виконання п. 3.3.4 договору застави -96 335 грн. 00 коп. (усього 1 121 050 грн. 90 коп.). В решті вимог відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «АВТОРЕМ»Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «РЕМО», м. Свердловськ Луганської області, вул. Гагаріна, б. 1, код 21815958, на користь:
- Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», м. Київ, вул. Єреванська, 1, Луганська філія -м. Луганськ, 30-й квартал, б.4, код 21794412, заборгованість по кредиту в сумі 976 027,21 коп., з яких строкова заборгованість в сумі 693 612 грн. 11 коп., прострочена заборгованість в сумі 282 415 грн. 10 коп., заборгованість по відсоткам в сумі 18 898, 37 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 18 422 грн. 48 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 5 478 грн. 99 коп., штраф згідно п. 3.3.7. Договору в сумі 5 888 грн. 85 коп. , штраф за неналежне виконання п. 3.3.4 договору застави -96 335 грн. 00 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 11 210 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 210 грн. 63 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 24.05.2011.
Суддя Т.А. Василенко