91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
19.05.11 Справа № 29/52/2011
За позовом: Товариства з обмеженою
відповідальністю "Запорізький
завод вентиляційного обладнання",
м. Запоріжжя;
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства
"Алчевський металургійний комбінат",
м. Алчевськ Луганської області;
про стягнення 1554 грн. 75 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: повноважний представник у судове
засідання не прибув;
від відповідача: повноважний представник у судове
засідання не прибув.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод вентиляційного обладнання" (далі -ТОВ "Запорізький ЗВО", позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (далі -ВАТ "АМК", відповідача у справі) заборгованості у сумі 1554 грн. 74 коп., в тому числі:
- 1257 грн. 60 коп. - основний борг;
- 225 грн. 11 коп. - інфляційні втрати;
- 72 грн. 04 коп. - 3 % річних.
Позовні вимоги з посиланням на норми статей 526, 625, 692 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару за договором поставки № 416 від 10.04.2009.
Позивач у справі втретє не скористався правом участі у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення 07.04.2011, 22.04.2011 та 13.05.2011 повноважному представнику позивача відповідних ухвал господарського суду Луганської області від 22.03.2011, від 11.04.2011 та від 26.04.2011.
Відповідач у справі проти позову заперечує з підстав викладених в уточненнях до відзиву на позовну заяву від 22.04.2011 № 027/1/6-904 (а.с.39), зокрема, вважає позов необґрунтованим, оскільки відповідачем здійснені розрахунки за отриману продукцію у повному обсязі - 847 грн. 20 коп. сплачено платіжним дорученням № 2360 від 18.06.2009 та 410 грн. 40 коп. - платіжним дорученням № 3791 від 31.03.2011.
Крім того, відповідач заперечує проти нарахування 3 % річних та інфляційних нарахувань, оскільки позивач здійснив постачання продукції без будь -якої узгодженості та при відсутності 100 % попередньої оплати, яка передбачена пунктом 2 договору № 027/1-416 від 10.04.2009, поставивши відповідача перед фактом прийняття продукції, ігноруючи фінансові можливості останнього.
Відповідач у справі також не скористався правом участі у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Позовна заява, що розглядається надійшла до господарського суду Луганської області 22.03.2011, отже строк вирішення даного спору закінчується 22.05.2011.
Справа неодноразово відкладалася. Сторонам надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати витребувані судом матеріали.
До початку розгляду справи будь-яких клопотань сторони не подали.
На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При з'ясуванні фактичних обставини справи суд
Між сторонами за позовом 10.04.2009 укладено договір поставки № 027/1-416, відповідно до умов пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) зобов'язався поставити продукцію, а Покупець (відповідач у справі) зобов'язався приймати та оплатити (а.с.7,8).
Згідно пункту 2 договору загальна сума договору 1257,60 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 209,60 грн.
Розрахунки за продукцію сторони визначили у порядку 100 % передоплати.
Поставка продукції Покупцю здійснюється протягом 20 днів після 100 % передплати на умовах поставки СРТ, м. Алчевськ, транспортні витрати за рахунок Поставника.
Позивач поставив відповідачеві продукцію 14.04.2009, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною № РН-0000073 від 14.04.2009 на суму 1257 грн. 60 коп. (а.с.9) та довіреністю серія КС № 30 від 13.04.2009, яка видана відповідачем ОСОБА_1 (а.с.10).
Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу стало не виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманої продукції.
Відповідач у справі проти заявлених вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач оплатив у повному обсязі вартість зазначеної та поставленої продукції платіжними дорученнями № 2360 від 18.06.2009 на суму 847 грн. 20 коп. та № 3791 від 31.03.2011 на суму 410 грн. 40 коп. На підтвердження своїх доводів надав виписки з банківського рахунку про оплату поставленої продукції, які залучені до матеріалів справи (а.с.40,41).
Оцінивши всі обставини справи, подані сторонами докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами у справі виникли з договору поставки № 027/1-416від 10.04.2009, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) про купівлю -продаж та глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі -ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальні положення про купівлю -продаж визначені главою 54 ЦК України.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи доведено, що позивач на підставі договору поставки № 027/1-416 від 10.04.2009 поставив відповідачу продукцію, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000073 від 14.04.2009 на суму 1257 грн. 60 коп. (а.с.9) та довіреністю серія КС № 30 від 13.04.2009 (а.с.10).
Відповідач оплатив отриманий товар платіжними дорученнями від 18.06.2009 № 2360 на суму 847 грн. 20 коп. та від 31.03.2011 № 3791 на суму 410 грн. 40 коп. (а.с.40,41).
За таких обставин в частині стягнення боргу в сумі 847 грн. 20 коп. слід відмовити за необґрунтованістю з віднесенням судових витрат на позивача, в частині стягнення 410 грн. 40 коп. провадження у справі слід припинити на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору, з віднесенням судових витрат у цій частині позову на відповідача, оскільки перерахування вказаної суми позивачу здійснено після пред'явлення позову до суду.
Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Позивач, керуючись вказаною нормою закону, заявив до стягнення інфляційні втрати у сумі 225 грн. 11 коп. та 3 % річних у сумі 72 грн. 04 коп. за період прострочення з 14.04.2009 по 11.03.2011.
Пунктом 2 договору між сторонами передбачено, що розрахунок за продукцію здійснюється шляхом перерахування 100% передплати.
Позивач не дотримуючись умов пункту 2 договору поставив продукцію без отримання передплати.
Правила щодо попередньої оплати товару встановлені у статті 693 ЦК України, частиною 1 якої визначено, якщо договором встановлено обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Строк внесення попередньої оплати умовами договору поставки № 027/1-416 від 10.04.2009 на підставі якого заявлено, позов не визначено.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо строк /термін/ виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач не надав доказів звернення до відповідача з вимогою про оплату продукції, не довів факту прострочення оплати, а тому вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позову покладаються на відповідача в частині вимог про стягнення 410 грн. 40 коп.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, пунктом 11 статті 80, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі № 29/52/2011 в частині стягнення боргу в сумі 410 грн. 40 коп. припинити.
2. В решті вимог відмовити.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», вул. Шмідта, буд.4, м. Алчевськ Луганської області, 94202, ідентифікаційний код 05441447, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод вентиляційного обладнання», вул. Шевченка, буд.25-А, м. Запоріжжя, 69001, ідентифікаційний код 33211133 витрати зі сплати державного мита у сумі 26 грн. 92 коп. та 62 грн. 29 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення -24.05.2011.
Суддя Р.Є. Якушенко