ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/11006.05.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІСТ»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»
Про стягнення 50 934,68 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 24.03.2011
від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «РІСТ»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»(далі -відповідач) про стягнення 50 934,68 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 27/04/06 від 27.04.2006 року.
Ухвалою суду від 07.03.2011р. порушено провадження у справі № 1/110 та призначено розгляд на 08.04.2011 р.
07.04.2011 позивач подав до канцелярії суду підтвердження відсутності такої ж справи з тих же підстав.
08.04.2011р. представник позивача у судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, пояснення по суті спору та підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд відклав розгляд справи на 06.05.2011, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.
06.05.2011 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 31.03.2011р., а саме: 03151, м.Київ, вул. Молодогвардыйська 32.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 27/04/06 від 27.04.2006р. (далі -договір), згідно якого позивач зобов'язався виконати по виготовленню та встановленню фасадних систем «Альбатрос»на об'єкті відповідача, за адресою м.Київ, вул. Молодогвардійська 32, а відповідач, у свою чергу зобов'язався забезпечити своєчасні розрахунки за виконані позивачем роботи (п.1.1 договору).
Згідно п. 3.2 договору попередня оплата для початку виконання робіт має складити 85% вартості договору, та має бути сплачена відповідачем протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору.
У відповідності до п.5.3 договору здача-приймання робіт за договором здійснюється по факту встановлення виробів, та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (п.5.4 договору).
На виконання умов договору позивач виконав роботи, обумовлені у вказаному договорі, про що свідчать акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за період липень 2007 -лютий 2008 років, проте відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості наданих робіт у повному обсязі не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг у розмірі 47 131, 25 грн. Вказана заборгованість була підтверджена та визнана відповідачем, про що свідчить акт звірки розрахунків, який було укладено станом на 31.12.2008.
Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 50 934,68 грн. боргу, а саме: 47 131,25 грн. - основного боргу, 2497,96 грн. -інфляційних втрат, 1305,47 грн. -3% річних та судові витрати.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та положень ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
За змістом ст.ст. 599, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором підряду.
Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 838 ЦК України підрядник має право, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником -як замовник.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Таким чином, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 934,68 грн. - законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову -на відповідача; при відмові в позові -на позивача; при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача -509,34 грн. -витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-Роздрібний ринок «Жуляни» (код ЄДРПОУ 25410064, місцезнаходження: 03134, м.Київ, вул. Молодогвардійська 32) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІСТ»(код ЄДРПОУ 25412904, місцезнаходження: 03134, м.Київ, вул.Симиренко 36) 47 131 (сорок сім тисяч сто тридцять одну) грн. 25 коп. -основного боргу, 2497 (дві тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 96 коп. -інфляційних втрат, 1305 (одну тисячу триста п'ять) грн. 47 коп. -3% річних; 509 (п'ятсот дев'ять ) грн. 34 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.І.Мельник
Дата складання повного тексту рішення: 23.05.2011