ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/8212.05.11
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грісвіт"
про стягнення заборгованості у розмірі 19 734,29 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2- довіреність б/н від 12.05.2011р;
від відповідача: не з'явились;
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грісвіт" про стягнення заборгованості у розмірі 19 734,29 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач частково не оплатив вартість здійснених позивачем згідно заявок та акту прийому-здачі виконаних послуг послуги з перевезення вантажу, заборгувавши 18 955,83 грн.
З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 18 955,83 грн. - боргу, 574,36 грн.- інфляційних втрат, 204,10 грн. -3 % річних, а також 2000,00 грн. - витрат на правову допомогу, 197, 34 грн. -витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 01.04.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.04.2011.
18.04.2011 представники сторін у судове засідання не з'явилися, 15.04.2011 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про припинення провадження по справі в частині стягнення основного боргу. Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджало вирішенню поданого клопотання та спору по суті, розгляд справи було відкладено на 12.05.2011.
В судове засідання 12.05.2011 представник відповідача повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Провадження у справі порушено ухвалою від 01.04.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2011 підтримав подане 15.04.2011 клопотання про припинення провадження по справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 18 955,83 грн. у зв'язку з його сплатою відповідачем, на підтвердження чого подав суду платіжні доручення № 171 від 24.03.2011, № 172 від 24.03.2011 та № 229 від 12.04.2011, та просив стягнути з відповідача 574,36 грн. - інфляційних втрат, 204,10 грн. -3 % річних, 2000,00 грн. - витрат на правову допомогу, 197, 34 грн. -витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
З матеріалів справи слідує, що позивачем було надано згідно заявок відповідача (копії містяться в матеріалах справи) послуги перевезення вантажу на загальну суму 46455,83 грн., що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними СМR №033421, №033420, №024004, №024005 та № 015403, та актом прийому-здачі виконаних послуг від 08.09.2010, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно заявок відповідача на пред'явлення автотранспорту оплата наданих послуг проводиться протягом 14 банківських днів з моменту надання позивачем оригінальних документів з перевезення вантажу.
На оплату наданих послуг позивачем на адресу відповідача було виставлено рахунки №60 від 24.09.2010 року на суму 15820,20 по заявці №69, рахунок №62 від 04.10.2010 року на суму 16828,50 грн. по заявці №74, а також рахунок №51 від 08.09.2010 року на суму 13807,13 по заявці №67, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, однак відповідач лише частково здійснив оплату послуг з перевезення вантажу, заборгувавши позивачеві 18 955,83 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.
З матеріалів справи слідує, що 22.10.2010 р. позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію з вимогою про оплату наданих послуг, яку відповідачем було отримано 29.10.2010, про що свідчить відмітка на повідомленні поштового відправлення, однак станом на 30.03.2011 відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати послуг, чим порушив умови заявок на пред'явлення автотранспорту.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі (боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до вимог ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
15.04.2011 представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про припинення провадження по справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 18 955,83 грн. у зв'язку з його сплатою відповідачем, на підтвердження чого подав суду платіжні доручення № 171 від 24.03.2011, № 172 від 24.03.2011 та № 229 від 12.04.2011 (оригінали міститься в матеріалах справи).
Однак, позивач звернувся до суду з позовною заявою 30.03.2011, про що свідчить відмітка штампу канцелярії Господарського суду м. Києва. З наданих суду платіжних доручень № 171 від 24.03.2011, № 172 від 24.03.2011, оригінали яких містяться в матеріалах справи, слідує, що сума боргу у розмірі 10 000,03 грн. відповідачем була сплачена 24.03.2011, тобто до моменту звернення позивача з позовом до суду. У зв'язку з чим, відповідно до ст. 16 ЦК України позовні вимоги у частині стягнення основного боргу у розмірі 10 000,03 грн. є необґрунтованими та безпідставними, та задоволенню не підлягають.
Сума боргу у розмірі 8 955,80 грн. була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовною заявою до суду, про що свідчить дата платіжного доручення № 229 від 12.04.2011. За таких обставин, у відповідності до вимог п.1-1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 8 955,80 грн. підлягає припиненню.
Крім того, позивач керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 574,36 грн. -індексу інфляції та 204,10 грн. -3 % річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання p 11.11.2010 по 21.03.2011, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 574,36 грн. -індексу інфляції та 204,10 грн. -3 % річних, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Позивач, посилаючись на ст. 44 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн., на підтвердження чого надав суду платіжне доручення № 342 від 21.03.2011, що міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки до складу судових витрат не включаються витрати на правову допомогу, тому вимоги позивача в частині стягнення 2000,00 грн. витрат на правову допомогу є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак виходячи з того, що розмір судових витрат пропорційно задоволеним вимогам менший ніж 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.), то з відповідача підлягають стягненню 102,00 грн. державного мита.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грісвіт" (01011, м. Київ, вул. Печерський Узвіз, 15/6, код ЄДРПОУ 33152450) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 574 (п'ятсот сімдесят чотири) грн. 36 коп. - інфляційних втрат, 204 (двісті чотири) грн. 10 коп. -3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 8 955,80 грн. основного боргу.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: 17.05.2011р.