20.05.11 р. № 39/5-63
Суддя господарського суду Донецької області Морщагіна Н.С.
розглянувши матеріали за позовною заявою Державного підприємства “Свердловський ремонтно-механічний завод” м. Свердловськ
до відповідача Приватного підприємства “Практик” м. Донецьк
про: стягнення 144 395,83грн.
Державне підприємство “Свердловський ремонтно-механічний завод” м. Свердловськ звернулась до господарського суду з позовом до Приватного підприємства “Практик” м. Донецьк про стягнення 144 395,83грн.
Пункти 3частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановленому законом порядку та розмірі.
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито", з відповідними змінами і доповненнями (далі - Декрет).
Перелік об'єктів справляння державного мита наведено у статті 2, а розміри ставок державного мита - у статті 3 Декрету.
Згідно п.п. а,б п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України N 7-93 від 21 січня 1993 року з наступними змінами та доповненнями ставка державного мита з позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 14 “Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15 при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Як вбачається зі змісту наведених вище пунктів до позовної заяви повинні додаватися оригінали платіжних документів про сплату державного мита оформлених належним чином, згідно згаданих нормативних актів.
За таких підстав, додане до матеріалів позовної заяви копії платіжне доручення №706 від 20.04.2011р., не може прийматися судом як належний доказ сплати державного мита.
Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог ст. ст. 54-57 ГПК України та відповідно до приписів п. 4 ст. 63 ГПК України підлягає поверненню позивачу без розгляду.
Керуючись п. 4 ст.63 та ст.86 ГПК України, суд -
Державного підприємства “Свердловський ремонтно-механічний завод” м. Свердловськ до Приватного підприємства “Практик” м. Донецьк, про стягнення 144 395,83грн. та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом п'яти днів.
Суддя Морщагіна Н.С.