01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.05.2011 № 15/156-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участі представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.05.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківській військовий торг» на рішення господарського суду Київської області від 28 грудня 2010 року по справі № 15/156-10 (суддя Рябцева О.О.)
За позовом Будинкоуправління №9 Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України
До Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»
Третя особа Міністерство оборони України
про Примусове звільнення незаконно зайнятих житлових приміщень
Будинкоуправління № 9 Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” (далі-Відповідач) про примусове звільнення незаконно займаних житлових приміщень.
Рішенням господарського суду Київської області від 28.12.2010 року у справі № 15/156-10 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Київської області позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 28.12.2010 року у справі № 15/156-10 скасувати та постановити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду нормам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що спірне майно є власністю Міністерства оборони України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011 року апеляційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківській військовий торг» прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 17.05.2011 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
З 14.08.2006 р. по 18.08.2006 р. Контрольно-ревізійним відділом в Макарівському районі проводилася ревізія з питань збереження, використання та відчуження нерухомого майна Збройних Сил України та забезпечення фінансування бюджетних програм за рахунок надходжень до спеціального фонду коштів при здійсненні операцій з цим майном за період з 01.01.2005р. по 01.07.2006р. в Будинкоуправлінні №9.
За результатами проведення зазначеної ревізії Контрольно-ревізійний відділ в Макарівському районі склав Акт від 18.08.2006р. № 08-13/28. Як вбачається з Акта ревізії від 18.08.2006р. № 08-13/28, перевіркою фактичного стану будівель встановлено, що частина приміщення будинку №10, вул. Перемоги, площею 110,37 кв.м. знаходиться в користуванні Макарівського військторгу, де розміщений “Черговий” магазин. Договір оренди не пред'явлений. З пояснення начальника Дідок Н.В. договори оренди не укладалися. Згідно роз'яснення начальника розквартирування військ капітального будівництва Збройних сил - начальника головного управління розквартирування військ і капітального будівництва МО України від 17.01.2000р. №163/127 всі структури військової торгівлі набули статус державних підприємств, тобто є суб'єктами підприємницької діяльності, і надання пільг відносно оплати оренди приміщень суб'єктам підприємницької діяльності наказом Міністра оборони України від 16.07.1997р. №300 не передбачено. Разом з тим, підприємство військової торгівлі (Макарівський військторг) займає приміщення площею 110,37 кв.м., що числиться на балансі Будинкоуправління №9. Згідно отриманої відповіді на поданий запит до Макарівського військторгу встановлено, що Макарівським військторгом договір на оренду приміщення не укладено і оренда плата не нараховувалась, укладені договори про надання комунальних послуг. Внаслідок зазначеного будинкоуправлінням №9 за період з 01.01.2005р. по 01.07.2006р. розрахунково недоотримано орендної плати на суму 2,14 тис.грн. (згідно розрахунку КРУ).
12.08.2006р. комісією в складі працівників будинкоуправління №9 Жижки О.В., Литвиненко С.І., Седлачек В.О., в присутності т.в.о. начальника Макарівського військового торгу Корягіної Л.В. складено акт контрольного обміру магазину “Черговий” в будинку №10 по вул. Перемоги міста Макарів-1. В результаті роботи комісії було встановлено, що загальна площа магазину складає 110,37 кв.м. опалювальна площа магазину складає 110,37 кв.м., Макарівський військторг займає всю площу під магазин. Зазначений акт підписаний всіма членами комісії та т.в.о. начальника Макарівського військового торгу.
Наказом Міністра оборони України № 53 від 20.02.2001р. “Про створення державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” на основних фондах, обігових коштах та інших цінностях державного підприємства Міністерства оборони України “Управління торгівлі Північного оперативного командування”, закріплених за філіалом №24 “Білоцерківський військовий торг”, який виділяється з підприємства за роздільним актом, створено державне підприємство Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг”.
Наказом №158 від 12.11.2007р. генерального директора концерну “Військторгсервіс” “Про організацію торговельно-побутової діяльності в Макарівському гарнізоні” з метою організації торговельно-побутової діяльності в Макарівському гарнізоні у зв'язку із реорганізацією державного підприємства “Центральна торговельно-закупівельна база Міністерства оборони України” наказано доручити здійснення торгівельно-побутової діяльності в Макарівському гарнізоні державному підприємству Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг”.
Як вбачається з інвентарної картки №15 обліку основних засобів в бюджетних установах будинкоуправління №9, індивідуальної картки обліку будинку та акта комісії про прийом закінченого капітального ремонту №748 від 15.12.1982р., будинок №10 по вул. Перемоги, 10 в м.Макарів-1 є 56 квартирним житловим будинком будинкоуправління №9.
Позивача надано суду розрахунки амортизації за 2001-2002р.р. та 2010р., відомість перерахунку балансової вартості будівель станом на 01.01.2009р., з яких вбачається що на балансі Будинкоуправління №9 знаходяться житлові будинки, на які нараховується амортизація, в тому числі 56-квартирний житловий будинок № 10 по вул. Перемоги в м.Макарів-1. Крім того Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони нада но довідку на підтвердження перебування будинку № 10 по вул. Перемоги в м.Макарів-1 на балансі Будинкоуправління №9.
Однак надані матеріали не містять інформації про оспорюване приміщення зайняте магазином «Черговий». З наявних матеріалів не можливо встановити на якій підставі магазин «Черговий» займає площу, яка складає 110,37 кв.м., в будинку №10 по вул. Перемоги міста Макарів-1.
Відповідачем під час судового засідання було подано клопотання про залучення до матеріалів справи копії акта приймання-передачі основних фондів затвердженого заступником Міністра оборони України 12.05.2008 року.
Акт приймання передачі основних фондів від «Макарівського військторгу» - філії державного підприємства «Центральна Торгівельна база міністерства оборони України» до концерну «Військторгсервіс» складений 12.05.2008 року та затвердженого заступником Міністра оборони України І.Л.Монтрезором свідчить про наявність основних фондів в якості оспорюванного приміщення.
Акт складений на підставі вимог наказу Міністра оборони України від 05.04.2007 №122 та від 22.06.2007 № 368, та засвідчує передачу концерну «Військторгсервіс» основних фондів, а сааме магазину «Черговий» введеного в експлуатацію 1967 року загальною площею 110,37 кв.м.
Згідно з ч.1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з ч.3 ст.1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".
Суд першої інстанції дійшов висновку що відповідач займає житлове приміщення площею 110,37 кв.м. за адресою вул. Перемоги, 10 м.Макарів-1 Київська область, яке відноситься до житлового фонду Будинкоуправління №9 Макарівської КЕЧ району, знаходиться у нього на балансі та згідно з п.4.1. статуту закріплено за ним на праві господарського відання, в якому відповідач розташував магазин “Черговий” та здійснює комерційну (виробничу, господарську) діяльність.
Однак відповідно до наданого відповідачем акту приймання-передачі, зазначене приміщення знаходиться у повному господарському віданні відповідача. Повне господарське відання - це похідне право від права власності, що передбачає можливість володіння, користування та розпорядження закріпленим на цьому титулі майном на розсуд суб'єкта цього права (підприємства), але в межах закону і затвердженого власником майна статуту підприємства. Обсяг правомочностей суб'єктів права повного господарського відання є вужчим порівняно з правом власності, але ширшим порівняно з правом оперативного управління.
Крім того, як стверджує позивач оспорюванне приміщення є квартирами, і оскільки зайняте відповідачем незаконно має бути звільнене для надання у користування військовослужбовцям та їх сім'ям.
Як вбачається з індивідуальної картки обліку будівлі від 15.01.2010 року загальна площа житлового 4-х поверхневого будинку № 10 (№ 44 за генпланом) складає 2670,57 кв.м., житлова площа 1758,29 кв.м., а іншу 110,37 кв.м., яка сааме дорівнює площі магазину «Черговий» який був ведений в експлуатацію разом із будинком.
Згідно з ч. 3 ст.136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 28 грудня 2011 року по справі № 15/156-10 не відповідає дійсним обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківській військовий торг» на рішення господарського суду Київської області від 28 грудня 2010 року по справі № 15/156-10 - задовольнити повністю.
2. Рішення господарського суду Київської області від 28 грудня 2010 року по справі № 15/156-10 - скасувати.
3. Постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Матеріали справи № 15/156-10 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді