01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.05.2011 № 36/445
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.05.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна між лікарняна аптека № 128» на рішення господарського суду м. Києва від 2 березня 2011 року (повний текст підписаний 03.03.2011р.) по справі № 36/445 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом комунального підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна між лікарняна аптека № 128»
до Тернопільської обласної ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1.Антимонопольний комітет України
2.Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України
про Скасування рішення від 19.11.2009 року № 792, як незаконного
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Тернопільської обласної ради про скасування рішення від 19.11.2009 року № 792, як незаконного.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2011 року у справі № 36/445 в позові комунального підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна між лікарняна аптека № 128» відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду м. Києва, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 02.03.2011 року у справі № 36/445 скасувати та постановити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скаргу вмотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, та крім того, відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів наділення позивача майном, яке необхідно йому для виконання своєї статутної діяльності.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року у справі № 36/445, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
10.05.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує на те, що за чинним законодавством право на звернення до суду у разі недотримання вимог законодавства щодо отримання попереднього дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію належить чітко визначеному законодавством колу суб'єктів, до яких позивач не відноситься.
У судове засідання 17.05.2011 року сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями, долучених до матеріалів справи, про вручення поштового відправлення (копія ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження) врученого 18 квітня 2011 року.
Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, зважаючи на те, що явка сторін обов'язковою не визнавалась та оскільки відсутність їх представників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
19.11.2009 року рішенням №792 Тернопільської обласної ради “Питання аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області” затверджено концепцію розвитку аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.
Відповідно до п.2. вказаного рішення Тернопільська обласна рада вирішила здійснити реорганізацію аптечних закладів, в тому числі позивача, шляхом злиття, утворивши на їх майні та коштах комунальне підприємство Тернопільської обласної ради “Тернопільфарм”.
Відповідно до вимог частини 1, 2, 3 статті 78 Господарського кодексу України комунальне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Частиною 1 ст. 24 Господарського кодексу України передбачено, що управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
З урахуванням викладеного та вимог ст. 24, п. 2 ч. 1 ст. 55, ст.ст. 78, Господарського кодексу України даний спір стосується реалізації організаційно-господарських повноважень територіальних громад щодо управління комунальним підприємством.
Законодавець, установивши в Конституції України (статті 140, 141, 142, 143, 144, 145) правові засади функціонування місцевого самоврядування, його органів, матеріальну і фінансову основу тощо, решту питань організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності його органів відніс до визначення законом (стаття 146).
У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - "Закон") закріплено основні принципи здійснення місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, принцип правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених Законом та іншими законами (стаття 4). Частиною п'ятою статті 16 Закону передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, а у статті 60 встановлено режим права комунальної власності.
Згідно з ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) за рішенням власника чи уповноважених ним органів.
З наведених норм вбачається, що прийняття рішення про реорганізацію позивача відноситься до компетенції власника позивача.
Стосовно твердження позивача про наявність підстав для визнання оскаржуваного рішення недійсним у зв'язку з відсутністю його погодження з антимонопольними органами Київський апеляційний господарський суд відзначає наступне.
Згідно із вимогами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 40 Господарського кодексу України передбачено, що державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.
У відповідності до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст.. 6 Закону України „Про антимонопольний комітет України” систему органі Антимонопольного комітету України становить Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення. Позивач до таких органів не відноситься.
За таких обставин, право на звернення до суду у разі недотримання вимог законодавства щодо отримання попереднього дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію належить саме вищезазначеним органам, а не позивачу.
Враховуючи не доведення позивачем невідповідності оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства та недоведеність порушення, підстави для визнання недійсним рішення №792 Тернопільської обласної ради “Питання аптечних закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області” відсутні.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 02 березня 2011 року по справі № 36/445 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна між лікарняна аптека № 128» на рішення господарського суду м. Києва від 2 березня 2011 року по справі № 36/445 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2011 року у справі № 36/445 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 36/445 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді