01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.05.2011 № 7/532
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1.- довіреність №131 від 31.03.2011 року;
від відповідача - ОСОБА_2.- довіреність від 05.05.2011 року;
розглянувши матеріали апеляційної скарги комунального підприємства «ЖЕО-103» Голосіївської районної в м. Києві ради,
на рішення господарського суду м. Києва від 31 січня 2011 року,
у справі № 7/532 (суддя Якименко М.М.),
за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», м. Київ,
до комунального підприємства «ЖЕО-103» Голосіївської районної в м. Києві ради, м. Київ,
про стягнення заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення в розмірі 619 943 грн. 76 коп.,
ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до КП «ЖЕО-103» Голосіївської районної в м. Києві ради про стягнення заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення (а.с. 5-7).
Рішенням господарського суду м. Києва від 31 січня 2011 року по справі № 7/532 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з КП «ЖЕО-103» Голосіївської районної в м. Києві ради на користь ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» 616 983 грн. 92 коп. основного боргу, 1 153 грн. 63 коп. - 3% річних, 5 764 грн. 62 коп. пені, 6 199 грн. 44 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 82-87).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 9 лютого 2011 року за № 64, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31 січня 2011 року по справі № 7/532 повністю та прийняти нове рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, зокрема, теплові пункти та бойлера перебувають на балансі АЕК «Київенерго», а тому скаржник вважає, що позивач порушує правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та Договору, що полягає безпідставному виставленні оплати за постачання холодної води для виготовлення гарячої води відповідачеві, а не АЕК «Київенерго».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2011 року апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників сторін.
В судовому засіданні 15 березня 2011 року відповідач звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі № 7/532 до остаточного вирішення справи № 2а-1888/10. Клопотання про зупинення провадження судом відхилено.
В судовому засіданні 15 березня 2011 року було оголошено перерву до 21 березня 2011 року, а в судовому засіданні 21 березня 2011 року - до 28 березня 2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 28 березня 2011 року надав пояснення, в яких проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечив з огляду на те, що у випадку скасування в судовому порядку Розпоряджень КМДА, якими встановлювались тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, відповідач має право на законних підставах вимагати проведення перерахунку вартості отриманих послуг.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 7/532, колегія суддів вирішила залишити його без задоволення, оскільки 9 березня 2011 року Київським апеляційним адміністративним судом у справі № 2а-1888/10 (до вирішення якої відповідач просить зупинити розгляд справи) винесено постанову, якою постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року скасовано та відмовлено в задоволенні адміністративного позову повністю. Тому, судова колегія вважає, що підстави для зупинення провадження у справі № 7/532 відсутні.
У судових засіданнях 28 березня 2011 року, 5 квітня 2011 року та 18 квітня 2011 року оголошувались перерви.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2011 року розгляд справи № 7/532 відкладено на 16 травня 2011 року.
У судовому засіданні 16 травня 2011 року представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31 січня 2011 року та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 142 397 грн. 61 коп. основного боргу. Представник посилається на те, що за гаряче водопостачання позивач повинен стягувати грошові кошти з АЕК «Київенерго», оскільки теплові пункти та бойлера перебувають на його балансі.
Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити спірне рішення господарського суду міста Києва без змін, при цьому послався на те, що відповідач від води не відмовлявся та не заперечував проти здійсненого позивачем розрахунку.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 16 травня 2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
14 березня 2006 року між ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник) та КП «ЖЕО-103» Голосіївської районної в м. Києві ради (абонент) було укладено договір № 06439/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - Договір) (а.с. 8-11).
У відповідності до умов п.1.1 Договору Постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України.
Пунктом 2.2 Договору сторони погодили порядок розрахунків, вказавши, що абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством, згідно направленого постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента з зазначенням вартості та кількості наданих послуг за відповідний період. У разі зміні тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення змін до цього договору.
Згідно з п.п.2.2.2, 2.2.3 Договору зазначеного договору строк оплати становить десять днів з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента. В разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
В пункті 2.2.4 Договору сторони домовились, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова відповідача оплатити розрахунковий документ позивача вважається безпідставною.
Відповідно до п.4.2 Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно актів про зняття показань водолічильника та особових рахунків абонента в період з травня 2010 року по серпень 2010 року позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, вартість яких становить 1 115 253 грн. 33 коп., однак відповідач розрахувався за отримані послуги лише на суму 659 441 грн. 31 коп., що підтверджується зведеними відомостями КП ГІОЦ та розгорнутим розрахунком позовних вимог ( код 1-1378).
Стосовно стягнення заборгованості за питну воду, що йде на підігрів колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з Господарським кодексом України та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" такі відносини між виробником послуг (ВАТ "АК Київводоканал") та виконавцями (власники теплових пунктів) мають регулюватись виключно на договірних засадах.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" установлено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, а частиною четвертою визначено, що в разі, якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.
Отже, вимоги про укладення договору між ВАТ "АК "Київводоканал" та виробниками гарячої води встановлені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно частині першій пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року N 190 «Суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення».
Матеріалами справи та Постановою Вищого господарського суду України від 1 березня 2011 року по справі № 42/199 за участю тих самих сторін про стягнення заборгованості за договором № 06439/2-01 встановлено, що теплові пункти, з яких відповідачу здійснюється постачання гарячої води, належать АЕК «Київенерго».
Судова колегія дійшла висновку, що укладений сторонами договір не регулює відносин сторін щодо постачання відповідачу питної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, тоді як інші договори, які б регулювали ці відносини в матеріалах справи відсутні.
Отже у зв'язку із відсутністю договірних відносин між сторонами про постачання питної води на підігрів оплата вартості цих послуг здійснюється по факту сплати населенням послуг за гаряче водопостачання згідно
Враховуючи відсутність між сторонами спору договору на постачання (відповідно і оплату) питної води що, йде на підігрів, позовні вимоги в цій частині є без підставними. Так позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів за питну воду, що йде на підігрів ( коди 1-51378, Ф. 3.20) в сумі 160 112 грн. 72 коп. та 1059 грн. 18 коп. (помилково включених до розгорнутого розрахунку ( коди 1-1378 Ф. 3.19 та 3.7) задоволенню не підлягають.
Позивач помилково включив до 695 мі води що йде на підігрів за тарифом 2,712 грн. на суму 1884 грн. 84 коп. Належало включити тільки стоки тобто 695х1,188= 825,66 грн. Отже позивач безпідставно завищив заборгованість відповідача на 1059 грн. 18 коп.
Тобто позовні вимоги безпідставно завищені на 161 171 грн. 89 коп. - в цій частині у позові належить відмовити.
Стосовно оплати стоків, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої та третьої пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року N 190 «Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.»
Відповідно до п. 5.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктах України облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
Уразі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках, кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел (п. 5.14 Правил).
Пунктом 5.29 передбачено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами: 1)за допомогою засобів обліку на водозаборах;
На підставі викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що оплаті підлягають як стоки холодної так і гарячої води, які підтверджуються матеріалами справи ( показів лічильників).
Стосовно тарифів на водопостачання, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Пунктом 6 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.06.2009 року за № 758 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення для бюджетних установ та інших споживачів «Розрахунки за холодну воду, що використовується для вироблення/створення комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води, та відповідний обсяг стоків, проводяться за тарифами, що встановлені на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення для відповідних груп споживачів.»
Предметом позовних вимог є заборгованість, яка виникла за період з період з 1 травня по 1 серпня 2010 року. В зазначеному періоді діяли тарифи затверджені Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації: N 758 від 30.06.2009 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення для бюджетних установ та інших споживачів» та № 1332 від 30.11.2009 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»
Як вбачається з листа Міністерства юстиції України від 03 квітня 2009 року за № 3570-0-33-09-20, нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київської міської ради) щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, прийняті в межах повноважень виконавчого органу Київської міської ради, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» державній реєстрації в органах юстиції не підлягають.
Посилання відповідача на те, що в провадженні адміністративного суду є позов про скасування розпорядження № 1332 від 30.11.2009 року, безпідставні.
Оскільки, частиною 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України «Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.»
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів про зупинення дії розпоряджень КМДА N 758 від 30.06.2009 р. та № 1332 від 30.11.2009 року на період з 1 травня по 1 серпня 2010 року, або скасування їх.
За таких обставин колегія суддів виходить з того, що вказані розпорядження діяли в зазначений період і тому сторони повинні застосовувати тарифи затверджені цими розпорядженнями.
Стосовно оплати вартості води, яка іде на підігрів, колегія виходить з наступного.
Частиною другою пункту 2 розпорядження КМДА № 392 від 31.05.2010 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», зазначено, що «що тарифи, зазначені в пункті 2 цього розпорядження, враховують вартість холодної води, яка закуповується для виробництва послуг з централізованого постачання гарячої води усіма балансоутримувачами теплових пунктів, в тому числі АК "Київенерго" (в частині теплових пунктів, що знаходяться на її балансі та в зоні теплопостачання АК "Київенерго") і ЗАТ "ЕК "ДАРтеплоцентраль" - на теплових пунктах, що знаходяться на балансі АК "Київенерго" в зоні теплопостачання ЗАТ "ЕК "ДАРтеплоцентраль".
Як слідує з матеріалів справи, при надходженні на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру КМДА коштів в оплату послуг з гарячого водопостачання, ГІОЦ здійснює розщеплення вартості холодної води, яка йде на приготування гарячої води, виключно на рахунки ВАТ "АК "Київводоканал" за затвердженою схемою.
Тобто, з наведеного вбачається, що не існує єдиного постачальника послуг з гарячого водопостачання, а кошти, що надійшли від споживачів даної послуги за вказаний період, розщеплюються відповідно до листів КМДА № 002-758 від 16.07.2009 року та № 004-1378 від 12.07.2010 року ( між ВАТ "АК "Київводоканал" - про надання послуг з водопостачання"Вода для підігріву" (Форма 3.20); та АЕК "Київенерго" - про надання теплової енергії в гарячій воді.
Колегія суддів дійшла висновку, що за період з 1 травня по 1 серпня 2010 року, заборгованість відповідача складає 455 812 грн. 02 коп. ( із розрахунку 456 871 грн. 20 коп. - 1059 грн. 18 коп. /помилково включені суми за призначення «питна вода, що йде на підігрів»/) в цій частині позов підлягає задоволенню, а в частині стягнення 161 171 грн. 89 коп. за послуги з постачання питної води, що йде на підігрів належить - відмовити.
Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.2. Договору встановлено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.
З вищенаведеного випливає, що, укладаючи Договір, сторони дійшли згоди відносно забезпечення виконання відповідачем грошових зобов'язань пенею та погодили строк її нарахування.
Перевіривши правильність нарахування пені та 3 % річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.0.1», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Розрахунок суми пені
Розрахунок процентів
Отже, з відповідача слід стягнути 5 061 грн. 25 коп. пені та 851 грн. 25 коп. трьох відсотків річних.
Господарський суд міста Києва при прийнятті рішення у справі неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи та в результаті чого суд прийшов до помилкового висновку про задоволення позову в повному обсязі.
З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга комунального підприємства «ЖЕО-103» Голосіївської районної в м. Києві ради підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 31 січня 2011 року слід змінити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати відшкодовуються сторонам за рахунок другої сторони, пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «ЖЕО-103» Голосіївської районної в м. Києві ради на рішення господарського суду міста Києва від 31 січня 2011 року у справі № 7/532 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 31 січня 2011 року по справі № 7/532 змінити. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «ЖЕО-103» Голосіївської районної в м. Києві Ради (03040, м. Київ, вул. Деміївська, 33, код ЄДРПОУ 26385316) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) 455 812 грн. 02 коп. основного боргу, 5 061 грн. 25 коп. пені, 851 грн. 25 коп. трьох відсотків річних, 4 617 грн. 25 коп. державного мита та 174 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог - відмовити.»
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Комунального підприємства «ЖЕО-103» Голосіївської районної в м. Києві Ради (03040, м. Київ, вул. Деміївська, 33, код ЄДРПОУ 26385316) 810 грн. 89 коп. в якості відшкодування витрат на державне мито за розгляд справи в Київському апеляційному господарському суді.
4. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
5. Справу № 7/532 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя
Судді