01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.05.2011 № 35/618
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів:
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,
від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальна платіжна система”
на рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2011 р.
у справі № 35/618 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальна платіжна система”
про стягнення 6 106, 64 грн.
У грудні 2010 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву
звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ Універсальна платіжна система” про стягнення 4418,23 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5020 від 02.02.2010р., 237,79 грн. пені, 159,39 грн. збитків від інфляції, 132,55 грн. штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5020 від 02.02.2010р., укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач свого зобов'язання по сплаті орендних та комунальних платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість.
Позивач неодноразово подавав до суду заяву про збільшення позовних вимог; у редакції останньої заяви просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 5 441,00 грн., пеню у розмірі 288,48 грн., збитки від інфляції у розмірі 213,93 грн., штраф у розмірі 163,23 грн., а всього 6 106,64 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.02.2011 р. позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що дане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що з незалежних від нього обставин він не використовував об'єкт оренди; електроенергію та інші комунальні послуги не споживав, пошкоджень та фізичного зносу орендованого майна зі своєї вини не допустив.
У відзиві позивач проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив суд відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду м Києва від 18.02.2011 року залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2010р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна платіжна система" був укладений договір оренди №5020 нерухомого майна, що належить до державної власності.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 2,0 кв. м., в тому числі:
- частина площі вестибюлю Південного вокзалу у ліфтовому холі праворуч від дверей ліфта площею 1 кв. м.;
частина площі вестибюлю Південного вокзалу у касовій зоні ліворуч від білетної каси, поруч з інфоматом, площею 1 м кв.,
розміщене за адресою: м. Київ, Привокзальна, 3, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу Державного територіального - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" Центр регіональних перевезень пасажирів (далі - Балансоутримувач).
Згідно п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення платіжних терміналів.
У пункті 10.1. договору сторони визначились, що він укладений строком на 1 рік і діє з 02.02.2010р. по 02.02.2011р.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що позивач зобов'язаний передати орендарю майно в оренду за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з договором.
Відповідно до 5.3. договору на відповідача покладений обов'язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати оренду плату.
За умовами п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2009р. 404,92 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди -лютий 2010р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2009, січень, лютий місяці 2010.
Згідно п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до п.5.9. договору на відповідача покладений обов'язок щомісяця до 12 числа надавати орендодавцеві та балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копії платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України та балансоутримувачу) та на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 02.02.2010р. було підписано акт приймання-передання орендованого майна, відповідно до якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву передало Товариству з обмеженою відповідальністю „Універсальна платіжна система” майно, що є предметом договору ( а.с. 11).
В порушення умов договору відповідач не сплатив у повному обсязі орендну плату за період з лютого по грудень 2010, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед Державним бюджетом у розмірі 5441,00 грн.
Відповідно до ст.759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За приписами ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата за користування об'єктом оренди вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.525, 526 ЦК України).
Позивач листом №30-05/11740 від 13.07.2010р. звертався до відповідача з пропозицією сплатити заборгованість по орендній платі у повному обсязі у вказаний у листі термін, однак відповідач не надав відповіді на лист (а.с. 12).
За таких обставин позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 5441,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що з незалежних від нього обставин він не використовував об'єкт оренди, електроенергію та інші комунальні послуги не споживав, пошкоджень та фізичного зносу орендованого майна зі своєї вини не допустив, як на підставу звільнення від сплати орендної плати, оскільки згідно із актом приймання-передачі, підписаним відповідачем, орендоване майно було передане йому у належному стані, що відповідає істотним умовам договору оренди та призначенню майна.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У ч. 3 ст. 549 ЦК України зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата, перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
У п. 3.8. договору сторони висловили домовленість, про те, що, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Проаналізувавши вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про правомірність та обґрунтованість стягнення з відповідача пені у розмірі 288,48 грн., штрафу у розмірі 163,23 грн., а також 213,93 грн. інфляційних втрат.
Як передбачено п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито", державні органи приватизації, яким є Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, звільнені від сплати державного мита за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави, та за вчинення нотаріусами виконавчих написів про стягнення заборгованості з орендної плати, а також за проведення аукціонів, за операції з цінними паперами.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
З огляду на вищезазначене, місцевим господарським судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК щодо покладення судових витрат на відповідача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальна платіжна система” на рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2011 р. у справі № 35/618 залишити без задоволення..
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2011 р. у справі № 35/618 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 35/618 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді