16.05.2011 року Справа № 13/11/11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Стрелець Т.Г.(доповідач)
суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.
Секретар судового засідання: Ревкова Г.О.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1., представник, довіреність №б/н від 14.04.11;
від відповідача: ОСОБА_2., представник, довіреність №9 від 27.05.10.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2011 рок у справі №13/11/11
за позовом Кіровоградської обласної державної хлібної інспекції, м. Кіровоград (25006,вул. Покровська,8)
до відповідача Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Кіровоград (25022, пл. Кірова,1)
про визнання недійсним рішення.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.11.2011р. по справі №13/11/11 (суддя Таран С.В.) позов задоволено частково. Визнано недійсними пункти 1, 3, 4, 5, 6, 7 рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.11.2010 р. №142 по справі №71-02/11-10 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач - Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в позові в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи і прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні обставин справи. Скаржник зазначає, що дії позивача щодо стягнення плати за інспектування вагонів пшениці замість заявленого інспектування автомобілів з пшеницею правомірно визнані зловживанням монопольним становищем на ринку шляхом застосування економічно необґрунтованих тарифів на платні послуги, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.11р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено у судовому засіданні на 18.04.2011р. на 12 год. 00 хв.
В судовому засіданні 18.04.11р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 18.04.11р. на 12:40год.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні 16.05.11р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням адміністративної колегії відповідача №142 від 25.11.2010 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - рішення №142 від 25.11.2010 року - том І а.с.33-40) визнано, що Кіровоградська обласна державна хлібна інспекція за підсумками 2009 року та 1-го півріччя 2010 року займала монопольне (домінуюче) становище на ринку платних послуг з сертифікації якості зерна, продуктів його переробки та насіння олійних культур при відвантаженні та транзиті (інспектування) в територіальних межах Кіровоградської області, а також на ринку платних послуг з визначення показників якості й безпеки зерна та продуктів його переробки відповідно до ДСТУ з видачею протоколу лабораторних випробувань в територіальних межах Кіровоградської області (пункти 1, 2 рішення №142 від 25.11.2010 р. відповідно).
Наведеним рішенням визнано дії позивача щодо застосування економічно необґрунтованих тарифів на платні послуги з оформлення сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки при надходженні, відвантаженні та транзиті (інспектування) порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку платних послуг з сертифікації якості зерна, продуктів його переробки та насіння олійних культур при відвантаженні та транзиті (інспектування), що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 3 рішення №142 від 25.11.2010 р.), а також визнано дії позивача щодо застосування економічно необґрунтованих тарифів на платні послуги із визначення показників якості й безпеки зерна та продуктів його переробки, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку платних послуг з визначення показників якості та безпеки зерна і продуктів його переробки відповідно до ДСТУ з видачею протоколу лабораторних випробувань, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 4 рішення №142 від 25.11.2010 р.).
За вказані порушення на позивача накладено штраф загальному у розмірі 14000 грн. та зобов'язано позивача вжити заходів щодо унеможливлення вчинення вказаних порушень в подальшій діяльності.
Відповідно до пункту 1 Положення про Кіровоградську обласну державну хлібну інспекцію, затвердженого головою Державної інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку Міністерства аграрної політики України 10.09.2010 р. інспекція, зокрема, здійснює огляд (інспектування) зерна та продуктів його переробки і видачу сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, крім хлібобулочних і макаронних виробів; визначає показники якості, безпеки зерна та продуктів його переробки (пункти 5.2, 5.3 Положення про інспекцію).
Пунктом 6 Положення про інспекцію передбачено право позивача надавати платні послуги із визначення показників якості та безпеки зерна і продуктів його переробки; огляду та оформлення сертифікатів якості зерна і продуктів його переробки при відвантаженні, надходженні та транзиті тощо.
Нормами господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Судом першої інстанції вірно зауважено, що ЗУ "Про захист економічної конкуренції" є основоположним та спеціальним законом, який регулює та визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Відповідно до ст. 1 Закону, суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності.
Таким чином, у розумінні статі 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" установа позивача є суб'єктом господарювання.
Згідно ч. 5 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.
Стаття 27 Господарського кодексу України зазначає, що монопольним визнається домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг). Монопольним є становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує розмір, встановлений законом. Монопольним може бути визнано також становище суб'єктів господарювання на ринку товару за наявності інших умов, визначених законом.
У відповідності до частини першої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Судова колегія доходить висновку, що при дослідженні ринку платних послуг з визначення показників якості й безпеки зерна та продуктів його переробки відповідно до ДСТУ з видачею протоколу лабораторних випробувань (далі - платні послуги з визначення показників якості й безпеки зерна) територіальним відділенням було дотримано вимог Методики та визначено, що товаром (послугою) щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище інспекції є платні послуги з виконання робіт, пов'язаних з визначенням якості та безпеки зерна, продуктів його переробки відповідно до ДСТУ; територіальними (географічними) межами ринку є територія Кіровоградської області (сфера діяльності інспекції).
Враховуючи приписи Методики, відповідачем правомірно визначено, що на ринку платних послуг з визначення показників якості й безпеки зерна в межах Кіровоградської області за підсумками 2009 р. інспекція займала монопольне (домінуюче) становище з часткою 62,8%, за підсумками І півріччя 2010 р.- 73 %.
Однак, визнання установи позивача такою, що займала монопольне (домінуюче) становище з часткою 100% на ринку платних послуг з сертифікації якості зерна в територіальних межах Кіровоградської області за підсумками 2009 р.- І півріччя 2010 р. є помилковим з огляду на порядок видачі сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2009 р. №848.
Пунктом 2 Порядку визначено, що сертифікат якості - документ, виданий територіальним органом Держконтрольсільгосппроду на партію зерна та продуктів його переробки, що завантажені у транспортний засіб, який засвідчує відповідність їх показників якості і безпеки вимогам державних стандартів та інших нормативних документів або експортного контракту і включає інформацію про наявність або відсутність генетично модифікованих організмів.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при видачі відповідних сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки позивач діяв як суб'єкт владних повноважень - територіальний орган Держконтрольсільгосппроду, а тому визначення останнього таким, що займав монопольне становище на ринку платних послуг з сертифікації якості зерна у відповідності до Методики, яка призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, є помилковим.
Проведеною перевіркою відповідача було встановлено, що під час надання платних послуг з сертифікації якості зерна товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлексіс" (договір №107 від 30.07.2010 р., замовлення від 30.07.2010 р. - том І а.с.105, 106) та товариству з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт" (договір №42 від 06.07.2010 р., замовлення від 16.07.2010 р.- том І а.с.120, 121) інспекцією було виписано рахунки із застосуванням економічно необґрунтованих тарифів (том І а.с.107, 126).
Згідно п.1.2, 1.3 Методики прийняттю оспорюваного рішення має передувати визначення територіальним відділенням Антимонопольного комітету України монопольного (домінуючого) становища позивача на певному ринку у відповідності з приписами Методики. Однак, відповідач не здійснив визначення монопольного (домінуючого) становища позивача на ринку платних послуг з сертифікації якості зерна протягом липня місяця 2010 р. Таке встановлення включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єктів аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку тощо.
Матеріалами справи встановлено, що відділення Антимонопольного комітету України проводило дослідження ринку послуг з оформлення сертифікатів якості зерна за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р. Проте виявлені відповідачем порушення мали місце в ІІ півріччі 2010 р., отже часові межі ринку зазначених послуг підлягали додатковому обґрунтуванню та уточненню.
Відтак, прийняття оспореного рішення в частині зловживання позивачем монопольним становищем на ринку платних послуг з сертифікації якості зерна, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, та застосування до нього санкцій за вказане порушення, здійснено відповідачем за неповного з'ясування обставин, які мали значення для справи, що є підставою для визнання недійсним пунктів 3, 5 оспореного рішення враховуючи положення статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до приписів частини першої статті 41 Господарського кодексу України законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складаються з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів. До таких законодавчих актів належить і Закон України “Про захист економічної конкуренції”, частина перша пункту 2 статті 50 якого одним із порушень законодавства про захист економічної конкуренції визначає зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Між тим, інспекція ("виконавець"), товариство з обмеженою відповідальністю "Карат", приватне підприємство "Агроекстра", дочірнє підприємство "Хащуватський елеватор", та товариство з обмеженою відповідальністю "Тайфун-ОЛМИ" ("замовники") уклали договори №58 від 08.10.2009 р., №4 від 12.01.2009 р., №10 від 11.02.2010 р., №20 від 29.03.2010 р. відповідно (том І а.с.144, том ІІ а.с. 2, 18, 27). Умовами вказаних договорів виконавець зобов'язався за заявкою замовника надати послуги по визначенню якості товарних та технологічних властивостей зернових, зернобобових, круп'яних, олійних культур, борошна та крупи (далі - зернопродукти) з результатами випробувань та висновком про відповідність якісних показників вимогам діючих стандартів, а замовник - оплатити виконавцеві надані послуги.
На виконання вказаних договорів за заявками замовників, зокрема ТОВ "Карат" від 08.10.2009 р. (том І а.с.145-146, том ІІ а.с.78), ПП "Агроекстра" від 08.10.2009 р., від 22.10.2009 р. (том ІІ а.с.3, 4, 80, 81), ДП "Хащуватський елеватор" від 02.03.2010 р. (том ІІ а.с.19-20, 88), ТОВ "Тайфун-ОЛМИ" від 30.03.2010 р. (том ІІ а.с.28-29, 82) позивачем було проведено аналіз 2 зразків борошна ТОВ "Карат" (том І а.с.148, 149, том ІІ а.с.78- на звороті, 79), аналіз 3 зразків соняшника ПП "Агроекстра" (том ІІ а.с. 6- 7, 9, а.с.80- на звороті, а.с.81- на звороті), аналіз 2 зразків соняшника та 1 зразку кукурудзи ДП "Хащуватський елеватор" (том ІІ а.с. 22-24), аналіз 2 зразків соняшника ТОВ "Тайфун-ОЛМИ" (том ІІ а.с. 31-32, 82- на звороті, 83-84).
Колегія суддів не знаходить підтверджень факту визначення позивачем різної вартості робіт при наданні одних і тих же платних послуг. Послуги з визначення показників якості та безпеки зерна надавались інспекцією на підставі відповідних договорів виключно за письмовими зверненнями замовників; оплата отриманих послуг замовниками здійснювалась на підставі виставлених рахунків-фактур виконавця (том І а.с.147, том ІІ а.с.5, 21, 30) після підписання актів приймання-здачі виконаних послуг (том І а.с.150, том ІІ а.с.8-9, 25-26, 33-34), при цьому визначення показників якості і безпеки зерна, продуктів його переробки проводились позивачем за цінами (тарифами), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №834 від 23.07.2009 р. Наведене спростовує посилання скаржника на те, що позивачем застосовувались економічно необґрунтовані тарифи на платні послуги з визначення показників якості та безпеки зерна, продуктів його переробки.
Також, посилання скаржника відносно того, що інспекцією надавались послуги, які не замовлялись замовниками, спростовуються матеріалами справи, зокрема завіреними належним чином копіями заявок замовників, що містять визначення конкретних досліджень показників якості та безпеки зерна й продуктів його переробки, а також поясненнями самих замовників (том І а.с.145, том ІІ а.с.3, 19, 28, 78, 80, 81, 82, 88, а.с.97, 102).
На підставі наведеного, доводи скаржника відповідно до ст. ст. 33,34 ГПК України не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріали справи, а судом першої інстанції вірно досліджено надані сторонами докази, на підставі чого правомірно задоволені позовні вимоги позивача та визнано неправомірними дії інспекції щодо застосування економічно необґрунтованих тарифів на платні послуги із визначення показників якості та безпеки зерна порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.03.11р. у справі №13/11/11 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.03.11р. у справі № 13/11/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т.Г. Стрелець
СуддяВ.Г. Головко
СуддяА.О. Логвиненко
Постанова виготовлена та
підписана в повному обсязі 20.05.11р.