73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
17.05.2011 Справа № 5024/344/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ,
до державного підприємства дослідного господарства "Каховське", с. Кам'янка Каховського району Херсонської області,
про стягнення 313208 грн. 48 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., представник, дов. № 27-12/10-2 від 27.12.2010 р.;
від відповідача: ОСОБА_2., голов. бухгалтер, дов. № 21-03/11 від 21.03.2011 р.; ОСОБА_3., юрисконсульт, дов. № 16-01/11 від 26.01.2011 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до державного підприємства дослідного господарства "Каховське" (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 313208 грн. 48 коп., відповідно до умов договору оренди (фінансового лізингу) № L2844-08/08 від 07.08.2008 р. з додатками.
Враховуючи уточнення позовних вимог позивачем заявлена до стягнення (рахунок №L2844-08/08/r від 19.05.2009 р.) заборгованість в сумі 313208 грн. 48 коп., а саме: комісія лізингодавця без ПДВ - 2% за дострокове розірвання договору; пеня; відшкодування частини вартості предмета лізингу (сума непогашеної вартості предмету лізингу, змінена за правилами договору п.п. 6.1.1-6.1.5 додатку № 4 Загальні умови фінансового лізингу; відшкодування частини вартості предмета лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення); комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); комісія лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ) (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення); додаткові витрати (компенсація витрат за договором (витрати зі зберігання предмета лізингу); додаткові витрати з ПДВ (витрати по вчиненню виконавчого напису нотаріуса, консультаційні послуги) (І том а.с. 57-59).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи їх порушенням ч. 2 ст. 7, п. 4 ч. 1 ст. 10 та п. 3 ч. 2 ст. 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", умов договору оренди (фінансового лізингу) № L2844-08/08 з додатками, укладеного між сторонами 07.08.2008 р.
Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що ним не отримано, а також позивачем не надано належних доказів направлення (отримання) листів щодо сплати лізингових платежів, а також пропозиції щодо розірвання договору оренди (фінансового лізингу) в односторонньому порядку. Також відповідач зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Проте виконавчий напис нотаріуса не надавався. Окрім того, при ознайомлені з наданою позивачем копією акту вилучення предмета лізингу, було виявлено невідповідність даним, зазначеним в акті (екземпляр відповідача): виявлено вписану вартість предмета лізингу, яка відсутня в акті відповідача. З доданого позивачем розрахунку не зрозуміло яким чином здійснюються розрахунки заборгованості. (ІІ том а.с. 18-20).
05.05.2011 року державне підприємство дослідного господарства "Каховське" (відповідач) подало до суду зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" про стягнення збитків в сумі 1465703 грн. 18 коп., який судом повернуто без розгляду, оскільки в порушення ст. 60 ГПК України відповідачем зустрічну позовну заяву подано після початку розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті розпочато судом в судовому засіданні 05.04.2011 р., про що зазначено в протоколі судового засідання. Від сторін зауважень з приводу допущених у протоколі від 05.04.2011 р. неправильностей або неповноти до суду не надходило.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов'язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи).
В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.
Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.
Ухвалами суду від 22.03.2011 р., 05.04.2011 р. та 05.05.2011 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів. Справу розглянуто понад двохмісячний строк, який продовжено ухвалою суду від 05.04.2011 р. на п'ятнадцять днів відповідно до ст. 69 ГПК України за заявою позивача (І том а.с. 150).
В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
07 серпня 2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та приватним сільськогосподарським підприємством "Прогрес" (лізингоодержувач) укладено договір оренди (фінансового лізингу) № L2844-08/08.
Відповідно до п. 1.1 Договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) №Р2844-08/08 від 07.08.2008р. зобов'язується придбати у власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг управління та технічної експлуатації у тимчасове володінні та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається в специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Предмет лізингу визначений в специфікації від 07.08.2008 р., яка є невід'ємним додатком до договору, в якій визначено найменування, технічний опис, модель і рік випуску предмету лізингу та його вартість: трактор Case Steiger STX535 2008 р. в., у кількості 1 шт., ціна - 1525084 грн. 80 коп. (І том а.с. 11).
Факт передачі предмету лізингу підтверджується актом прийому-передачі від 12.09.2008 р., підписаним ТОВ "Агроальянс" (продавець), ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ДП ДГ "Каховське" (лізингоодержувач) (І том а.с. 17)
Пунктом 1.2 Договору передбачено строк лізингу, який складається з періодів лізингу, зазначених графіку платежів (додаток №1 до договору), та не може бути менше одного року.
Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає другій стороні у користування майно на певний строк і за встановлену плату.
На підставі п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР із змінами та доповненнями, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів встановлюється в порядку, встановленому договором.
Згідно п. 2.2 Договору, договір купівлі-продажу укладається лізингодавцем та/або набирає чинності після сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно графіку, який є додатком № 1 до договору і підписаний обома сторонами без зауважень (І том а.с. 10).
Згідно з п. 5.3 Загальних умов фінансового лізингу, що є додатком № 4 до договору, лізингоотримувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цього договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця. Лізингоодержувач сплачує поточні платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця (п. 5.4).
Як визначено у абз. 2 п. 2 Графіку платежів коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами п.п. 6.1.1.-6.1.5 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору).
Відповідно до п. 6.1.4 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним банком України курсу гривні до зазначеної в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої визначеної в Договорі валюти.
Розділом 6 Договору передбачено дострокове розірвання договору, зокрема, лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли лізингоодержувач: не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів (п.п. 6.1.2). У разі припинення або розірвання цього договору всі витрати, пов'язані з вилученням предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок лізингоодержувача або відшкодовуються лізингодавцю лізингоодержувачем в повному обсязі (п. 6.4). Після вилучення та реалізації предмета лізингу лізингодавець у 30 денний строк перераховує лізингоодержувачу грошові кошти отримані від реалізації такого предмета лізингу за вирахуванням заборгованості лізингоодержувача, якщо така є, та витрат, визначених п. 6.4 цього договору (п. 6.5).
Підпунктом 8.4. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від укладення або розірвати Договір купівлі-продажу та розірвати Договір у разі невиконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань зі сплати авансових лізингових платежів (п. 8.4.1.); вилучити предмет лізингу в порядку, передбаченому цими Загальними умовами (п.п. 8.4.5); розірвати договір відповідно до цих Загальних умов, положень Договору та чинного законодавства України (п.п. 8.4.7); в односторонньому порядку змінювати графік та розмір поточних лізингових платежів (п.п. 8.4.8); стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість та/або вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п.п. 8.4.9).
Згідно з п. 6.2 Загальних умов, змінений за правилами п. 6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.
Відповідно до п.п. 8.1.4 Загальних умов лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. У разі дострокового припинення дії договору та прийняти при цьому лізингодавцем рішення про повернення предмета лізингу, здійснити за власний рахунок доставку предмета лізингу з усіма його складовими частинами, обладнаннями, документами та іншими приналежностями, отриманими згідно актів приймання-передачі, в придатному для експлуатації стані. Предмет лізингу повинен бути повернутий у справному стані, а за ступенем зношеності, повинен відповідати його зносу за час користування при нормальних умовах експлуатації. Крім того, лізингоодержувач повинен сплатити лізингодавцю платежі, визначені в п.п. 10.3.2 цих Загальних умов (п.п. 8.1.17).
Згідно ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачене право лізингодавця вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Відповідно до п.п. 10.2. Загальних умов, договір достроково припиняється у останній день місяця, в якому має місце, зокрема, направлення лізингодавцем лізингоодержувачу письмового повідомлення про прийняття лізингодавцем рішення про дострокове припинення договору з підстав, визначених розділом 6 договору (п. 10.2.1 Загальних умов).
У разі дострокового припинення договору при настанні зазначених в п.п. 10.2.1 Загальних умов обставин лізингоодержувач зобов'язаний: повернути предмет лізингу лізингодавцю за власний рахунок у визначені лізингодавцем строки та місце в межах території України. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання (знаходження) такого предмету лізингу без будь-яких погоджень або дозволу лізингоодержувача з покладенням на лізингоодержувача понесених при цьому витрат (п.п. 10.3.1). Сплатити лізингодавцю наведені нижче платежі, які зараховуються в такому порядку: комісію лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч. 5 п.п. 10.3.2 Загальних умов; нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня); суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем; заборгованості по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях; суми непогашеної вартості предмета лізингу, зазначену в Графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення договору, та змінену за визначеними в договорі та додатках до нього (Загальні умови, Графік) правилами (п.п. 10.3.2).
Відповідальність сторін передбачена розділом 5 Договору, де передбачено, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з 5 дня прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідач умови договору фінансового лізингу належним чином не виконував, у зв'язку з чим, позивач листом № 963-12/08 від 17.12.2008 р. повідомив, що станом на 16.12.2008 р. у відповідача виникла заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 85269 грн. 42 коп., попередив, що при простроченні сплати лізингового платежу на строк більше 30 днів, лізингодавець, на підставі п. 6.1.2. договору, має право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати повернення предмета лізингу. У зв'язку з чим, просив усунути допущені порушення договору не пізніше 22.12.2008 р. (І том а.с. 64). Лист направлений відповідачу 17.12.2008 р. (І том а.с. 65), отриманий ним 23.12.2008 р. (ІІ т. а.с. 9).
Проте у встановлені позивачем строки порушення договору відповідачем не були усунуті, у зв'язку з чим, ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" листом від 13.03.2009 р. за вих. № 412-03/09 повідомило відповідача про прийняте рішення про відмову від Договору з 31.03.2009 р. та повернення предмету лізингу, про чинність рахунків, виставлених до 31.03.2009 р. та необхідність їх оплати, вимагало повернути предмет лізингу у строк до 30.04.2009 р. шляхом транспортування предмета лізингу на стоянку, яка була вказана представником позивача (І том а.с. 62-63). Доказами, наданими позивачем (І том а.с. 63), зокрема, список рекомендованих поштових відправлень - 13.03.2009 р., та інформацією, наданою Київською міською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" (ІІ том а.с. 57) підтверджено надсилання відповідачу вказаного вище листа. Посилання відповідача щодо відсутності повноважень головного юриста позивача на підпис такого листа судом до уваги не беруться, оскільки лист містить повідомлення про прийняте ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" рішення про відмову від Договору з 31.03.2009 р. відповідно до п. 10.2. Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору) та приписів ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг".
Актом вилучення предмету лізингу від 03.04.2009 р., ДПДГ "Каховське" повернуло, а ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" прийняло предмет лізингу, наданого ДПДГ "Каховське" на підставі договору оренди (фінансового лізингу) № L2844-08/08 від 07.08.2008 р. у тимчасове володіння та користування. Вартість предмету лізингу (трактор Case Steiger STX535 2008 р. в.) складає 1525084 грн. 80 коп., відповідно до довідки відповідача про балансову вартість (ІІ том а.с. 63). За даними позивача балансова вартість предмета лізингу на момент вилучення складала 1235318 грн. 69 коп. (ІІ том а.с. 24).
12.05.2009 р. позивачем визначена ринкова вартість предмету лізингу - трактору Case Steiger STX535 2008 р., яка склала 1680000 грн. (ІІ т. а.с. 6).
На виконання умов п. 6.5 Договору, п. 10.3.2 Загальних умов та приписів ст. 530 Цивільного кодексу України позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактури №L2844-08/08/r від 19.05.2009 р. (І том а.с. 18, 69), який відповідачем не оплачений.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 313208 грн. 48 коп. за порушення зобов'язань за договором оренди (фінансового лізингу) № L2844-08/08 від 07.08.2008 р. з додатками стали предметом розгляду в цій справі.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Невиконання відповідачем договірного зобов'язання з оплати лізингових платежів за період з листопада 2008 р. по березень 2009 року підтверджена матеріалами справи: графіком платежів від 07.08.2008 р. - додаток №1 до договору № L2844-08/08, рахунками, виставленими позивачем відповідачеві на оплату лізингових платежів (І т. а.с. 71-75), доказами надсилання рахунків (ІІ т. а.с. 40-54), випискою по рахунку позивача (І т. а.с. 68), виписками по рахунку відповідача (І т. а.с. 43-44), актом звірки розрахунків (ІІ т. а.с. 64). Тобто, позивачем обгрунтовано заявлена до стягнення та підлягає задоволенню заборгованість по виставлених рахунках на дату вилучення: відшкодування частини вартості предмета лізингу та комісія лізингодавця без ПДВ за період з листопада 2008 р. по березень 2009 р. в сумах 175384 грн. 75 коп. та 105173 грн. 39 коп. відповідно. Комісія лізингодавця без ПДВ нарахована за квітень 2009 р. та заявлена до сплати на підставі рахунку № L2844-08/08/7 від 01.04.2009 р. в сумі 17470 грн. 04 коп. (І т. а.с. 76) задоволенню не підлягає, оскільки нарахована відповідачеві після відмови лізингодавця від договору лізингу (з 31.03.2009 р.). Посилання позивача на нарахування зазначеної суми в якості неустойки, відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, заявлені ним усно в судовому засіданні, судом до уваги не беруться, оскільки листом за вих. № 412-03/09 від 13.03.2009 р. (І т. а.с. 62) відповідачеві для повернення предмету лізингу встановлено строк до 30.04.2009 р., лізингодавець 03.04.2009 р. самостійно на підставі п. 10.3.1 Загальних умов вилучив предмет лізингу, рахунком № L2844-08/08/7 від 01.04.2009 р. до сплати в сумі 17470 грн. 04 коп. виставлена саме комісія, а не неустойка за невиконання обов'язку повернення речі.
На підставі положень ч. 2, 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та узгоджених сторонами договірних умов, позивачем вчинено відмову від договору фінансового лізингу та вилучено предмет лізингу.
Отже, комісія лізингодавця без ПДВ - 2% за дострокове розірвання договору, нарахована позивачем обгрунтовано та підлягає стягненню з відповідача в сумі 29502 грн. 50 коп.
За порушення строків оплати лізингових платежів позивачем відповідачеві на підставі п. 5.1. Договору, нараховано штрафні санкції - пеня та виставлено рахунки (І т. а.с. 77-79), які надіслані на адресу відповідача (ІІ т. а.с. 40-54).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст. 551 ЦК України).
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідачем суду не надано доказів оплати штрафних санкцій - пені, нарахованих позивачем, а тому суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені та, перевіривши розрахунок позивача відповідно до періодів виникнення та стягнення заборгованості по лізингових платежах, задовольняє ці вимоги у сумі 46555 грн. 87 коп.
Сума по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу (сума непогашеної вартості предмета лізингу, змінена за правилами п. 2 Графіку) є остаточною непогашеною індексованою вартістю предмету лізингу на дату вилучення (у відповідний період), змінену у порядку п.п. 6.1, 6.2 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору). Остаточна вартість предмету лізингу є індексованою (змінена у відповідності до наведеного вище порядку - у відповідності до курсової різниці).
Відшкодування частини вартості предмета лізингу (сума непогашеної вартості предмету лізингу, змінена за правилами договору п.п. 6.1.1-6.1.5 додатку № 4 Загальні умови фінансового лізингу), обгрунтовано нарахована на підставі ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", п.п. 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору), а тому підлягає задоволенню в сумі 1475124 грн. 76 коп.
Згідно з п.п. 3.2.2 Закону "Про податок на додану вартість", чинним на момент нарахування, не є об'єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати.
З норми цієї статті вбачається, що комісія у складі лізингового платежу є об'єктом оподаткування у сумі, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ. Комісія лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ) в сумі 131418грн. 59 коп. позивачем (лізингодавцем) виставлена відповідачеві до сплати на підставі рахунку №-08/08/5 від 02.02.2009 р., який відповідачем не оплачено. Отже, зазначена сума, нарахована за правилами п. 6.1.3 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору), підлягає стягненню з відповідача.
Щодо стягнення з відповідача додаткових витрат (компенсація витрат за договором: зберігання предмета лізингу), суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що до лізингових платежів можуть включатися інші витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу. За п. 4.6. Договору до складу комісії в повному обсязі включаються, зокрема, і витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним. За п. 6.4. Договору, у разі припинення або розірвання Договору всі витрати, пов'язані з вилученням предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок лізингоодержувача або відшкодовуються лізингодавцю лізингоодержувачем. П. 10.1. Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору) встановлене правило, що положення цього розділу не обмежують розділ 6 Договору, а лише доповнюють його положення. П. 10.3.2. на лізингоодержувача покладений обов'язок у разі дострокового припинення договору сплатити, зокрема, суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем.
Отже, системний аналіз, норм Закону України "Про фінансовий лізинг" та договірних умов, узгоджених сторонами, дає підстави стверджувати, що витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним включені в повному обсязі до складу комісії, заборгованість зі сплати якої судом задоволена, тому сума додаткових витрат 3250 грн. 58 коп., яка, відповідно до пояснення позивача (ІІ т. а.с. 21-22), складається з відшкодування витрат на зберігання предмету лізингу задоволенню не підлягає.
Також, суд зауважує, що витрати на зберігання предмету лізингу лізингодавцем понесені після відмови від договору (з 31.03.2009 р.), а отже зазначені витрати ніяк не пов'язані із його виконанням. Також, не можна віднести ці витрати до вилучення предмету лізингу та його реалізації в подальшому.
Суд, також, не вбачає підстав для задоволення додаткових витрати з ПДВ (витрати по вчиненню виконавчого напису нотаріуса, консультаційні послуги) (І том а.с. 57-59, ІІ т. а.с. 21-22) в сумі 9328 грн., з огляду на наступне. Частина 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" містить правило, згідно з яким лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" також передбачено, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
За таких обставин суд зазначає, що відповідно до вказаної статті праву вимоги повернення предмету лізингу від лізингоодержувача завжди повинна передувати відмова лізингодавця від договору, про що інша сторона повинна довідатися, або надані докази підтвердять, що вона могла довідатися про таку відмову.
Виконавчий напис нотаріуса, копія якого надана позивачем на вимогу суду, вчинено 20.03.2009 р., тобто ще до відмови позивача від договору, дата якої визначена в листі - 31.03.2009 р. (ІІ т. а.с. 5). Акт про надання послуг №11, яким позивач обгрунтовує відшкодування витрат з отримання ним консультаційних послуг щодо підготовки документів, необхідних для вилучення предмету лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса у ДПДГ "Каховське", для організації їх тимчасового зберігання та охорони за договором № L2844-08/08 від 07.08.2008 р., датований 30.04.2009 р. Таким, чином позивачем зазначені послуги отримано після вчинення нотаріусом виконавчого напису (20.03.2009 р.), після самостійного вилучення предмету лізингу (03.04.2009 р.). Як вже зазначалось судом витрати на зберігання предмету лізингу лізингодавцем понесені після відмови від договору не можна віднести ні до вилучення предмету лізингу, ні до його подальшої реалізації.
На підставі п. 6.5. Договору із заборгованості відповідача позивачем вирахувана ринкова вартість трактору Case Steiger STX535 2008 р., яка склала 1680000 грн.
Посилання відповідача на заниження позивачем ринкової вартості вилученого трактору Case Steiger STX535 2008 р. до уваги судом не беруться, оскільки ця сума перевищує як вартість придбання предмета лізингу (І т. а.с. 11) так і його балансову вартість (ІІ т. а.с. 24, 63), а також вартість подальшої реалізації, відповідно до договору купівлі-продажу від 02.07.2010 р. №PR 2844-07/10-1, укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Черепинське" та позивачем (І т. а.с. 132-135).
Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем ДП ДГ "Каховське" своїх зобов'язань за договором оренди (фінансового лізингу) № L2844-08/08 від 07.08.2008 р., що стало підставою для відмови позивача від договору, суд вважає обгрунтованими, доведеними та задовольняє позовні вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" в сумі 270581 грн. 28 коп. Заборгованість в сумі 42627 грн. 20 коп. заявлена позивачем до стягнення безпідставно.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства дослідного господарства "Каховське", ідентифікаційний код - 00497302, адреса: вул. Радянська, с. Кам'янка Каховського району Херсонської області, п/рахунок - № 26002303821090 відділення ПІБ в м. Нова Каховка Херсонської області, МФО - 352264 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", ідентифікаційний код - 34480657, адреса: корп. 5, буд. 9, просп. Московський, м. Київ, п/рахунок - № 2600514928 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО - 300335, заборгованості в сумі 270581 грн. 28 коп., 2702 грн. 99 коп. витрат по сплаті державного мита та 203 грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 42627 грн. 20 коп. основного боргу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Т.А. Остапенко
Повне рішення складено 23.05.2011 р.