73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
17.05.2011 Справа № 5024/343/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ,
до приватного підприємства "Південний шлях", м. Нова Каховка Херсонської області,
про стягнення 234428 грн. 40 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., представник, дов. № 26-01/11-3 від 26.01.2011 р.;
від відповідача: в судове засідання не прибули.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства "Південний шлях" (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 253718 грн. 58 коп., відповідно до умов договору фінансового лізингу №L1787-02/08 від 08.02.2008 р. з додатками, угоди про внесення змін від 30.05.2008 р. до договору №L1787-02/08 від 08.02.2008 р., угоди про внесення змін від 01.03.2009 р. до договору №L1787-02/08 від 08.02.2008 р. та договору фінансового лізингу №L1787-02/08 від 01.03.2009 р. (нова редакція) з додатками.
В судовому засіданні позивачем 27.04.2011 р. надано письмові пояснення, якими фактично заявлено про зменшення розміру позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України, а саме позивачем зменшено суми додаткових витрат (п. 6 рахунку № L1787-02/08/R2 від 30.03.2010 р.) до 11831 грн. 69 коп. та комісії лізингодавця з ПДВ (відсотки за користування грошима) до 31999 грн. 10 коп., надано докази надсилання цієї заяви відповідачеві (т. ІІ а.с. 41-43). Справу розглянуто з новою ціною позову 234428 грн. 40 коп.
В судовому засіданні, після зменшення розміру позовних вимог, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі в сумі 234428 грн. 40 коп., обґрунтовуючи їх порушенням ч. 2 ст. 7, п. 4 ч. 1 ст. 10 та п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", умов договору фінансового лізингу №L1787-02/08 з додатками в редакції від 01.03.2009 р.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи.
Судові акти направлялись на адреси відповідача, зазначені в матеріалах справи та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з рекомендованими повідомленнями. Ухвали суду з поштовими повідомленнями, надіслані на адресу відповідача, повернулись на адресу господарського суду з відміткою пошти "організація вибула" та знаходяться в матеріалах справи.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.
Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов'язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи).
В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.
За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Ухвалами господарського суду від 22.03.2011 р., 05.04.2011 р. та 12.05.2011 р. розгляд справи відкладався в зв'язку із неявкою представника відповідача, ненаданням представниками сторін витребуваних судом документів, необхідністю представлення нових доказів. Справу розглянуто понад двохмісячний строк, який продовжено ухвалою суду від 05.04.2011 р. на п'ятнадцять днів відповідно до ст. 69 ГПК України за заявою позивача (а.с. 131). В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд:
08 лютого 2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та приватним підприємством "Південний шлях" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № L1787-02/08 з додатками №1- графік платежів, №2- специфікація, №4 -загальні умови фінансового лізингу.
Предмет лізингу визначений в специфікації від 08.02.2008 р., яка є невід'ємним додатком до договору, в якій визначено найменування, технічний опис, модель і рік випуску предмету лізингу та його вартість: бортовий тентований напівпричіп WSELTON NS 34SB, 2008 р. в., у кількості 1 шт., ціна - 253828 грн. 40 коп. (І том а.с. 12).
Факт передачі предмету лізингу підтверджується актом прийому-передачі від 08.05.2008 р., підписаним ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ПП "Південний шлях" (лізингоодержувач) (І том а.с. 17).
В зв'язку зі зміною вартості предмету лізингу 30.05.2008 р. сторонами укладено угоду про внесення змін до договору №L1787-02/08 від 08.02.2008 р., якою змінені п. 3.1. Розділу 3 «Вартість предмету лізингу»Договору лізингу №L1787-02/08 від 08.02.08. р. -вартість предмету лізингу визначена 259197 грн. 26 коп. та п. 2 Графіку платежів -викладено в новій редакції, п. 1 примітки до п. 2 Графіку залишено без змін.
01.03.2009 р. в зв'язку з наявністю заборгованості лізингоодержувача та її реструктуризацією сторонами укладено угоду про внесення змін до Договору фінансового лізингу №L1787-02/08 від 08.02.08. р. Подальше нарахування лізингових платежів за користування предметом лізингу здійснюється виходячи з переоціненої заборгованості лізингоодержувача перед лізингодавцем щодо погашення вартості предмета лізингу в сумі 394813 грн. 83 коп. (п. 1.1.2). Ця угода набирає чинності з дня її підписання, з моменту її підписання та Договору в новій редакції попередня редакція Договору втрачає чинність (п. 4).
01.03.2009 р. сторонами підписаний Договір фінансового лізингу №L1787-02/08 в новій редакції з додатками №1- графік платежів, №2- специфікація, №4 -загальні умови фінансового лізингу.
Предмет лізингу визначений в специфікації від 01.03.2009 р., яка є невід'ємним додатком до договору, в якій визначено найменування, технічний опис, модель і рік випуску предмету лізингу та його вартість: бортовий тентований напівпричіп WSELTON NS 34SB, 2008 р. в., у кількості 1 шт., ціна - 394813 грн. 83 коп. (І том а.с. 12).
Відповідно до п. 1.1 Договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг управління та технічної експлуатації у тимчасове володінні та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається в специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Пунктом 1.2 Договору передбачено строк лізингу, який складається з періодів лізингу, зазначених у графіку платежів (додаток №1 до договору), та не може бути менше одного року.
Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає другій стороні у користування майно на певний строк і за встановлену плату.
На підставі п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР із змінами та доповненнями, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів встановлюється в порядку, встановленому договором.
Згідно п. 2.2 Договору купівлі-продажу укладається лізингодавцем та/або набирає чинності після сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно графіку, який є додатком № 1 до договору і підписаний обома сторонами без зауважень (І том а.с. 25-26).
Згідно з п. 5.3 Загальних умов фінансового лізингу, що є додатком № 4 до договору, лізингоотримувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цього договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця. Лізингоодержувач сплачує поточні платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця (п. 5.4).
Як визначено у примітці Графіку платежів коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами п.п. 6.1.1.-6.1.5 Загальних умов, розмір лізингових платежів у графіку визначений за курсом UAN/USD 7,546.
Відповідно до п. 6.1.4 Загальних умов у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним банком України курсу гривні до зазначеної в п. 4.9 Договору валюти по відношенню до зазначеного в примітці Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої визначеної в Договорі валюти.
Розділом 6 Договору передбачено дострокове розірвання договору, зокрема, лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли лізингоодержувач: не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів (п.п. 6.1.2). У разі припинення або розірвання цього договору всі витрати, пов'язані з вилученням предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок лізингоодержувача або відшкодовуються лізингодавцю лізингоодержувачем в повному обсязі (п. 6.4). Після вилучення та реалізації предмета лізингу лізингодавець у 30 денний строк перераховує лізингоодержувачу грошові кошти отримані від реалізації такого предмета лізингу за вирахуванням заборгованості лізингоодержувача, якщо така є, та витрат, визначених п. 6.4 цього договору (п. 6.5).
Підпунктом 8.4. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від укладення або розірвати Договір купівлі-продажу та розірвати Договір у разі невиконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань зі сплати авансових лізингових платежів (п. 8.4.1.); вилучити предмет лізингу в порядку, передбаченому цими Загальними умовами (п.п. 8.4.5); розірвати договір відповідно до цих Загальних умов, положень Договору та чинного законодавства України (п.п. 8.4.7); в односторонньому порядку змінювати графік та розмір поточних лізингових платежів (п.п. 8.4.8); стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість та/або вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п.п. 8.4.9).
Згідно з п. 6.3 Загальних умов, змінений за правилами п. 6.1 та 6.2. Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.
Відповідно до п.п. 8.1.4 Загальних умов лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. У разі дострокового припинення дії договору та прийняти при цьому лізингодавцем рішення про повернення предмета лізингу, здійснити за власний рахунок доставку предмета лізингу з усіма його складовими частинами, обладнаннями, документами та іншими приналежностями, отриманими згідно актів приймання-передачі, в придатному для експлуатації стані. Предмет лізингу повинен бути повернутий у справному стані, а за ступенем зношеності, повинен відповідати його зносу за час користування при нормальних умовах експлуатації. Крім того, лізингоодержувач повинен сплатити лізингодавцю платежі, визначені в п.п. 10.3.2 цих Загальних умов (п.п. 8.1.17).
Згідно ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачене право лізингодавця вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Відповідно до п.п. 10.2. Загальних умов, договір достроково припиняється у останній день місяця, в якому має місце, зокрема, направлення лізингодавцем лізингоодержувачу письмового повідомлення про прийняття лізингодавцем рішення про дострокове припинення договору з підстав, визначених розділом 6 договору (п. 10.2.1 Загальних умов).
У разі дострокового припинення договору при настанні зазначених в п.п. 10.2.1 Загальних умов обставин лізингоодержувач зобов'язаний: повернути предмет лізингу лізингодавцю за власний рахунок у визначені лізингодавцем строки та місце в межах території України. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити предмет лізингу з місця зберігання (знаходження) такого предмету лізингу без будь-яких погоджень або дозволу лізингоодержувача з покладенням на лізингоодержувача понесених при цьому витрат (п.п. 10.3.1). Сплатити лізингодавцю наведені нижче платежі, які зараховуються в загальному порядку згідно п. 5.8. Загальних умов: комісію лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч. 5 п.п. 10.3.2 Загальних умов; нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня); суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем; заборгованості по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях; суму непогашеної вартості предмета лізингу, зазначену в Графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення договору, та змінену за визначеними в договорі та додатках до нього (Загальні умови, Графік) правилами (п.п. 10.3.2).
Відповідальність сторін передбачена розділом 5 Договору, де передбачено, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з 5 дня прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідач умови договору фінансового лізингу належним чином не виконував, у зв'язку з чим, позивач листом № 443-03/09 від 06.03.2009 р. повідомив, що станом на 05.03.2009 р. у відповідача виникла заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 101949 грн. 39 коп., попередив, що при простроченні сплати лізингового платежу на строк більше 30 днів, лізингодавець, на підставі п. 6.1.2. договору, має право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати повернення предмета лізингу. У зв'язку з чим, просив усунути допущені порушення договору протягом 3 днів з дня отримання листа (І том а.с. 32), який був направлений відповідачу 06.03.2009 р. (І том а.с. 33-34).
Листом за вих. № 607-04/09/1 від 01.04.2009 р. позивач попереджає відповідача про дотримання строків оплати поточних лізингових платежів згідно п. 5.3 Загальних умов та про його право в іншому разі вимагати повернення предмету лізингу, відповідно до п. 6.1.2 Договору (а.с. 35-38).
Проте, у встановлені позивачем строки порушення договору відповідачем не були усунуті, у зв'язку з чим, ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" листом від 20.05.2009 р. за вих. № 1032-05/09 повідомило відповідача про прийняте рішення про відмову від Договору з 31.05.2009 р. та повернення предмету лізингу, про чинність рахунків, виставлених до 31.05.2009 р. та необхідність їх оплати, вимагало повернути предмет лізингу у строк до 31.05.2009 р. шляхом транспортування предмета лізингу на стоянку, яка була вказана представником позивача (І том а.с. 93-95).
Актом вилучення предмету лізингу від 28.05.2009 р., ПП "Південний шлях" повернуло, а ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" прийняло предмет лізингу, наданого ПП "Південний шлях" на підставі договору фінансового лізингу №L1787-02/08 від 01.03.2009 р. у тимчасове володіння та користування. Вартість предмету лізингу (бортовий тентований напівпричіп WSELTON NS 34SB, 2008 р. в.) складає 292114 грн. 24 коп. (І том а.с. 42).
09.10.2009 р. позивачем вилучений предмет лізингу реалізований на підставі договору купівлі-продажу №PR 1787-10/09-1 фізичній особі ОСОБА_2. за ціною 162300 грн.. (І т. а.с. 43-47).
На виконання умов п. 6.5 Договору, п. 10.3.2 Загальних умов та приписів ст. 530 Цивільного кодексу України позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактури №L1787-02/08/r2 від 30.03.2010 р. (І том а.с. 48, 102), який відповідачем не оплачений.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 253718 грн. 58 коп. за порушення зобов'язань за Договором фінансового лізингу №L1787-02/08 від 01.03.09. р. з додатками стали предметом розгляду в цій справі.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Невиконання відповідачем договірного зобов'язання з оплати лізингових платежів за період з березня 2009 р. по травень 2009 року підтверджена матеріалами справи: графіком платежів від 01.03.2009 р. - додаток №1 до договору №L1787-02/08, рахунками, виставленими позивачем відповідачеві на оплату лізингових платежів (І т. а.с. 79-81), випискою по рахунку позивача (І т. а.с. 103-104), поясненням позивача (ІІ т. а.с. 40). Тобто, позивачем обгрунтовано заявлена до стягнення та підлягає задоволенню заборгованість по виставлених рахунках на дату вилучення: комісія лізингодавця без ПДВ за період з березня 2009 р. по травень 2009 р. в сумі 12739 грн. 84 коп.
На підставі положень ч. 2, 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та узгоджених сторонами договірних умов, позивачем вчинено відмову від договору фінансового лізингу та вилучено предмет лізингу.
Отже, комісія лізингодавця без ПДВ - 2% за дострокове розірвання договору, нарахована позивачем обгрунтовано та підлягає стягненню з відповідача в сумі 7959 грн. 66 коп.
За порушення строків оплати лізингових платежів позивачем відповідачеві на підставі п. 5.1. Договору, нараховано штрафні санкції - пеня та виставлено рахунки (І т. а.с. 82-83).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст. 551 ЦК України).
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Заборгованість відповідача з оплати лізингових платежів підтверджена матеріалами справи, а тому суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені та, перевіривши розрахунок позивача відповідно до періодів виникнення та стягнення заборгованості по лізингових платежах, задовольняє ці вимоги у сумі 545 грн. 48 коп.
Суми відшкодування частини вартості предмета лізингу: непогашеної вартості предмету лізингу та курсової різниці 323724 грн. 67 коп. та 7927 грн. 96 коп. відповідно, обгрунтовано нараховані позивачем на підставі ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", примітки графіку лізингових платежів (додаток №1 до Договору), п.п. 6.1.1-6.1.5, 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору), а тому підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача додаткових витрат з ПДВ (суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем) в сумі 11831 грн. 69 коп. (т.ІІ а.с. 41-42), які включають відшкодування витрат лізингодавця на консультативні послуги, пов'язані з вилученням предмета лізингу, його зберігання, страхування, реєстраційні збори, сплачені та не повернуті, зняття з реєстрації сплачене, але не повернуте, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що до лізингових платежів можуть включатися інші витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу. За п. 4.6. Договору до складу комісії в повному обсязі включаються, зокрема, і витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним. За п. 6.6. Договору, у разі припинення або розірвання Договору та/або вилучення предмету лізингу лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю всі витрати, пов'язані з вилученням та наступним перепродажем (передачею в лізинг) предмета лізингу; включаючи, але не обмежуючись наступним: витрати, пов'язані з транспортуванням предмету лізингу від місця його фактичного знаходження до обраного лізингодавцем місця реалізації, збереження та ін. місця його тимчасового або постійного перебування (розміщення); витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису нотаріуса; судові витрати та ін. обов'язкові платежі, вартість юридичних послуг щодо здійснення юридичних дій, спрямованих на примусове вилучення предмета лізингу; витрати, пов'язані зі зберіганням предмета лізингу та його передачею новому власнику або користувачу; витрати, пов'язані зі сплатою комісійної винагороди продавцю (комісіонеру), оцінкою предмета лізингу, витрати на відрядження працівників лізингодавця для здійснення дій, пов'язаних з вилученням та наступним перепродажем предмета лізингу. П. 10.1. Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору) встановлене правило, що положення цього розділу не обмежують розділ 6 Договору, а лише доповнюють його положення. П. 10.3.2. на лізингоодержувача покладений обов'язок у разі дострокового припинення договору сплатити, зокрема, суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем.
Розділом 7 додатку №4 до Договору -Загальні умови фінансового лізингу передбачено страхування лізингодавцем за свій рахунок предмету лізингу протягом строку лізингу (п.7.1.). Лізингодавець зобов'язується вчасно продовжувати страхування предмету лізингу, а лізингоодержувач -цивільної відповідальності до повного виконання зобов'язань за Договором (п. 7.4.).
Розділом 2 додатку №4 до Договору -Загальні умови фінансового лізингу передбачена державна реєстрація предмету лізингу на ім'я лізингодавця за його рахунок. Якщо місце реєстрації автогосподарства лізингоодержувача знаходиться за межами м. Києва, то лізингоодержувач самостійно за власний рахунок здійснює тимчасову реєстрацію предмета лізингу (п. 2.3). Виконання лізингоодержувачем свого обов'язку з тимчасової реєстрації підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т. І а.с. 48).
Отже, оскільки витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним включені в повному обсязі до складу комісії, заборгованість зі сплати якої судом задоволена, а умовами Договору не передбачене відшкодування сум страхування предмету лізингу та реєстрації (зняття з реєстрації) транспортного засобу, заборгованість в сумі 7719,89, заявлена до стягнення з відповідача, задоволенню не підлягає.
Виключення становить відшкодування вартості зняття з обліку 27.20.2009 р. транспортного засобу в сумі 499 грн. 50 коп. на підставі Акту №ГС-0000021 від 02.11.2009 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжного доручення №27992 від 03.11.2009 р. (т. ІІ а.с. 19-21), оскільки за умовами договору купівлі-продажу №PR 1787-10/09-1 від 09.10.2009 р., укладеного між позивачем та фізичною особою Білолюбським І.А., за яким реалізований предмет лізингу, передбачено зняття транспортного засобу з обліку за місцем реєстрації (п. 3.7 зазначеного Договору купівлі-продажу) і ці витрати пов'язані з передачею предмету лізингу новому власнику (п. 6.6. Договору фінансового лізингу).
Витрати на зберігання предмету лізингу понесені лізингодавцем в сумі 612 грн. 30 коп. підлягають стягненню з відповідача на підставі п. 6.6. Договору фінансового лізингу.
Суд не вбачає підстав для задоволення додаткових витрат лізингодавця з отримання консультаційних послуг, пов'язаних із вилученням предмету лізингу у лізингоодержувача в сумі 3000 грн., оскільки Актом про надання послуг №12 до Договору про надання консультаційних послуг від 22.05.2008 р., яким позивачем підтверджено отримання консультаційних послуг щодо підготовки документів, необхідних для вилучення предмету лізингу у безспірному порядку у відповідача за договором №L1787-02/08 (т. І а.с. 107-108), не зафіксована дата надання цих послуг. Акт складений 30.06.2009 р. Таким, чином позивачем зазначені послуги отримано після самостійного вилучення предмету лізингу (28.05.2009 р.) на підставі п. 10.3.1 Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до Договору).
На підставі п. 6.5. Договору із заборгованості відповідача позивачем вирахувана реалізаційна вартість тентового напівпричіпа WSELTON NS 34SB, 2008 р. в., яка склала 162300 грн. (т. І а.с. 43-47). Розмір сум, заявлених позивачем до стягнення на підставі рахунку № L1787-02/08/R2 від 30.03.2010 р., відповідає розрахунку заборгованості відповідача, яка вирахувана згідно із п. 6.5. Договору - 30 днів після вилучення та реалізації предмету лізингу.
Умовами Договору (п. 6.7. Договору) передбачено, що у разі вилучення предмета лізингу нарахування поточних лізингових платежів згідно графіку припиняється в останній день місяця, в якому мало місце повернення лізингоодержувачем предмета лізингу або його примусове вилучення, проте з першого дня наступного місяця на щомісячній основі лізингоодержувач сплачує лізингодавцю відсотки за фінансування від фактичної суми заборгованості, включаючи заборгованість зі сплати вартості предмета лізингу та витрати згідно п. 6.6 Договору. Нарахування зазначеної в цьому пункті договору комісії здійснюється у період з дня вилучення предмета лізингу до дати фактичного отримання лізингодавцем грошових коштів в погашення всієї заборгованості лізингоодержувача. Строк сплати зазначеної комісії аналогічний сплаті поточних лізингових платежів. Позивачем обґрунтовано за період з червня 2009 р. по березень 2010 р., нарахована комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима), а отже, заборгованість зі сплати зазначеної комісії (відсотки за користування грошима) підлягає задоволенню в сумі, заявленій позивачем, - 31999 грн. 10 коп.
Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем ПП "Південний шлях" своїх зобов'язань за договором оренди (фінансового лізингу) № L1787-02/08 від 01.03.2009 р., що стало підставою для відмови позивача від договору, суд вважає обгрунтованими, доведеними та задовольняє позовні вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" в сумі 223708 грн. 51 коп. Заборгованість в сумі 10719 грн. 89 коп. заявлена позивачем до стягнення безпідставно.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства "Південний шлях", ідентифікаційний код - 31966438, адреса: офіс 11, буд. 5, вул. Горького, м. Нова Каховка Херсонської області, п/рахунок - № 2600210873 ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО - 352093 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", ідентифікаційний код - 34480657, адреса: корп. 5, буд. 9, просп. Московський, м. Київ, п/рахунок - № 2600514928 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО - 300335, заборгованість в сумі 223708 грн. 51 коп., 2236 грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 225 грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 10719 грн. 89 коп. заборгованості.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Т.А. Остапенко
Повне рішення складено 23.05.2011 р.