Іменем України
16 травня 2011 року справа № 5020-375/2011
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-375/2011
Товариства з обмеженою відповідальністю «Март»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техцентр Відродження»
про стягнення грошової суми в розмірі 116 150 грн, розірвання договору про надання послуг,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 08.02.2011;
відповідача -ОСОБА_2, довіреність №10 від 12.05.2011;
Суть спору:
15.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Март»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техцентр Відродження»про стягнення грошової суми в розмірі 116150 грн, з якої 115 000,00 грн -сума попередньої плати, 1150 грн -штраф за необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань та розірвання договору про надання послуг.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.03.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, в порядку статті 59 Господарського кодексу України подав суду відзив на позовну заяву (арк.с.52).
У судовому засіданні 16.05.2011 позивач відмовився від частини позовних вимог про стягнення суми здійсненої попередньої оплати в розмірі 115 000,00 грн (арк.с.68).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін
05.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Март»(Замовник, далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техцентр Відродження»(Виконавець, далі -відповідач) укладено договір №5 про надання послуг, за умовами якого Виконавець зобов'язався за завданням Замовника надати послуги, в порядку та на умовах, визначених Договором (далі Договір, арк.с.38). Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору вартість послуг визначається за погодженим сторонами кошторисом згідно якого Замовник здійснює попередню оплату, розмір якої погоджується в кожному конкретному випадку. На підставі актів виконаних робіт, підписаних сторонами, Виконавець виставляє рахунок, а Замовник зобов'язаний оплатити його протягом семі банківських днів з моменту підписання такого акту.
На виконання умов Договору та на підставі виставлених відповідачем рахунків №10 від 06.05.2008, №13 від 29.05.2008, №21 від 11.08.2008, №22 від 17.09.2008, №25 від 25.09.2008, №26 від 07.10.2008 позивачем було внесено попередню оплату за водолазне обстеження на загальну суму 115 000,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №2118 від 06.05.2008, №2231 від 29.05.2008, №2543 від 13.08.2008, №2787 від 18.09.2008, №2731 від 25.09.2008, №2765 від 07.10.2008 (арк.с.9-14, 39-44).
Проте, як зазначив позивач, відповідач свої зобов'язання щодо надання послуг не виконав, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму здійсненої попередньої оплати, штраф за одноразову необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, передбачений пунктом 5.4 Договору, та розірвати Договір.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що за ініціативою позивача спірний Договір був визнаний недійсним та взамін його 23.10.2008 сторони уклали договір займу.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Договір за своєю правовою природою і ознаками є договором про надання послуг та у вставленому законом порядку недійсним не визнаний.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктами 2.2, 2.3 Договору строк надання послуг встановлений згідно графіку виконання робіт, порядок надання послуг -згідно кошторису та акту виконаних робіт.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не подав суду доказів надання позивачу послуг, передбачених Договором, на суму 115 000 грн.
У судовому засіданні 16.05.2011 позивач відмовився від частини позовних вимог про стягнення суми здійсненої попередньої оплати в розмірі 115 000,00 грн.
Суд перевірив повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову на вчинення таких дій та роз'яснив наслідки відмови від позову.
Оскільки відмова від позову є правом позивача згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача -прийняти відмову від позову в частині стягнення суми здійсненої попередньої оплати в розмірі 115 000,00 грн.
Відповідно до вимоги статті 78 та пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, тому провадження в частині стягнення суми здійсненої попередньої оплати в розмірі 115 000,00 грн підлягає припиненню.
Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Пунктом 5.4 Договору за однократну необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань винна сторона виплачує іншої стороні штраф в розмірі 1% від вартості виконаних робіт.
Проте, судом встановлено, що розмір штрафу розрахований позивачем від вартості невиконаних робіт, тому позовні вимоги в цей частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Пунктом 6.4 Договору передбачено, що кожна із сторін має право розірвати Договір в односторонньому порядку, попередив про це іншу сторону за 30 днів.
Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Проте, відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 N50/101-08).
Дана правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду від 15.01.2010 №01-08/12 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)”.
В силу частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається з поданих позивачем доказів, які не спростовані належним чином відповідачем, останнім не виконувались зобов'язання щодо водолазного обстеження та підводної фотозйомки за Договором.
Зважаючи на неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо водолазного обстеження та підводної фотозйомки, що є істотним порушенням умов Договору, вимоги позивача про розірвання договору підлягають задоволенню.
Правовими наслідками розірвання договору, відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України, є припинення зобов'язань між сторонами. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір №5 від 05.05.2008 про надання послуг, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Март»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техцентр Відродження».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техцентр Відродження» (99002, місто Севастополь, вулиця Приморська, 8 кв. 35, 42, ідентифікаційний код 33775180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Март»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 227, ідентифікаційний код 32653300) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 1 500,00 грн - відмовити.
5. В частині позовних вимог про стягнення суми здійсненої попередньої оплати в розмірі 115 000,00 грн -припинити.
Суддя підпис І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 ГПК України
і підписано 23.05.2011.