Іменем України
05 травня 2011 року справа № 5020-280/2011
За позовом:
до
проПублічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”
(бульвар Тараса Шевченка/ вулиця Пушкіна, буд. 8/26, місто Київ, 01004)
(Відділення „Севастопольська регіональна дирекція” Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”)
(пл. Нахімова, 1, місто Севастополь, 99011 )
Приватного підприємства „Локус”
(вул. Очаковців, 15, кв. 5, місто Севастополь, 99011)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
ОСОБА_2
(АДРЕСА_2, 99000).
стягнення у розмірі 176540,18 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
За участю представників:
Позивача (ПАТ „ВТБ Банк”) -ОСОБА_3, довіреність №501/11.5.2 від 30.07.2010;
відповідача -не з'явився;
третя особа -не з'явився.
Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк” звернулося у господарський суд міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства „Локус”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення у розмірі 176540,18 грн., а саме: 148717,73 грн. -основний борг, 11771,11 грн. -несплачені проценти за кредитом, 14065,92грн. -прострочена комісія, 977,18 грн. -пеня, 629,99 грн. -інфляційні втрати, 378,25грн. -3% річних.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням третьою особою умов кредитного договору №20.130/08-СК від 08.08.2008, відповідальним за виконання зобов'язань за яким відповідно до договору поруки № 20.130/08-ДП02 від 08.08.2008 є приватне підприємство „Локус”.
Позивачем було заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно в межах суми позову, що належить відповідачу та знаходиться у відповідача або в інших осіб (арк. с 8).
У зв'язки з тим, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову не стосуються предмету спору, а саме грошових коштів, про стягнення яких заявлений позов, суд з урахуванням приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України залишив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення як необґрунтоване і безпідставне.
При цьому судом також враховано, що докази в підтвердження існування обставин, що ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у випадку невжиття заходів до забезпечення позову, відсутні.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач та третя особа без поважних причин явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 28.02.2011, 22.03.2011, 07.04.2011, 20.04.2011 не виконали.
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представників Відповідач та трьох особи не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність їх представників за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
08.08.2008 між відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк в особі Севастопольської філії (надалі -банк) та громадянином України ОСОБА_2 (надалі -позичальник) укладений кредитний договір №20.130/08-СК, предметом якого є надання банком позичальникові грошових коштів (надалі -кредит) на таких умовах (з урахуванням Договору про внесення змін №1 від 11.08.2009, № 2 від 16.09.2010):
сума кредиту 159000 грн.,
строк кредитування -5 (сім) років до 07.08.2013,
проценти за користування кредитом -24,5 відсотків річних, а позичальник зобов'язується використати кредит на передбачені в кредитному договорі цілі, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в порядку і строки, передбачені кредитним договором. (арк. с. 9-11).
на період з 16.09.2010 по 15.09.2011 проценти за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі 17 відсотків річних (пункт 1.3 Договору, арк. с. 23-25).
Розділом 3 договору визначений порядок сплати процентів за користування кредитом та його погашення, зокрема, погашення кредиту та сплата процентів здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною договору.
При цьому, пунктом 8.1 договору передбачена відповідальність позичальника за несвоєчасну сплату сум кредиту, процентів за користування кредитом та інших платежів згідно умов кредитного договору більше трьох банківських днів, а саме - позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.
Строк дії договору встановлений до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 9.2 договору).
Відповідно до пункту 3.6 договору погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом може здійснюватись поручителем, майновим поручителем, гарантом та будь-якою іншою особою.
З метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором, між ним, банком та поручителем - Приватним підприємством „Локус” 08.08.2008 був укладений договір поруки №20.130/08-ДП02 (арк. с. 30).
На виконання умов кредитного договору Позивач надав третій особі кредитні кошти в сумі 159000 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку третьої особи (арк. с. 36).
Однак, як стверджує Позивач, третя особа свої зобов'язання за договором своєчасно не виконує, а саме, починаючи з 29.10.2010 щомісячні платежі та проценти за користування кредитними коштами не здійснює, у зв'язку з чим Позивач, на підставі пункту 7.3 кредитного договору та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України має право на дострокове повернення суми кредиту, що залишилась, сплати процентів, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних на загальну суму 176540,18 грн.
Викладені обставини стали підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає вимога вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиції в цілому.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов'язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з пунктом 3.1 договору Позивачем та Третьою особою у справі були підписані графіки сплати кредитної заборгованості за договором №20.130/08-СК від 08.08.2008 (арк. с. 11-12, 19, 26), які є його невід'ємними частинами.
Судом встановлено, що позичальником порушувалися строки внесення зазначених платежів. Крім того, Відповідач як Поручитель свій обов'язок в повному обсязі також не виконував, а відтак вони залишаються зобов'язаними особами перед Позивачем.
Листи-вимоги про повернення кредиту та сплату всіх передбачених кредитним договором платежів Банк направляв на адресу позичальника та поручителя, що підтверджується поштовими повідомленнями (арк. с. 34-35).
Відповідно до 3.25 Договору з 16.09.2010 по 15.09.2011 щомісячно нараховується комісійна винагорода за обслуговування кредиту.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті кредиту в сумі 148717,73 грн. та нарахованих і несплачених процентів за користування кредитом в сумі 11771,11 грн., несплаченою комісією у сумі 14065,92 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до пункту 8.1 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту, процентів за користування кредитом та інших платежів згідно умов кредитного договору більше трьох банківських днів, позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.
На підставі зазначеного, Позивач просить стягнути пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів в сумі 977,18 грн.
Перевіривши розрахунок пені (арк. с. 37) суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, зокрема, положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Керуючись наведеною нормою Позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суми простроченого боргу за кредитом та процентам за користування кредитом, заборгованості за простроченою комісією: інфляційне збільшення у розмірі 629,99 грн. та 3% річних у розмірі 378,25 грн.
Перевіривши розрахунки інфляційного збільшення та 3% річних (арк. с. 37) суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства.
Як вже зазначалось вище, виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечено договором поруки №20.130/08-ДП02 від 08.08.2008 з Відповідачем (арк. с. 30-32).
Відповідно до вимог статей 541, 543 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Пунктом 4 Договору поруки передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники. При цьому, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків (пункт 5 Договору поруки).
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 176540,18 грн. солідарно, а саме з Відповідача, суд вважає такими, що підлягають задоволенню у сумі 176540,18 грн.
Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Локус” (вул. Очаковців, 15, кв. 5, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 32150756, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, Бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд. 8/26, ідентифікаційний код 14359319, отримувач -СФ ВАТ ВТБ Банк (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 1; ідентифікаційний код 33240253, р/р 290939000001 в СФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 384997) 148717,73 грн. (сто сорок вісім тисяч сімсот сімнадцять грн. 73 коп.) -основний борг, 11771,11 грн. (одинадцять тисяч сімсот сімдесят одна грн. 11 коп.) -несплачені проценти за кредитом, 14065,92грн. (чотирнадцять тисяч шістдесят п'ять грн. 92 коп.) -прострочена комісія, 977,18 грн. ( дев'ятсот сімдесят сім грн. 18 коп.) - пеня, 629,99 (шістсот двадцять дев'ять грн. 99 коп.) грн. -інфляційні втрати, 378,25 (триста сімдесят вісім грн. 25 коп.) грн. -3% річних, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 1765,40 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят п'ять грн. 40 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 16.05.2011