"17" травня 2011 р.Справа № 6/151-10-5101
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРИФ ФОНД”
до Закритого акціонерного товариства “ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД”
про стягнення 189 678 грн. 78 коп.
Суддя Демешин О. А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. - довіреність від 26.11.2010 року
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “ГРИФ ФОНД”, (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської з позовом та уточненням позову до Закритого акціонерного товариства “ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД” (далі -відповідач) про стягнення 189 678 грн. 78 коп., з яких: 148 582 грн. 26 коп. - основний борг; 5 703 грн. 11 коп. -3% річних; 14 964 грн. 05 коп. -пеня; 20 429 грн. 36 коп. -інфляційні; 5 000 грн. витрат на послуги адвоката.
Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.
16.06.2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір постачання № 16/06/09, за умовами якого позивач зобов'язався виготовити на замовлення відповідача поліграфічну продукцію, а відповідача взяв на себе зобов'язання прийняти її та оплатити.
Як свідчать видаткові накладні, позивачем була поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 679 193 грн. 26 коп.
Згідно п. 6.2. Договору вказана сума мала бути погашена до 31.12.2009 року.
Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору у нього існує заборгованість за поставлений товар у сумі 148 582 грн. 26 коп.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 8.3. вищевказаного договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати замовлення покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору правильно розраховано пеню, яку слід стягнути з відповідача. Її розмір за період з 31.12.2009р. по 30.06.2009р. становить 14964 грн. 05 коп..
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір сплати 3%річних, розрахований позивачем за період з 31.12.2009р. по 12.04.2011р. , становить 5703 грн.11 коп. Суд вважає, що вимоги по стягненню з відповідача 3% річних, також, підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 20429 грн. 36 коп. інфляційних втрат, провівши розрахунок за період з 31.12.2009 року по 31.03.2011 року, тобто -включивши в розрахунок інфляційні за грудень 2009р..
Однак, відповідно листа ВГСУ від 03.04.1997 року № 62-97р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” -при застосуванні індексу інфляції слід виходити з того, що індекс розраховується ні на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому слід умовно рахувати, що сума внесена за період с 1 по 15 число відповідного місяця індексується з врахуванням цього місяця, а якщо в період з 16 по 31 то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, позивач безпідставно розрахував інфляційні за грудень 2009року.
Тому, в частині стягнення інфляційних, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виключивши з розрахунку індекс інфляції за грудень 2009року, а саме: 148582,26*1,018*1,019*1,009*0,997*0,994*0,996*0,998*1,012*1,029*1,005*1,003*1,008*1,010* 1,009*1,014-148582,26= 18 921,83 грн.
Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача: 148 582 грн. 26 коп. -основний борг; 5 703 грн. 11 коп. -3% річних; 14 964 грн. 05 коп. -пеня; 18 921 грн. 83 коп. -інфляційні.
На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню з покладанням на відповідача судових в розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський “ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД” (68640, смт. Суворово, вул. Лимарська, 18, Одеська область, код 00412033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРИФ ФОНД” (79907, м. Львів, вул. Ляйнберга, 2/8, код 30052063): 148582 гривень 26 коп. боргу; 5703 гривні 11коп. сплати 3% річних; 14964 гривень 05 коп. пені; 18921 гривню 83 коп. інфляційних; 1881гривню 71 коп. держмита, 234 гривні 11 коп. витрат за ІТЗ судового процесу та 4960гривень витрат на послуги адвоката..
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Демешин О.А.