79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.05.11 Справа № 5015/1836/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Романко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Індустріальні та дистрибуційні системи”, м. Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Стрий про стягнення 276555 грн. 24 коп. та зобов'язання до вчинення дій
Приватне акціонерне товариство “Індустріальні та дистрибуційні системи”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Стрий про стягнення 276555 грн. 24 коп. та зобов'язання до вчинення дій.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.04.2011 р. призначив справу до розгляду на 27.04.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 12.05.2011 р.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір дистриб'юції, на виконання умов якого відповідачу було передано на реалізацію товар. Крім цього, відповідачу було передано в користування торгове обладнання, яке він зобов'язувався повернути після закінчення дії договору. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату звернення до суду заборгованість за товар становить 276555 грн. 24 коп. Відповідачем не повернуто також в повному обсязі торгове обладнання. Таким чином, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 276555 грн. 24 коп. боргу та зобов'язати відповідача повернути позивачу торгове обладнання -холодильну вітрину SEG CMV-395, холодильник “Інтер-501”.
Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 06.04.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 12.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2011 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
2 січня 2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір дистриб'юції №0118-10Ц з додатками.
За цим договором компанія (позивач) зобов'язується відповідно до умов цього договору передавати дистриб'ютору (відповідачу) товар у власність для його подальшого розповсюдження на території на умовах, визначених у цьому договорі, а дистриб'ютор зобов'язується приймати такий товар у кількості та асортименті відповідно до супровідних документів на умовах цього договору, сплатити його вартість , та здійснювати його продаж, розповсюдження та надання відповідно до умов, що визначені цим договором.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по накладних №ХД-РН-000000447 від 04.02.2010 р., №ХД-РН-000000538 від 09.02.2010 р., №ХД-РН-000000659 від 15.02.2010 р., №ХД-РН-000000762 від 18.02.2010 р., №ХД-РН-000000890 від 23.02.2010 р., №ХД-РН-000000917 від 24.02.2010 р., №ХД-РН-000000940 від 25.02.2010 р., №ХД-РН-000000993 від 26.02.2010 р., №ХД-РН-000001015 від 26.02.2010 р., №ХД-РН-000001297 від 15.03.2010 р. (оригінали накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 302672 грн. 12 коп.
Пунктом 6.3. договору дистриб'юції №0118-10Ц від 02.01.2010 р. передбачено, що термін оплати за отриманий дистриб'ютором товар на умовах товарного кредиту складає не більш ніж 21 календарний день.
За вих. №212/4-11Ц від 16.03.2011 р. позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно п. 2.5. договору дистриб'юції №0118-10Ц від 02.01.2010 р., компанія може на власний розсуд та згоду дистриб'ютора передати дистриб'ютору торгове обладнання у тимчасове користування (оренду), у тому числі з правом передачі в суборенду у роздрібні торгівельні точки, для презентації, охолодження і експозиції товару.
Відповідно до додатку №6 до договору дистриб'юції №0118-10Ц від 02.01.2010 р., дистриб'ютор отримав в користування торгове обладнання згідно переліку.
Пунктом 3.2.15 додатку №5 до договору дистриб'юції №0118-10Ц від 02.01.2010 р. встановлено, що дистриб'ютор зобов'язаний повернути торгове обладнання по закінченню терміну дії договору або згідно письмової заяви компанії в термін сім календарних днів.
Згідно п. 21.1. договору дистриб'юції №0118-10Ц від 02.01.2010 р., цей договір набирає силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2010 р.
Відповідно до акту звірку по торговому обладнанню від 18.04.2011 р., в користуванні відповідача перебуває торгове обладнання позивача, в тому числі холодильна вітрина SEG CMV-395, заводський номер 415467, інвентарний номер ЛФ326, заставною вартістю 2801 грн. 00 коп. у кількості 1 шт. та холодильник “Інтер-501” заводський номер 065102, інвентарний номер ЛФ308, заставною вартістю 2132 грн. 00 коп. у кількості 1 шт.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 276555 грн. 24 коп. Відповідачем не повернуто також торгове обладнання, а саме: холодильну вітрину SEG CMV-395, заводський номер 415467, інвентарний номер ЛФ326, заставною вартістю 2801 грн. 00 коп. у кількості 1 шт. та холодильник “Інтер-501” заводський номер 065102, інвентарний номер ЛФ308, заставною вартістю 2132 грн. 00 коп. у кількості 1 шт.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу і повернення торгового обладнання, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства “Індустріальні та дистрибуційні системи”, м. Київ, Московський проспект, 9, корпус 5, офіс 501 (ідентифікаційний код 24364528) 276555 грн. 24 коп. основного боргу, 2850 грн. 55 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Приватному акціонерному товариству “Індустріальні та дистрибуційні системи”, м. Київ, Московський проспект, 9, корпус 5, офіс 501 (ідентифікаційний код 24364528) холодильну вітрину SEG CMV-395, заводський номер 415467, інвентарний номер ЛФ326, заставною вартістю 2801 грн. 00 коп. у кількості 1 шт. та холодильник “Інтер-501” заводський номер 065102, інвентарний номер ЛФ308, заставною вартістю 2132 грн. 00 коп. у кількості 1 шт.
4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя