79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.05.11 Справа№ 5015/1791/11
Суддя господарського суду Львівської області Кітаєва С.Б., розглянувши матеріали прави
за позовом: ФОП ОСОБА_1, м. Львів;
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів;
про: визнання недійсним та скасування рішення комісії ВАТ «Львівобленерго»оформленого протоколом № 131-ЛОЕ від 08.06.2010р. по розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергією.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2-представник , ОСОБА_1
від відповідача: ОСОБА_3-представник
Cуть спору: Позов заявлено Фізичної особою підприємцем ОСОБА_1, м.Львів до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів , про визнання недійсним та скасування рішення комісії ВАТ “Львівобленерго”оформленого протоколом №131-ЛОЕ від 08.06.2010 року по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією.
Ухвалою суду від 04.04.2011 року порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду на 28.04.2011 року.
В судове засідання 28.04.2011 року сторони забезпечили явку повноважних представників; в судовому засіданні також взяв участь позивач. З підстав, наведених у позовній заяві позивач та його представник просять задоволити позовні вимоги. Відповідач, з підстав наведених у поданому відзиві , просить припинити провадження у справі, згідно п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Враховуючи усне клопотання представника позивача надати можливість ознайомитись із відзивом відповідача , для чого відкласти розгляд справи, суд вбачав за доцільне розгляд справи відкласти.
Ухвалою суду від 28.04.2011 року розгляд справи відкладався на 18.05.2011 року.
В судове засідання 18.05.2011 року з»явились представник позивача та позивач., якими через канцелярію суду подано «Заперечення на відзив ПАТ «Львівобленерго» у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ПАТ «Львівобленерго»про визнання недійсним та скасування рішення комісії»( зареєстроване за №10750/11).
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним . Між позивачем та відповідачем 31.07.2008 року був укладений договір про постачання електричної енергії №60214, предметом якого є продаж електричної енергії постачальником споживачу для забезпечення потреб електроустановок в приміщенні піцерії-бістро у м.Львові, вул.Шевченка,13. 23.07.2008 , згідно прийомо-здавального акту №943 представниками відповідача було встановлено та опломбовано розрахунковий електролічильник №48911482 ( позивач стверджує, що до вказаної дати в приміщенні постачанням електроенергії користувався попередній споживач). 12 .03.2010 р представниками ВАТ «Львівобюленерго» була проведена технічна перевірка обліку електроенергії в приміщенні пі церії-бістро за адресою : м.Львів, вул..Шевченка,13, в ході якої було складено акт №023349 про порушення «Правил користування електричною енергією», в якому зазначалось:»підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є власністю споживача, поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, згідно схеми додатку». Позивач стверджує, що з даним актом не погоджується, оскільки зазначені по схемі-додатку до акту №023349, два позаоблікові підключення ним не здійснювались і не використовувались, про їх існування позивачу не було відомо. На момент перевірки (12.03.2010 р) , до позаоблікових джерел жодних електроустановок не було підключено, що підтверджується п.2 складеного акту, де працівниками відповідача зафіксована відсутність будь-яких наявних струмоприймачів підключених в приміщенні споживача. Позивач покликається також на те, що в ході перевірки ним було встановлено відсутність акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін , як основного додатку до договору. В схемі-додатку до акту №023349 не зафіксовані кінцеві точкові під»єднання до електроустановок споживача поза облікової проводки. А відтак, позивач стверджує, що ця схема-додаток до акту спростовує твердження відповідача про те, що споживач користувався недооблікованою енергією. Посилається також на те, що з нарахувань і сплати за спожиту електроенергію вбачається, що кількість споживання є стабільною до та після перевірки, що ,на думку позивача, є основним та об»єктивним підтвердженням відсутності будь-якого позаоблікового споживання електроенергії. Позивач наголошує , що під час засідання комісії ВАТ «Львівобленерго»по розгляду актів про порушення ПКЕЕ ним були надані пояснення та зауваження відносно складеного акту , які не були взяті до уваги.; пояснює, що виражаючи повну незгоду з рішенням по згаданому акту перевірки, позивач відмовився від підпису протоколу №131 від 19.03.2010 р.; що 11.05.2010 р ним було надіслано лист до ВАТ «Львівобленерго», в якому були надані пояснення та зауваження з необхідними документами відносно порушень по акту №023349 від 12.03.2010 року, після чого проводилось постачальником перерахування обсягу недорахованої електричної енергії.
Як вказав позивач у позовній заяві, підставою для подання позовної заяви являється акт №023349 від 12.03.2010 року про порушення «Правил користування електричною енергією». Позивач вважає, що відповідач в п.2 Акту ( для подальшого обчислення обсягу недорахованої електроенергії) повинен був зафіксувати перелік всіх наявних струмоприймачів, підключених на повну потужність, шляхом перелічення конкретно видів обладнання, їх кількості, їх потужності, тривалості роботи електрообладнання протягом доби та кількості робочих днів,використаних за місяць; повинен був вказати в акті №023349 від 12.03.2010 р які саме струмоприймачі були підключені до електричної мережі відповідача, та яким саме чином відбулось самовільне підключення до електричних мереж; мав би зазначити в акті будь-які механічні чи інші пошкодження, які б підтверджували сторонній доступ фізичних осіб до розрахункового засобу обліку та пломб до нього; в схемі-додатку до акту №023349 не зафіксовано кінцеві точкові під»єднання до електроустановок чи електромереж споживача поза облікової проводки. Вважає оформлене протоколом №131-ЛОЕ від 08.06.2010 р рішення комісії , прийняте за результатом розгляду акту про порушення ПКЕЕ, за своєю правовою природою актом ненормативного характеру, який має обов»язковий характер для споживача щодо сплати вартості недорахованої електричної енергії.
В порядку ст.22 ГПК України позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті із письмовими заявами про зміну предмету чи підстав позову не звертався.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, з підстав наведених у відзиві за № 30-01736 від 27.04.11р. просить припинити провадження у справі у зв»язку із тим, що спір не підлягає розглядові в господарському суді. На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, оскаржене рішення та протокол, яким це рішення оформлено , за своїми ознаками не відноситься до актів, визначених п.10 ч.1 ст.16 ЦК України, оскільки не є актами, які породжують певні правові наслідки , зазначене рішення не спрямоване на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов»язкового характеру для суб»єктів цих відносин, воно не є за своєю суттю рішенням державного чи іншого органу, тобто офіційним документом. Оскаржене рішення може бути використано в якості доказу та підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами ст.43 ГПК України у разі звернення з позовом до суду ВАТ «Львівобленерго».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
31.07.2008р. між відповідачем (постачальником) та позивачем (споживачем) було укладено договір № 60214 на постачання електричної енергії.
12.03.2010р. уповноваженими особами відповідача було проведено перевірку електроустановок позивача, що розташовані за адресою м.Львів, вул.Шевченка,13.
За результатами проведеної перевірки, у відповідності до п.6.41 Правил користування електричною енергією було складено Акт про порушення Правил користування електричною енергією №023349 від 12.03.2010р. в якому зафіксовано підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є власності споживача, поза розрахунковим засобом обліку без порушення схеми обліку, згідно схеми додатку.
19.03.2010р комісією відповідача по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією прийнято рішення щодо донарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії на суму 128851 грн. 73 коп., про що складено протокол №131.
08.06.2010 р комісією відповідача по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією прийнято рішення про проведення перерахунку обсягу та вартості недорахованої електроенергії на суму 92 905,86 грн, про що складено протокол №131-ЛОЕ.
З підстав, наведених у позовній заяві позивач не погодився з рішенням про донарахування суми 92905,86 грн., яке зафіксоване у протоколі №131-ЛОЕ від 08.06.2010р, звернувся з даним позовом до суду і просить визнати недійсним та скасувати рішення комісії ВАТ „Львівобленерго” по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 131-ЛОЕ від 08.06.2010.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як зазначено у п. 10 ч. 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частина 2 ст. 20 ГК України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.
Отже, виходячи із зазначених норм, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Оскаржені рішення комісії та протокол, яким вони оформлені за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. Тобто, оскаржені рішення можуть бути використані в якості доказу у разі звернення з позовом до суду ВАТ „Львівобленерго” і підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.
У постанові Верховного Суду України від 29.11.2010 р. у справі №2-15/1783-2009 зазначено, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 ГК України.
Такої ж позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 04.04.2011 р у справі №2-24/912-2010, Вищий господарський суд України у Постанові від 14.02.2011 р у справі №25/85.
З урахуванням викладеного, а також положень статті 12 ГПК України щодо справ, які підвідомчі господарським судам, суд приходить до висновку, що спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України та підлягають припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів, «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р №1258 визначено, що повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита.
Із врахуванням наведеного, судові витрати підлягають поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 12, п.1 ст.80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Провадження у справі за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів до Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів про визнання недійсним та скасування рішення комісії ВАТ «Львівобленерго»оформленого протоколом № 131-ЛОЕ від 08.06.2010р. по розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергією припинити.
2. Видати Фізичній особі підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) довідку про повернення з держбюджету України сплаченого державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., у зв'язку з припиненням провадження у справі, яка не підлягає розглядові в господарському суді .
3. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
Суддя