91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
19.05.11 Справа № 11/35/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр Еспрессо Хаус”, м. Дніпропетровськ
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Вахрушеве Луганської області
про стягнення 21357 грн. 00 коп.
суддя Москаленко М.О.
в присутності представників сторін:
від позивача -не прибув;
від відповідача - не прибув;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за невиконання умов договору купівлі-продажу № 82Д від 20.06.2008 в сумі 15694 грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 103 грн. 20 коп., інфляційних нарахувань в сумі 282 грн. 51 коп., пені в сумі 533 грн. 19 коп. та штрафу в розмірі 4744 грн. 22 коп.
Письмовою заявою № 54 від 27.04.2011 позивач уточнив (фактично збільшив) позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15694 грн. 74 коп., штраф у розмірі 4744 грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 101 грн. 91 коп., інфляційні нарахування у розмірі 298 грн. 20 коп., пеню у розмірі 526 грн. 53 коп.
Вказані вимоги є кінцевою ціною позову.
В судове засідання відповідач втретє не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.
Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи надані не були, тому справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.
20.06.2008 між позивачем та відповідачем у справі укладений договір купівлі-продажу № 82Д (а.с. 12-14) (далі за текстом -договір), у відповідності з умовами якого позивач як Продавець продав, а відповідач як Покупець придбав обладнання, зазначене у прайс-листі та акті приймання-передачі (додаток № 2 до договору).
Відповідно до умов пунктів 2.1- 2.2 договору обладнання передане відповідачеві за ціною 23721 грн. 12 коп., що відповідає 7803 євро на умовах додатку № 1 до договору; покупець сплачує продавцеві процент за користування крдитом з розрахунку за кожний місяць у розмірі 22% річних від суми кредиту, але не менше облікової ставки НБУ (згідно додатку № 1 до договору).
Відповідно до пункту 2.5 договору усі платежі, крім першого, здійснюються на підставі графіка сплати платежів та процентів за користування кредитом (додаток № 1 до договору), за умови, що курс євро на момент сплати чергового платежу дорівнює або менший курсу євро на момент укладення договору; якщо курс євро на момент платежу більше курсу євро на момент укладення договору, то платіж покупцем повинен здійснюватися з урахуванням цього курсу; при цьому покупець самостійно здійснює перерахунок платежу згідно з курсом євро до гривні на момент здійснення платежу.
Як встановлено умовами пункту 4.2.8 договору, відповідач зобов'язаний щомісячно до 5 числа інформувати орендодавця про місцезнаходження обладнання. У випадку відсутності такої інформації орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати повернення обладнання або відшкодування його повної вартості, а також відповідач повинен сплатити позивачеві штраф у розмірі 20% від вартості орендованого майна за кожний випадок такого порушення.
Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі від 20.06.2008 (а.с. 15).
Передбачені Графіком, що є додатком № 1 до договору (а.с. 16) платежі відповідачем сплачувалися не у повному обсязі, що відображено у наданому позивачем розрахунку та відповідачем не спростовано, внаслідок чого станом на дату звернення позивача з даним позовом за відповідачем утворилася заборгованість з внесення платежів за період з 15.07.2008 по 15.12.2010 у загальному розмірі 15694 грн. 74 коп.
Крім суми заборгованості з орендної плати позивач заявив вимогу про стягнення 4744 грн. 22 коп. штрафу за 30 випадків неповідомлення про місцезнаходження орендованого майна відповідно до умов пункту 4.2.8 договору.
На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 101 грн. 91 коп. за період прострочення з 16.12.2010 по 04.03.2011, інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 16.12.2010 по 04.03.2011 у розмірі 298 грн. 20 коп.
На підставі умов пункту 6.3 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення з 16.12.2011 по 04.03.2011 у розмірі 526 грн. 53 коп.
Під час судового розгляду справи відповідач заперечень проти позову не надав, а також не скористався правом участі в судових засіданнях. При цьому відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням встановлених ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України вимог щодо належності та допустимості доказів у господарській справі суд доходить висновку про доведеність матеріалами справи факту передачі позивачем відповідачеві майна, що є предметом укладеного сторонами у справі договору купівлі-продажу.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено наявність заборгованості відповідача з оплати переданого йому відповідно до умов договору майна у розмірі 15964 грн. 74 коп.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу і інших актів законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення вартості поставленого позивачем відповідачеві майна у розмірі 15964 грн. 74 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи і відповідним розрахунком та такою, що підлягає задоволенню, вимога про стягнення з відповідача штрафу за 30 випадків порушення умов пункту 4.2.8 договору у загальному розмірі 4744 грн. 22 коп.
Вказана вимога позивача ґрунтується на принципі свободи договору, встановленому приписами п. 3 ст. 3 Цивільного кодексу України, а також відповідає вимогам ст. 549 Цивільного кодексу України та умовам укладеного сторонами у справі договору.
Підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 101 грн. 91 коп. за період прострочення з 16.12.2010 по 04.03.2011, інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період з 16.12.2010 по 04.03.2011 у розмірі 298 грн. 20 коп., а також пені за період прострочення з 16.12.2011 по 04.03.2011 у розмірі 526 грн. 53 коп., оскільки вказані вимоги відповідають приписам ст. 625 Цивільного кодексу України, умовам пункту 6.3 договору та вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно заяви відповідача № 54 від 27.04.2011 про уточнення (збільшення) позовних вимог нова ціна позову становила 21365 грн. 60 коп. та сплаті підлягало державне мито у розмірі 213 грн. 66 коп.
Під час звернення до господарського суду з даним позовом платіжним дорученням № 1052 від 14.03.2011 позивачем сплачене державне мито у розмірі 220 грн. 00 коп.
На підставі приписів ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»з Державного бюджету України позивачеві підлягає поверненню держанве мито у розмірі 6 грн. 34 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус», м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, код 35737974, заборгованість у розмірі 15694 грн. 74 коп., штраф у розмірі 4744 грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 101 грн. 91 коп., інфляційні нарахування у розмірі 298 грн. 20 коп., пеню у розмірі 526 грн. 53 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 213 грн. 66 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішення законної сили.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус», м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, код 35737974, з Державного бюджету України 6 грн. 34 коп. зайве сплаченого державного мита.
Підставою для повернення державного мита є дане рішення, скріплене печаткою господарського суду Луганської області.
Дата складення та підписання повного рішення - 23.05.2011.
Суддя М.О. Москаленко