20.05.2011 Справа № 5008/432/2011
За позовом Берегівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Берегівської районної державної адміністрації, м. Берегово
до фермерського господарства „Еко -Сад”, м. Берегово
про визнання недійсним договору оренди землі від 26.06.2009 року (з врахуванням заяви про уточнення вимог).
Суддя господарського суду - В.В.Мокану
представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - ОСОБА_1., доручення від 15.04.2011 року
В судовому засіданні взяв участь Свистак В.І., прокурор відділу нагляду за додержанням земельного законодавства та представництва інтересів держави та громадян у суді у цій сфері прокуратури Закарпатської області
СУТЬ СПОРУ: Берегівським міжрайонним прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Берегівської районної державної адміністрації, м. Берегово до фермерського господарства „Еко - Сад”, м. Берегово про розірвання та визнання недійсним договору оренди землі від 26.06.2009 року. Заявою від 19.04.2011 року прокурор уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсним договір оренди землі від 26.06.2009 року.
Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з врахуванням здійсненого уточнення. Стверджує про незаконність оспорюваного договору оренди в зв'язку з недотриманням передбаченого Земельним кодексом України порядку передачі в оренду земельної ділянки. Наголосив на скасуванні Берегівською РДА на виконання протесту Берегівського міжрайонного прокурора розпорядження голови Берегівської РДА № 480 від 31.10.2008 року „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фермерському господарству „Еко - Сад”.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, стверджує, що оскільки отримана фермерським господарством земельна ділянка не проходила зміни цільового призначення, проект відведення земельної ділянки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677 не мав розроблятися, укладення технічної документації з землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою не потребувало відповідних погоджень, в тому числі в Управлінні культури Закарпатської ОДА з охорони культурної спадщини, а також висновку державної землевпорядної експертизи. Зауважив на неправильне трактування прокурором правових понять „проект відведення земельної ділянки” та „проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки”. Наголосив, що про факт скасування розпорядження голови Берегівської РДА від 31.10.2008 року відповідача не поінформовано, про це йому стало відомо лише під час розгляду даної справи. Такі дії РДА відповідач вважає незаконними, оскільки не дотримано процедуру скасування розпорядження в судовому порядку.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.05.2011 року у справі № 5008/432/2011
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників спору, суд встановив:
Розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації від 19.06.2007 року № 244 надано дозвіл фермерському господарству „ЕКО - САД” на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 40,0 га із земель запасу Великобийганської сільської ради, за межами населеного пункту для розширення фермерського господарства.
На підставі зазначеного розпорядження ДП „Закарпатгеодезцентр” виготувало проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Проект відведення земельної ділянки погоджено Відділом земельних ресурсів у Берегівському районі, Берегівським районним відділом містобудування, архітектури та житлово - комунального господарства, Відділом аналізу та координації співпраці з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування Державного управління охорони навколишнього природного середовища України в Закарпатській області, Берегівською районною санітарно -епідеміологічною станцією, Великоберезьською сільською радою.
Розпорядженням голови Берегівської РДА від 31.10.2008 року № 480 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 40,0 га, розташованих на території Великоберезької сільської ради за межами населеного пункту, фермерському господарству „ЕКО - САД” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та визначено надати вказані земельні ділянки в довгострокову оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років.
На підставі зазначеного розпорядження між сторонами спору 26.06.2009 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 39,8398 га строком на 49 років. Договір зареєстровано у Берегівському реєстраційному відділі шляхом вчинення запису у Державному реєстрі земель за № 040970100001.
На розпорядження голови Берегівської РДА № 480 від 31.10.2008 року „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду фермерському господарству „Еко - Cад” Берегівським міжрайонним прокурором 11.05.2010 року був внесений протест, по результатах розгляду якого розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації від 21.05.2010 року розпорядження голови РДА від 31.10.2008 року № 480 було скасовано.
Дослідивши аргументи сторін щодо законності оспорюваного договору оренди, суд констатує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 ЦК України, є, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину.
Згідно п. 3.4.9 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року № 04-06/15 „Про практику застосування судами земельного законодавства” для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду у відповідності до вимог статей 84, 118, 123, 124 ЗК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.05.2011 року у справі № 5008/432/2011
цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: 1) зміни цільового призначення земельних ділянок; 2) надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, пояснювальної записки до Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для розширення земель фермерського господарства, розробленого фермерському господарству „ЕКО - САД” державним підприємством „Закарпатгеодезцентр”, земельні ділянки, що проектуються до відведення, раніше нікому не надавались, визначення меж земельних ділянок здійснювалось у підготовчому етапі робіт по складанню технічної документації проекту землеустрою, цільове призначення земельних ділянок не змінювалось (арк. справи № 50).
Отже, земельні ділянки, що є предметом оспорюваного договору, надавались у користування без зміни їх цільового призначення, однак, межі цих ділянок в натурі встановлені не були; дії по встановленню меж землекористування проведено в процесі розроблення проекту землеустрою з участю виконавця робіт по розробленню проекту Виноградова Е.А. (арк. справи № 64-67).
Таким чином, підставою для прийняття органом виконавчої влади рішення про надання земельної ділянки в оренду мав бути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який підлягав оформленню у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677 „Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок”.
Відповідно до пункту 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно - епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства (пункт 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок). Згідно з пунктом 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Частинами 6, 7 статті 123 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на час укладення договору оренди) також було передбачено погодження проекту відведення земельної ділянки з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно - епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.05.2011 року у справі № 5008/432/2011
господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду)., а також проведення державної землевпорядної експертизи.
Як вбачається з наданого Берегівською районною державною адміністрацією на вимогу суду проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду фермерському господарству „ЕКО - САД”, зазначений проект не пройшов погодження в Управлінні культури Закарпатської ОДА з охорони культурної спадщини та не отримав висновку державної землевпорядної експертизи. Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що в спірних правовідносинах було дотримано вищезазначеного порядку.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що при укладенні оспорюваного договору оренди сторонами не дотримано порядку передачі земельної ділянки в оренду, визначеного статтями 123, 124 ЗК України (у відповідній редакції) та „Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року, що є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Водночас, визнаючи спірний договір недійсним, суд має враховувати положення ЦК України щодо моменту, з якого угода вважається недійсною, а саме: угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Проте, оскільки з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, застосування реституції щодо неї неможливо, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє (п. 3.4.9 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року № 04-06/15 „Про практику застосування судами земельного законодавства”).
Аргументи відповідача щодо розмежування понять „проект землеустрою” та „проект відведення земельної ділянки” суд до уваги не приймає. Згідно п.1 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, цей „Порядок визначає механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (далі - проект відведення земельної ділянки)”. Отже, проект відведення земельної ділянки - це скорочена назва проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Абзацом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про землеустрій" термін "документація з землеустрою" визначено як затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за використанням проектів тощо. Згідно п. "д" ч. 2 ст. 25 вказаного Закону проект щодо відведення земельних ділянок є одним з видів документації з землеустрою. У разі, якщо складання проекту відведення земельної ділянки не є відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України обов'язковим, рішення про надання земельної ділянки приймається на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Судом з'ясовано, що за відсутності встановлених в натурі меж земельної ділянки, рішення про надання її в оренду мало прийматись на підставі проекту відведення, який мав погоджуватись у встановленому порядку.
Заперечення відповідача щодо незаконності скасування розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації від 21.05.2010 року розпорядження голови Берегівської РДА від 31.10.2008 року № 480 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок суд визнає обґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 43 Закону України „Про місцеві державні
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.05.2011 року у справі № 5008/432/2011
адміністрації” розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку. Водночас, надаючи правову оцінку питанню чинності розпорядження, на підставі якого було укладено спірний договір, суд констатує, що розпорядження голови Берегівської РДА від 31.10.2008 року № 480 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок прийнято без погодження з Управлінням культури Закарпатської ОДА з охорони культурної спадщини та без отримання висновку державної землевпорядної експертизи, тобто з порушенням встановленого порядку надання земельних ділянок в оренду.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства" зазначається, що спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються в порядку позовного провадження. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.
Зважаючи на викладене вище, позов підлягає задоволенню з віднесенням на відповідача судових витрат шляхом стягнення до державного бюджету України суми 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 39,8398 га від 26 червня 2009 року, укладений між Берегівської районною державною адміністрацією та фермерським господарством „ЕКО - САД”.
3. Стягнути з фермерського господарства „ЕКО - САД”, м. Берегово, вул. Шевченка, 80 (ідентифікаційний код 34637191):
а) в доход Державного бюджету України суму 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита із зарахуванням по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095;
б) на р/р 31214264700002 в ГУДКУ у Закарпатській області, одержувач Державний бюджет м. Ужгород, МФО 812016, код ОКПО 22108040, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 259 суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В.Мокану
Повний текст рішення підписано 23.05.2011 року.