Рішення від 18.05.2011 по справі 2-102/11

Справа № 2-102/11

РІШЕННЯ

іменем України

13 січня 2011 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

секретаря - Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

9 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в Миргородський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. В своїй заяві позивач вказував, що 2 серпня 2010 року відповідач взяв у нього позику в розмірі 5000 грн., що підтверджується його розпискою, за якою відповідач зобов'язувався повернути йому вказану грошову суму до 15 вересня 2010 року. На даний час відповідач позичені кошти не повернув, уникає від спілкування на тему повернення коштів, хоча і не заперечує своїх зобов'язань, мотивуючи неповернення позики складним фінансовим становищем і відсутністю коштів. Посилаючись на ст.ст. 527, 530, 1046, 1047, 1049, 1166 Цивільного кодексу України позивач просив стягнути з відповідача 5000,00 грн. основного боргу та 321,00 грн. судових витрат.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю, пояснив, що 2 серпня 2010 року відповідач взяв у нього в борг 5000 гривень, про що ним власноручно була складена та підписана розписка, але до цього часу відповідач позичені кошти не повернув, незважаючи на те, що позивач неодноразово звертався до нього з проханням повернути гроші, останнім часом відповідач уникає зустрічей з ним і він його не може знайти. В зв'язку з цим позивач змушений був звернутись до суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових заперечень проти позову або заяв про відкладення розгляду справи до суду не направляв.

Позивач не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідно до правил ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних доказів у справі, постановивши заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності з ст. 1047 ЦК України, якщо сума позики не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Судом встановлено, що 2 серпня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму 5000 гривень, підтвердженням укладення якого та його умов є розписка (а.с.4).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно підтверджених розпискою умов договору позики відповідач повинен був повернути борг в сумі 5000 гривень до 15 вересня 2010 року.

У відповідності з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Ч.2 ст.59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч.3 ст.545 ЦК України наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Оскільки оглянутий у судовому засіданні борговий документ - розписка від 02.08.2010р., знаходиться у позивача, і відповідач не навів доказів того, що він сплатив борг і вимагав її повернення, а позивач у порушення вимог ст.545 ЦК України відмовився це зробити, то суд вважає, що відповідач не повернув позики і вона підлягає стягненню з відповідача в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, які складаються з судового збору (а.с.2), витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1) і витрат на правову допомогу (а.с. 6), підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі в розмірі 321,00 грн.

Керуючись, ст.ст. 525, 526, 545, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 14, 60, 88, 146, 208, 209, 215, 224-233, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 5000,00 (п'ять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за договором позики та 321,00 грн. (триста двадцять одну гривню 00 коп.) у відшкодування судових витрат.

Всього стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5321,00 грн. (п'ять тисяч триста двадцять одну гривню 00 коп.)

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:ОСОБА_3