Копія Справа №2-24/08
17 січня 2008 року
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
при секретарі Давиденко М.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Ільченко І.В.
представників третьої особи Кобиш О.В., Кожевнікової Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства «Богуславська сільгосптехніка», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі про зобов'язання видати довідку про розмір заробітку за виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, -
Позивач ОСОБА_1. звернувшись до суду з даним позовом, просить зобов'язати відкрите акціонерне товариство “Богуславська сільгосптехніка» зробити перерахунок його заробітної плати та видати довідку про повний розмір заробітку в зоні відчуження за виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 1 червня 1986 року по 5 червня 1986 року включно, з врахуванням доплати за виконання робіт в зонах небезпеки, виходячи із годинної тарифної ставки для шестигодинного робочого дня встановленого в зоні відчуження, доплати за роботу в надурочний час та за роботу у вихідний день, доплати за класність, премії 60% заробітку в зоні відчуження і збереженого середньомісячного заробітку за основним місцем роботи.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він в 1986 році працював водієм в Богуславському РТП і згідно наказу №22 від 26.05.1986 року був направлений у відрядження в м. Чорнобиль для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Перебуваючи в зоні відчуження він працював на вантажному автомобілі та виконував роботи по вивезенню з Чорнобильського райвідділу міліції обладнання в с. Термаховку, а також завозив в м. Прип'ять різні залізні ємкості від пристані. Так, 1 червня 1986 року він працював в м. Прип'ять, яке відносилось до третьої зони небезпеки (кратність 4), куди доставляв різні грузи, відпрацював 14 годин, а також виконував аналогічну роботу в цьому місті 2 червня 1986 року і відпрацював 13 годин. 3 червня 1986 року він працював в м. Чорнобиль, яке відносилось до другої зони небезпеки (кратність 3), звідки вивозив обладнання з райвідділу міліції, відпрацював 13 годин. 4 та 5 червня 1986 року він працював також в м. Чорнобилі, виконував таку ж роботу, працював в ці дні по 14 годин на добу. На даний час виникла необхідність в правильному нарахуванні заробітної плати за період виконання робіт в зоні відчуження і видачі відповідної довідки для перерахунку призначеної йому пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. По питанню перерахунку заробітної плати він звернувся до адміністрації ВАТ “Богуславська сільгосптехніка» з проханням видати йому довідку про повний розмір заробітку в зоні відчуження за період з 1 по 5 червня 1986 року із розрахунків на які він послався вище, але йому було відмовлено та видано довідку із розрахунку 6-ти годинного робочого дня, що явилось підставою звернення до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позов підтримав, посилаючись на вищенаведені обставини.
Представник відповідача Ільченко І.В. в судовому засідання позов не визнала і пояснила, що на підприємстві відсутні відомості про роботу позивача в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Із нарахованої позивачу заробітної плати за червень 1986 року неможливо визначити тривалість робочого дня в період з 1 по 5 червня 1986 року та фактичний заробіток за виконання робіт в зоні відчуження. Також на підприємстві було відсутнє положення про преміювання працівників, які були зайняті на виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що не дає можливості нарахувати позивачу премію.
Представник третьої особи Кожевнікова Р.Л. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що немає первинних документів про тривалість робочого дня позивача в період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про фактичний його заробіток в зоні відчуження.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи, свідків та дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити частково із наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1. в 1986 році працював водієм в Богуславському РТП. З 26 травня 1986 року по 5 червня 1986 року він згідно наказу №22 від 26 травня 1986 року був відряджений на виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та працював в тридцяти кілометровій зоні, вивозив з Чорнобильського РВВС обладнання в с. Термаховку, що підтверджується довідкою №42 від 26 лютого 1991 року виданою керуючим Богуславського РТП.
Згідно посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_1, виданого 05.05.2007 року Київською облдержадміністрацією, ОСОБА_1. являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Із листа управління захисту населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи головного управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від 24.12.2007 року вбачається, що вищевказане посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 ОСОБА_1 було видане на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії від 24.07.2007 року, експертного висновку Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС №199 від 27.03.2007 року, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, серії А №НОМЕР_2 від 16.10.1992 року, довідки Богуславського РТП №199 від 01.10.1992 року.
Свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтвердили покази позивача і пояснили, що вони разом з позивачем ОСОБА_1 керівництвом Богуславського РТП були направлені у відрядження в зону відчуження ЧАЕС та виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 26 травня 1986 року по 5 червня 1986 року. В період з 1 по 5 червня 1986 року вони вивозили обладнання з Чорнобильського райвідділу міліції та завозили в м. Прип'ять різні грузи, працювали по 13-14 годин в день.
Суд приймає до уваги покази позивача ОСОБА_1 про тривалість робочого дня при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який в третій зоні небезпеки становив 1 червня 1986 року 14 годин та 2 червня 1986 року - 13 годин, в другій зоні небезпеки 3 червня 1986 року - 13 годин, 4 та 5 червня 1986 року - по 14 годин, оскільки ці його покази співпадають із показами свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Розмір заробітної плати позивачу в зоні відчуження має бути розрахований виходячи із тарифної годинної ставки з урахуванням 6-ти годинного робочого дня, що був встановлений для працівників, які виконували роботи пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні радіоактивного випромінення відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року №153.
Відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", довідки про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період видаються підприємствами, установами, організаціями за основним місцем роботи працівників або їх правонаступниками.
Призначення вищевказаної пенсії та розрахунок заробітної плати за роботу в зоні відчуження передбачений “Порядком обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №523 від 30 травня 1997 року.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року №207-7 оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, провадилась і ІІІ, ІІ, І зонах небезпеки у 4-, 3-, 2- кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну за робітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи.
У відповідності до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року №153/10-43, премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання.
Зміни до положення про преміювання могли бути внесені у відповідності з підпунктом 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УПСП і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 щодо підвищення граничного розміру премій до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць.
Оскільки положення про преміювання працівників Богуславського РТП, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році, відсутнє та відсутні відомості, що до діючого на підприємстві положення про преміювання були внесенні зміни в частині преміювання працівників зайнятих на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць, то в такому випадку відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, Постановою Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5 “Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції», постановою Ради Міністрів УРСР, Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 року №207-7 “Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища», суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати відкрите акціонерне товариство “Богуславська сільгосптехніка» зробити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1за виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видати йому довідку за формою, встановленою Міністерством соціального захисту населення України, в якій вказати, що ним було відпрацьовано 1.06.1986 року у третій зоні небезпеки 14 годин (кратність 4), 2.06.1986 року у третій зоні небезпеки - 13 годин (кратність 4), 3.06.1986 року у другій зоні небезпеки - 13 годин (кратність 3), 4.06.1986 року і 5.06.1986 року у другій зоні небезпеки по 14 годин в день (кратність 3), виходячи із годинної тарифної ставки для шестигодинного робочого дня встановленого в зоні відчуження, доплати за роботу в надурочний час, доплати за роботу у вихідний день 1.06.1986 року, доплати за класність і збереженого середньомісячного заробітку за основним місцем роботи.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий : суддя (підпис)