Справа №2-а-893 /11
27 квітня 2011року Ватутінський міський суд Черкаської області
в складі: головуючого Терещенко Н.І.
при секретарі Руденко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ватутіне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ватутіне Черкаської області про визнання дій неправомірними і зобов*язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії та надбавки до пенсії; -
встановив:
позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні частково змінила свої позовні вимоги та просить суд визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду в м.Ватутіне Черкаської області, як суб*єкта владних повноважень, щодо призначення та виплати їй державної пенсії та додаткової пенсії , як потерпілій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи інвалідності, пов*язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС та зобов*язати управління Пенсійного Фонду України в м.Ватутіне Черкаської області здійснити перерахунок та виплату їй, як потерпілій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи інвалідності, пов*язаної з аварією на Чорнобильській АЕС , державної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров*ю в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період часу з 21 вересня 2010 року по 21 березня 2011 року включно, з врахуванням отриманих виплат посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона являється потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інвалідом третьої групи (захворювання пов*язане з аварією на ЧАЕС).
На даний час вона отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров*ю, як особі, віднесеної до 1 категорії 3 групи інвалідності , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року №654.
Однак, зазначену державну та додаткову пенсію, як потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інвалід 3 групи вона отримує в розмірах значно менших, ніж це передбачено ст.ст. 46 і 92 Конституції України та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Пунктами 1 та 6 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а тому виключно законами України повинно регулюватись порядок призначення і виплати їй державної та додаткової пенсії, як потерпілій від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліду 3 групи.
Таким Законом є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках, розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв*язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності-шість мінімальних пенсій за віком, а відповідно до абз.4 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю: інвалідам 3 групи у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а тому вихідним критерієм обрахування державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» визначений мінімальний розмір пенсії за віком, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Норми ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов*язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого , крім передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, особам віднесеним до 1-4 категорій . Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Здійснюючи виплати їй державної та додаткової пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року, управління Пенсійного фонду України в м.Ватутіне Черкаської області порушило норми Конституції України, які не допускають звуження змісту та обсягу прав громадян України, а також норми законодавства, відповідно до яких нормативно-правові акти нижчого рівня не повинні суперечити нормативно-правовим актам вищого рівня.
На її неодноразові звернення щодо перерахування їй основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй було відмовлено, що і змусило її звернутися до суду.
Представник відповідача на розгляд справи не з*явилася, а подала в суд заяву, в якій просить суд розглянути справу в її відсутність, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Суд, вислухавши позивачку, яка не заперечувала проти розгляду справи у відсутність представника відповідача та вивчивши матеріали справи, вважає, що частково змінений позов позивачки ОСОБА_1 законні, обгрунтовані та підлягають до задоволення, виходячи із слідуючого:
в суді встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи інвалідності, пов*язаної з аварією на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) А №444626 виданим Черкаською облдержадміністрацією 16.11.2006 року та посвідченням інваліда 3 групи серія 136819(а.с.15) .
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист , що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров*я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини першої ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров*ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв*язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права у позивачки ОСОБА_1 є визначальною для вирішення вказаного спору , що гарантується і ст. 46 Конституції України.
Однак, фактично позивачка ОСОБА_1 , як потерпіла від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інвалід 3 групи отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров*ю, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року №654, що підтверджується листом управління Пенсійного Фонду в м.Ватутіне №4013-3.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пооженнями ч4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов*язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, а тому, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розмір пенсій позивачці , застосуванню підлягають ч.1 ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України ««Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Посилання представника відповідача на те, що відповідно до ч.5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв*язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, а тому і питання обчислення пенсії за вказаним законом віднесені до відома Кабінету Міністрів України є безпідставним , оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що Кабінет Міністрів України, встановлюючи такий порядок , може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших Законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України ««Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», тобто іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому посилання представника відповідача на те, що відповідно до положення ч.3 ст. 28 Закону України ««Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першої частини першої ст. 28 Закону України ««Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, також є безпідставним, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» . Крім того, відповідач не може посилатися і на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у розмірах передбачених статтями 50 та 54 Закону України «Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов*язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України «Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 Закону України «Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю особам, віднесеним до 1-4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім*ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України ««Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначееного законом., а тому новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, в зв*язку з чим й позивачці слід визначати пенсію , виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитися, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне частково змінений позов позивачки ОСОБА_1 задовільнити та визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду в м.Ватутіне Черкаської області, як суб*єкта владних повноважень, щодо призначення та виплати позивачці державної пенсії та додаткової пенсії , як потерпілій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи інвалідності, пов*язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та зобов*язати управління Пенсійного Фонду України в м.Ватутіне Черкаської області здійснити перерахунок та виплату позивачці , як потерпілій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи інвалідності, пов*язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , державної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров*ю в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період часу з 21 вересня 2010 року по 21 березня 2011 року включно , з врахуванням отриманих виплат.
Позивачка ОСОБА_1p; Н.І. звільнена від сплати державного мита на підставі п.18 Декрету Кабінету Міністрів України»Про державне мито» від 21.01.1993 року, як потерпіла від ліквідації на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 групи.
Відповідач- управління Пенсійного Фонду України звільнене від сплати державного мита на підставі п.34 Декрету Кабінету Міністрів України »Про державне мито» від 21.01.1993 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 46, 92 Конституції України, ст.50, 54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України ««Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік , Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік, Декрету Кабінету Міністрів України »Про державне мито» від 21.01.1993 року та ст.ст. 4, 9,10, 11, 17, 19, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
частково змінений адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ватутіне Черкаської області про визнання дій неправомірними і зобов*язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії та надбавки до пенсії, задовільнити повністю.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду в м.Ватутіне Черкаської області, як суб*єкта владних повноважень, щодо призначення та виплати ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії , як потерпілій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи інвалідності, пов*язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .
Зобов*язати управління Пенсійного Фонду України в м.Ватутіне Черкасьокї області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як потерпілій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи інвалідності, пов*язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , державної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров*ю в розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період часу з 21 вересня 2010 року по 21 березня 2011 року включно , з врахуванням отриманих виплат.
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п.18 Декрету Кабінету Міністрів України»Про державне мито» від 21.01.1993 року, як потерпіла від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 групи.
Управління Пенсійного Фонду України звільнене від сплати державного мита на підставі п.34 Декрету Кабінету Міністрів України »Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб*єкта владних повноважень у випадках та порядку передбачених ч.4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п*ятиденного строку з моменту отримання суб*єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий Н. І. Терещенко