"11" травня 2011 р.Справа № 5/259/10
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Жекова В.І.,
Суддів Картере В.І., Пироговський В.Т.,
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
Представники сторін у содове засідання не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Миколаївської області
від 15.02.2011р.
у справі № 5/259/10
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1
треті особи 1. ОСОБА_3
2. ОСОБА_4
3. Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрмолстандарт”
4. Реєстраційна палата Виконавчого комітету Миколаївської міської ради
про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства
Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 14.03.2011 р., яка надіслана учасникам процесу 14.03.2011 р., була прийнята до провадження апеляційна скарга ОСОБА_1, розгляд якої призначено на 06.04.2011 р.
Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався.
28.12.2010р. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 з залученням до справи в якості третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмолстандарт”, Реєстраційної палати Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, в якому просив визнати право власності ОСОБА_2 на частку ОСОБА_1 в розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмолстандарт” придбану 27.04.2009р. за договором купівлі-продажу частки учасника; визнати право власності ОСОБА_2 на частку в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ „Укрмолстандарт”.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_2 є засновником ТОВ „Укрмолстандарт”, частка якого в Статутному капіталі Товариства становить 25%, що підтверджується Статутом Товариства за реєстровим № 12440 від 25.01.1999 р. Крім ОСОБА_2 учасниками Товариства є: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з рівними частками у Статутному капіталі Товариства по 25%.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у 2008 році було досягнуто домовленості, щодо придбання частки останнього в розмірі 25% статутного капіталу за суму еквівалентну 5000 доларів США.
На підставі цих домовленостей ОСОБА_1 07.07.2008 р. видав нотаріальну довіреність на ім'я ОСОБА_5, яку уповноважив від свого імені та на свій розсуд продати належну йому частку.
Після проведення повного розрахунку з ОСОБА_1, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 27.04.2009 р. була підписана угода купівлі-продажу частки учасника ОСОБА_1, яка передбачала, що ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 придбав частку в розмірі 25% статутного капіталу Товариства, та ОСОБА_1 протягом трьох місяців зобов'язаний вийти зі складу засновників з переоформленням своєї частки учаснику ОСОБА_2
ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором купівлі-продажу виконав шляхом проведення повного розрахунку з продавцем ОСОБА_1, а ОСОБА_1 зобов'язання за договором не виконав, що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2011 р. (суддя Міщенко В.І.) позов задоволено та визнано право власності ОСОБА_2 на частку ОСОБА_1 в розмірі 25% статутного капіталу ТОВ „Укрмолстандарт” придбану 27.04.2009 р. за договором купівлі-продажу частки учасника; визнано право власності ОСОБА_2 на частку в розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ „Укрмолстандарт”; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 85, 00 грн. держмита та 236, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області у справі № 5/259/10 від 15 лютого 2011 р. повністю та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом винесено оскаржуване рішення за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, а саме суд прийняв до уваги недоведений факт укладання договору купівлі-продажу частки учасника товариства від 27 квітня 2009 р. (далі-Договір) ОСОБА_5 (повірений) ОСОБА_1 не повідомила, а про зазначений договір дізнався від ОСОБА_4 в листопаді 2010 р., який передав ОСОБА_1 копію договору.
Крім того, апелянт наполягає на тому, що до виходу із складу учасників Товариства ОСОБА_1 був присутнім на Загальних зборах Товариства, на яких ОСОБА_2 не повідомив про укладення договіру купівлі-продажу частки учасника товариства від 27 квітня 2009 р., що і підтверджується Протоколом Загальних зборів ТОВ „Укрмолстандарт”.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, 27.04.2009 р. між ОСОБА_5, яка діє на підставі Довіреності від 07.07.2008 р. реєстровий номер 1100 в інтересах ОСОБА_1, що є Учасником ТОВ „Укрмолстандарт”, далі іменується „Продавець”, з одного боку, а з іншого боку ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі (фонді) Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмолстандарт” (далі іменується „ТОВ”), що становить 25% Статутного капіталу (фонду) ТОВ, з усіма правами та обов'язками, що належать учаснику ТОВ відповідно до Статуту та законодавства України, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити названу частку у статутному капіталі (фонді ТОВ).
Відповідно до пункту 3.2 договору купівлі-продажу оплата вартості частки, що є предметом цього договору, здійснена покупцем продавцю готівкою в повному обсязі на момент підписання цього договору.
Згідно пункту 2.2. договору купівлі-продажу право власності покупця на частку учасника у статутному капіталі (фонді) ТОВ, що є предметом цього договору, виникає з моменту підписання цього договору і прийняття рішення згідно пункту 2.1. договору з затвердженням нової редакції Статуту ТОВ та її державної реєстрації.
Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмолстандарт” , який зареєстрований 25.01.1999 р. сторони є засновниками товариства.
Згідно пункту 2.1 Статуту вклад кожного з засновників становить по 25% (25 500, 00 грн.).
Відповідно до зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмолстандарт”, які були оформлені протоколом від 13.08.2010 р. ОСОБА_2 не повідомив про укладення договору купівлі-продажу частки майна товариства від 27 квітня 2009 р.
Крім того, відповідно до протоколу від 13.08.2010 р., яким були оформлені збори ТОВ „Укрмолстандарт” вбачається, що ОСОБА_1 був виключений зі складу учасників ТОВ „Укрмолстандарт” згідно його заяви від 11 серпня 2010 р.
Та відповідно до розписки від 20.08.2010 р. ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 10 000 грн. за вихід із ТОВ „Укрмолстандарт”.
На підставі зазначеного судом першої інстанції зроблено висновок, що право власності за договором купівлі-продажу у ОСОБА_2 виникло 27.04.2009 р., а саме, що він як співвласник мав частку у розмірі 25%, то загальна частка ОСОБА_2 у статутному фонді ТОВ „Укрмолстандарт” складає 50 %.
Колегія суддів Одеського апеляційного Господарського суду з таким висновком господарського суду першої інстанції погодитись не може виходячи з наступного.
Так, в матеріалах справи відсутня довіреність на ім'я ОСОБА_5, що вона правомочна діяти в інтересах ОСОБА_1
Крім того, відповідно до приписів статті 655 ЦК України ОСОБА_2 не надав жодного доказу на підтвердження здійснення саме ним розрахунків з ОСОБА_1 за продаж його частки у статутному капіталі товариства.
За цивільнім законодавством України набуття корпоративних прав залежить від підстав їх набуття. При первинних способах набуття корпоративних прав вони виникають з моменту їх повної оплати. У разі часткової оплати корпоративні права виникають в оплаченій частині. Саме цим можна пояснити, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 147 ЦК України, частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної їх сплати лише у тій частині, в який її уже сплачено, така правова позиція узгоджується із постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008р. №13.
Також з наявних у справі матеріалів не вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_1 повідомляли інших учасників товариства про наявність договору від 27.04.2009 р., про відчуження корпоративних прав у встановлений чинним законодавством спосіб, а ОСОБА_2 не приймав ніяких заходів щодо виходу зі складу учасників, відповідно до умов зазначеного договору.
Отже, виходячи з наведених правових норм та враховуючи предмет і підстави заявленого позову, у Господарського суду Миколаївської області були відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_2.
Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що судове рішення підлягає скасуванню із тих підстав, що остане не відповідає вимогам ст. 84 ГПК України, приписам Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976р. № 11 „Про судове рішення”, роз'ясненням Віщого арбітражного суду України від 10.12.1996р. № 02-5/422 „ Про судове рішення”.
При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт спростував наявні в рішенні суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 ), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 77, 99, 101-105 ГПК України,
колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2011 р. у справі № 5/259/10 -скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності у статутному капіталі товариства відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Жеков В.І.
Судді Картере В.І.
Пироговський В.Т.
Повий текст постанові підписано 13.05.2011р.