79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
17.05.11 Справа № 6/111-2043
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Христина»від 18.03.2011 р. вих. № 77
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2011 р.
у справі № 6/111-2043
за позовом ТзОВ «Христина», м.Бережани Тернопільської обл.
до відповідача-1 ВАТ «Бережанський склозавод», м.Бережани Тернопільської обл.
до відповідача-2 Бережанської міської ради Тернопільської області, м.Бережани Тернопільської обл.
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1) Тернопільської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру», м.Тернопіль
2) Управління Держкомзему у Бережанському районі Тернопільської області, м.Бережани Тернопільської обл.
3) Регіонального відділення ФДМ України по Тернопільській області, м.Тернопіль
про визнання права власності на земельну ділянку розміром 117, 67 кв.м і зобов»язання сприяти у встановленню меж спірної земельної ділянки
За участю представників:
від позивача -ОСОБА_1 (представник, довіреність від 12.02.2011 р. вих. № 8 у матеріалах справи);
від відповідача-1 -ОСОБА_2. (юрисконсульт, довіреність від 16.05.2011 р. № 176 у матеріалах справи),
від відповідача-2 -не з»явився;
від третьої особи-1 - не з»явився,
від третьої особи-2 - не з»явився,
від третьої особи-3 -ОСОБА_3 (головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність від 12.04.2011 р. № 25 у матеріалах справи)
Представникам сторін і третьої особи-3 роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.ст.22, 27 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.
Оскільки ні жодна зі сторін, ні третя особа-2 не заявляли клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 р.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2011 р. у справі № 6/111-2043 (суддя Шумський І.П.) у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення договору оренди земельної ділянки, що випливає з положень ст.377 ЦК України, ст.120 ЗК України. При цьому реєстрація права власності на будівлю і споруду автоматично не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.
Крім цього, судом першої інстанції зазначено, що надання у користування земельної ділянки, що вже перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому ч.5 ст.116 ЗК України, однак, станом на 03.03.2011 р. земельна ділянка по вул.Лепких, 33 «а» в м.Бережанах не вибула з розпорядження відповідача.
Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що господарським судом не взято до уваги той факт, що позивач не зміг отримати документи щодо права власності на спірну земельну ділянку у зв'язку з тим, що його право на дану земельну ділянку не визнається, та Бережанською міською радою йому відмовлено в наданні правовстановлюючих документів на спірну частину земельної ділянки. Крім цього, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не залучено до участі в справі Бережанську міську раду та не витребувано від неї рішення, згідно з яким відповідачу передана спірна земельна ділянка.
В судовому засіданні відповідач-1, третя особа-3 просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у їхніх відзивах на апеляційну скаргу.
Як встановлено судом першої інстанції, 10 березня 2010 року між Регіональним відділенням ФДМ України по Тернопільській області (продавець за договором, третя особа-3 у справі) та ТзОВ "Христина" (покупець за договором, позивач у справі) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (побутового комплексу) заг. пл.51,1 кв.м за адресою: Тернопільська обл., м.Бережани, вул.Лепких, 33 а (далі - договір), яка не увійшла до статутного капіталу ВАТ "Бережанський склозавод" (відповідач у справі) (а.с.4-5).
Даний договір нотаріально посвідчений і зареєстрований у Державному реєстрі правочинів (а.с.6).
13.09.2010 р. зареєтровано право власності на нерухоме майно (а.с.7).
У частині 2 пункту 1.1 договору встановлено, що земельна ділянка під об»єктом приватизації окремо не виділена. Об»єкт знаходиться в межах земельної діялнки, переданої у приватну власність ВАТ «Бережанський склозавод»відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 462497, кадастровий номер земельної ділянки 6120410100:04:021:0023 (долучений до відзиву на апеляційну скаргу).
Пунктами 1.3, 5.2.3 договору передбачено, що питання земельних відносин покупець вирішує самостійно з органами місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства.
Листом від 28.09.2010 р. за вих. № 221 ТзОВ "Христина" звернулось в Бережанську міську раду щодо передачі товариству земельної ділянки розміром 117, 67 кв.м, на якій знаходиться викуплений об'єкт по вул.Лепких у м.Бережани (а.с.).
Рішенням Бережанської міської ради від 22.10.2010 р. № 1163 заявнику відмовлено в задоволенні порушеного питання через те, що згадана в заяві земельна ділянка перебуває у власності ВАТ "Бережанський склозавод" (а.с.9).
Знаходження спірної земельної ділянки у власності відповідача-1 підтверджується і даними Управління Держкомзему в Бережанському районі (а.с.35).
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи-3, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2011 р. у справі № 6/111-2043 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Христина» - без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного.
Згідно з ч.1 ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Як зазначалося вище, при відчужені позивачу приміщення по вул.Лепких, 33 а в м.Бережани, Регіональне відділення ФДМ України по Тернопільській області не передавало ТзОВ "Христина" права на земельну ділянку під цим об'єктом та для його обслуговування, оскільки остання перебувала у власності іншого суб'єкта господарювання - ВАТ "Бережанський склозавод".
Відповідно до ч.5 ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка не вибула з розпорядження відповідача-1. Доказів звротнього позивачем не подано згідно з ст.33 ГПК України як суду першої, так і суду апеляційної інстанцій.
Враховуючи наведене, за відсутності згоди власника ВАТ "Бережанський склозавод" на вилучення земельної ділянки, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на спірну земельну ділянку та зобов»язання сприяти у встановленню її меж у судовому порядку є передчасними.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.04.2011 р. було залучено до участі в справі в якості відповідача-2 Бережанську міську раду, так як згідно з п.34 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до повноважень місцевих рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Суд апеляційної інстанції має право за своєю ініціативою залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо суд першої інстанції прийняв рішення, що стосується його прав і обов'язків (ч.4 п.8 роз”яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/366 “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями).
Таким чином, вищезазначене порушення норм процесуального права (п.3 ч.3 ст.104 ГПК України) усунуте вже в процесі апеляційного провадження.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2011 р. у справі № 6/111-2043 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Христина» - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин