копія
Справа 11-383/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Стефанишин
Категорія: ст. 389 ч.2 КК України Доповідач Кобрін І.Г.
11.05.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого-судді Кобріна І.Г.
суддів Ващенка С.Є., Кульбаби В.М.,
з участю прокурора Гаврилюк І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новоушицького районного суду від 24 березня 2011 року,
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Любомирівка Новоушицького району, житель АДРЕСА_1. громадянин України, раніше судимий:
- 10 березня 2010 року Мурованокуриловецьким районним судом за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.; 27 вересня 2010 року Новоушицьким районним судом покарання у виді штрафу замінено на 240 год. громадських робіт;
- 27 травня 2010 року Новоушицьким районним судом за ч.1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
засуджений:
- за ч.2 ст.389 КК України на 1 рік обмеження волі;
На підставі ст.ст.71, 72 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано покарання за вироком Новоушицького районного суду від 27 травня 2010 року та вироком Мурованокуриловецького районного суду, покарання якого замінено на підставі постанови Новоушицького районного суду від 27 вересня 2010 року і за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на 1 рік 6 місяців обмеження волі.
Направлено засудженого ОСОБА_1 до місць відбуття покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.
Судом встановлено, що вироком Мурованокуриловецького районного суду від 10 березня 2010 року ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.
27 вересня 2010 року постановою Новоушицького районного суду покарання у виді штрафу замінено на 240 год. громадських робіт;
25 жовтня 2010 року ОСОБА_1 поставлений на облік до кримінально-виконавчої інспекції Новоушицького району та з 19 листопада 2010 року повинен був приступити до виконання призначених йому громадських робіт.
Згідно поданого графіку виходу на роботу у листопаді 2010 року ОСОБА_1 зобов'язаний був відпрацювати 32 години, в грудні 2010 року -92 год., однак всупереч встановлених йому обов'язків відпрацював лише 06 грудня 4 год. і по даний час громадські роботи не виконує.
В зв'язку з цим 26 січня 2011 року Новоушицьким районним судом ОСОБА_1 оголошено в розшук та змінено міру запобіжного заходу з підписку про невиїзд на взяття під варту.
Зі змісту апеляції ОСОБА_1 вбачається, що він просить переглянути вирок суду, оскільки вважає його незаконним. Зазначає, що не мав наміру ухилятися від відбування покарання у виді громадських робіт, а його характеристика за місцем проживання не відповідає дійсним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ст.. 389 ч. 2 КК України відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні й детально викладеними у вироку доказами та в апеляції засудженого не оспорюються.
Міра покарання судом першої інстанції призначена ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням конкретних обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання, судом ураховано визнання засудженим своєї вини та його щире каяття.
Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який характеризується негативно, раніше судимий, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення йому покарання лише у виді реального обмеження волі, що є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Покарання у виді обмеження волі призначено судом в межах мінімального строку, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 389 КК України, а тому, на думку колегії суддів, немає підстав для пом'якшення призначеного судом покарання.
Відповідно до ст.. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
При вказаних обставинах суд обґрунтовано частково приєднав до покарання призначеного даним вироком, невідбуте покарання за вироками Новоушицького районного суду від 27 травня 2010 року та Мурованокуриловецького районного суду від 27 вересня 2010 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Новоушицького районного суду від 24 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію -без задоволення.
Судді:/підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду І.Г.Кобрін