Справа № 22ц-1081/11
Копія
14 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Баса О.Г.,
суддів: Карпусь С.А., Гринчука Р.С.,
при секретарі -Дубовій М.В.,
з участю ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_3,
представника ОСОБА_1 -ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2010 року, -
встановила:
В лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Хмельницької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Хмельницькому.
На обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що після смерті матері він не прийняв спадщини, зокрема, 1/2 частини квартири, розташованої в м. Хмельницькому, оскільки не знав про її існування і дізнався лише 22.01.2010 року, коли отримав повідомлення Хмельницького бюро технічної інвентаризації.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2010 року позов задоволено, ОСОБА_2 продовжено строк на два місяці для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері.
Суд виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла матір позивача, ОСОБА_5, після смерті якої залишилося спадкове майно, зокрема 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Але ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги, пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки дізнався про існування квартири в січні 2010 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який не приймав участі у справі, просить скасувати рішення суду, посилаючись на неправильне встановлення судом обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок поверхневого та однобічного розгляду справи. При цьому зазначив, що вказана квартира в цілому належить йому, оскільки була придбана ним в порядку спадкування за заповітом від 04.08.2006 року після смерті свого батька, чоловіка матері позивача ОСОБА_2, ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після смерті своєї дружини, ОСОБА_5, його батько, ОСОБА_6, якому належала Ѕ частина квартири, прийняв спадщину, і з врахуванням частки, яку не прийняв ОСОБА_2, став власником всього нерухомого майна. Про існування спадкового майна, а саме квартири, ОСОБА_2 було відомо ще в 2005 році, але жодних дій по прийняттю спадщини ним вчинено не було.
В суді ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.
Заперечуючи проти апеляційної скарги представник ОСОБА_2 в суді зазначив, що рішення суду є законним і підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав належну оцінку доказам, в результаті чого прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла матір позивача ОСОБА_2, ОСОБА_5 Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.
Вказані обставини встановлені судом першої інстанції і сторонами не оспорюються.
Після смерті ОСОБА_5, спадщину прийняв в порядку спадкування за законом її чоловік, ОСОБА_6, який є батьком апелянта, ОСОБА_1 Оскільки ОСОБА_6 являвся власником 1/2 частини квартири, то прийнявши спадщину він став власником квартири в цілому. 18 лютого 2008 року ОСОБА_6 надав квартиру в іпотеку банку в забезпечення виконання кредитного зобов'язання. Після його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 року відкрилася спадщина за заповітом, відповідно до якого право власності на спірну квартиру оформив син, ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27 квітня 2010 року.
Вказані обставини підтверджуються повідомленням Хмельницького БТІ №617649 від 22.01.2010 року, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно Хмельницького БТІ від 07.12.2005 року, свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року, матеріалами спадкової справи.
Частиною 1 статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.08., №7 „Про судову практику у справах про спадкування” встановлено, що під час розгляду даної категорії справ суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємців на вчинення цих дій.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері позивача, ОСОБА_2, як один зі спадкоємців першої черги за законом, у встановлений законом строк не подав заяву про прийняття спадщини. Причиною цього стало те, що він не був обізнаний про наявність у спадкодавця на праві приватної власності частини квартири.
Доказом цього є досліджені судом першої інстанції докази, зокрема повідомлення №617649 від 22.01.2010 року Хмельницького бюро технічної інвентаризації, відповідно до якого ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 09.06.2005 року.
При цьому суд, оцінюючи докази в їх сукупності, правильно прийняв до уваги пояснення позивача ОСОБА_2, відповідно до якого йому стало відомо про наявність спадкового майна після отримання вказане вище повідомлення БТІ, тобто 22.01.2010 року, в зв'язку з чим строк для подання заяви про прийняття спадщини було ним пропущено з поважних причин.
На день прийняття рішення суду 25 березня 2010 року ОСОБА_1 ще не оформив права власності на спірну квартиру в порядку спадкування, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом 27 квітня 2010 року, тому його права, як власника, оскаржуваним судовим рішенням ущемлені не були.
Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук
Головуючий у першій інстанції -Леванчук А.О. Справа № 22ц-1081
Доповідач -Ярмолюк О.І. Категорія 37