Справа № 22ц-1592/11р.
Копія
27 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Варвус Ю.Д. ( головуюча)
Пастощука М.М., Купельського А.В.
при секретарі Пещанюк Л.Ю.
з участю: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Славутського міськрайонного суду від 15 лютого 2011 року цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Славутського міськрайонного суду від 15 лютого 2011 року, яким йому відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
На підтвердження незаконності рішення зазначається, що в судовому засіданні позивачем доведений факт укладення договору позики і передачу відповідачу коштів в сумі 17000 грн. При цьому відповідач зобов'язався повернути позику в обумовлений строк, про що свідчить власноручна розписка ОСОБА_4
Щодо інших договірних зобов'язань між сторонами, про що зазначає суд в рішенні, то це є припущенням суду. Під час судового розгляду відповідач не заперечував щодо позики грошей, проте наполягав на тому, що розписка є підробленою. Під час вчинення правочину волевиявлення відповідача було вільним і відповідало його внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання наслідків. Проте суд цих обставин не врахував і постановив незаконне рішення.
В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнав, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день, час і місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку. В апеляційній скарзі просив слухати справу у його відсутності.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_5 зазначав, що 24.09.2007 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір позики, згідно з яким останній передав ОСОБА_4 гроші в сумі 17000 грн. з умовою їх повернення до 25.10.2007 р. По закінченню вказаного строку відповідач, в порушення ст. 1049 ЦК України, борг не повернув. Тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість за договором позики від 24.09.2007 р. в сумі 17000 грн., грошові кошти з урахуванням індексу інфляції від суми заборгованості в сумі 8423 грн. 42 коп., 3% річних від простроченої заборгованості в сумі 1533 грн. у відповідності до ст. 625 ЦК України, судові витрати по справі: 170 грн. судовий збір, 50 грн. витрати на ІТЗ, 8,96 грн. вартість довідки статистики, 2 грн. послуги банку, 7 грн. послуги пошти, а всього грошових коштів на суму 27 194 грн. 38 коп.
Судом встановлено, що 24.09.2007 р. ОСОБА_4 власноруно написав і видав ОСОБА_5 розписку про те, що він по договору реалізації відходів смоли (бітуму) повинен оплатити витрати ОСОБА_5 в сумі 17000 грн.: 4000 грн. до 5.10.2007 р., і різницю 13000 грн. - до 25.10.2007 р. В іншому разі, як зазначено в розписці, має проводитися реалізація майна бази, що є його власністю в с. Комарівка.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 договір позики, у відповідності до ст. 1046 ЦК України, не укладався, а надана розписка свідчить про існування інших договірних відносин, пов'язаних з реалізацією відходів смоли (бітуму).
За таких обставин, розглядаючи справу в межах заявлених вимог, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову з підстав передбачених ст.ст. 1046, 1049 ЦК України.
Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наступними обставинами.
В тексті написаної ОСОБА_4 розписки не зазначено, що він отримав від ОСОБА_5 в позику 17000 грн., а вказується, що зазначена сума має бути сплачена йому за договором реалізації відходів.
Інших об'єктивних доказів того, що між сторонами укладався договір позики, і позивач передавав відповідачу грошові кошти в сумі 17000 грн., суду не подано.
Разом з тим, ОСОБА_5 не позбавлений ставити питання про виконання ОСОБА_4 умов тих домовленостей, які вони укладали.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Славутського міськрайонного суду від 15 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: підпис Судді: підписи
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду М.М. Пастощук
Головуючий у І інстанції -Маршал І.М. Справа № 22ц-1592
Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 27