Справа № 22а-1851
Копія
04 травня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Варвус Ю.Д. (головуюча)
Пастощука М.М., Купельського А.В.
при секретарі: Басюр А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 серпня 2010 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення дій.
Заслухавши доповідь судді, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 серпня 2010 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказаним рішення позов задоволений частково. Постановлено визнати дії ГУПФУ в Хмельницькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком незаконними.
Зобов'язано ГУПФУ в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 як дитині війни надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. включно..
Стягнуто з ГУПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 45 грн. 50 коп.
В обґрунтування незаконності рішення зазначається про порушення норм матеріального та процесуального права. Розмір надбавок дітям війни визначений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р., і згідно якої позивачу здійснюється виплата підвищення до пенсії як «дитині війни». Суд не взяв до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Таким чином мінімальний розмір пенсій за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, не застосовується для обчислення підвищень до пенсії. На законодавчому рівні не визначено яків органи повинні виплачувати надбавки до пенсії, за рахунок яких коштів і з яких джерел, з якого розміру мінімальної пенсії за віком обчислюється вказаний розмір підвищення. Оскільки Законом № 2195 передбачено, що фінансування виплат за цим законом проводиться із державного бюджету, а не із бюджету пенсійного фонду в діях ГУПФУ в Хмельницькій області будь-яких порушень немає.
В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день, час і місце слухання справи повідомленні у встановленому законом порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-VІ від 18.11.2004 р. На підставі вказаного Закону позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця.
Проте ГУПФУ в Хмельницькій області підвищення до пенсії у розмірі встановленому ст. 6 Закону України № 2195-VІ позивачу не виплачувалося в періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Давши належну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи положення п. 12 ч. 1 ст. 71, ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Рішення Конституційного суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неправомірність дій ГУПФУ в Хмельницькій області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції яка діяла до 01.01.2006 р. та обґрунтовано частково задоволив позовні вимоги.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлені судом правильно, що є підставою згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Доводи апеляційної скарги і спростовуються наступними обставинами.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року є необґрунтованими.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України N 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Доводи про те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, є безпідставними.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не ґрунтується на законі і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат підвищення до пенсії, оскільки відсутність коштів не може бути підставою невиконання зобов'язань встановлених ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону № 2195-VІ від 18.11.2004 р.
Інші підстави для скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду 18 серпня 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення ухвали в повному обсязі -з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуюча: підпис Судді: підписи
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду М.М. Пастощук
Головуючий у І інстанції -Вітушинська О.О. Справа № 22а-1851
Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 10.3.1