Справа № 22а-2793/11р.
Копія
21 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого -судді Костенка А.М.
суддів : Ніколової Б.Ю., Фанди В.П.
при секретарі: Джафаровій Т.Б.
з участю: позивача ОСОБА_1
діючи відповідно до Закону України від 02.12.2010 року № 2748-VІ «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», розглянула адміністративну справу № 22а-2793 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута, ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої пенсії та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
В березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славуті, ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої пенсії та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог вказував, що він з 1991 р. отримує пенсію за віком, з 01.01.2004 року відповідач здійснив йому перерахунок пенсії, однак невірно застосував коефіцієнт корегування заробітної плати та коефіцієнт стажу і внаслідок цього розмір його пенсії зменшився на 500 грн. Вважає, що відповідач своїми неправомірними діями заподіяв йому 31002 грн. 42 коп. матеріальної шкоди, а також просив стягнути на відшкодування моральної шкоди 60000 грн.
Рішенням Славутського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити його вимоги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права. Вважає, що суд, у своєму рішення, безпідставно посилався на закон, який не підлягає до застосування, зокрема Постанову Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 р. № 1002, а також не прийняв до уваги його пояснення щодо неправильного перерахунку йому пенсії управлінням Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Головуючий у першій інстанції -Зеленська В.І. Справа № 22а-2793
Доповідач -Ніколова Б.Ю. Категорія №10.3.1
Відмовляючи в позові суд встановив та правильно виходив з того, що відповідачем управлінням Пенсійного фонду України у Славутському районі та м. Славута ОСОБА_1 07.06.1991 р. правомірно була призначена пенсія відповідно до Закону України СРСР „Про державні пенсії” у максимальному розмірі, визначеному наведеним Законом, з урахуванням надбавки за безперервний стаж роботи.
Висновки суду підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі.
Вирішуючи даний спір, суд обґрунтовано дійшов висновку, що пенсія позивачу перерахована відповідно до вимог Закону України „Про пенсійне забезпечення”, що введений в дію з 01.01.1992 р., і на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.1992 р. №395 здійснено корегування пенсії, а на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 р. № 1002 „Про переоцінку товарів (робіт, послуг) та механізмів контролю за переглядом цін та формуванням вартісних показників в умовах грошової реформи” заробітна плата позивача на момент виходу на пенсію переведена в гривні. Також судом встановлено, що в період з 01.01.1992 р. по 01.01.2004 р. розмір пенсії ОСОБА_1 був визначений у максимальному розмірі і станом на грудень 2003 р. становив 150 грн. Висновки суду в цій частині підтверджуються положеннями ст. 19 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, за змістом якої максимальний розмір пенсії не міг перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком. На той час розмір мінімальної пенсії за віком становив 50 грн.
Крім того встановлено, що у зв'язку з набранням чинності Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія позивача з 01.01.2004 р. була обрахована з врахуванням цього Закону та інших нормативних актів.
Дослідивши матеріали справи та матеріали пенсійної справи позивача, приймаючи до уваги заперечення відповідача стосовно призначення та нарахування пенсії позивачу, суд обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність вимог позивача та підставно відмовив йому в позові.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Що стосується посилань позивача на те, що при перерахунку та нарахуванні йому пенсії слід було керуватися постановою Кабінету Міністрів України №537 від 21.11.1996 р. „Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, то вони є безпідставними, оскільки ця постанова застосовувалась лише для відновлення заощаджень громадян, поміщених в установи Ощадного банку СРСР, а також заощаджень державного соціального страхування СРСР, що діяли на території України станом на 2 січня 1992 р.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Славутського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підписи/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду Б.Ю.Ніколова