Ухвала від 06.05.2011 по справі 22-а-2113/11

06.05.2011

Справа 22а-2113\11 головуючий в суді 1 інстанції Ковбій О.В.

Категорія 10.3.1 доповідач Орловська Н.В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року травня місяця 06 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого Орловської Н.В.

Суддів Ігнатенко П.Я.

Майданіка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Херсоні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009р.

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,

Встановила :

01 липня 2008р. ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м. Херсона (надалі УПФ) про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, вказуючи, що має правовий статус дитини війни та право на доплату до пенсії, встановлену Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. № 2195-1У в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Всупереч рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р., та від 22.05.2008р. якими були визнані неконституційними окремі положення Закону України Про державний бюджет на 2007р та на 2008р., в тому числі і зупинення дії ст. 6 Закону України № 2195-1У, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення пенсії.

Просила поновити пропущений строк звернення до суду із позовом за період з 01 січня 2006р. по 31 грудня 2007 р., пропущений з поважних причин. Зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» і забезпечити виплату її заборгованості за період 2006 -2008 роки в сумі 2733,30 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009р. позовні вимоги задоволені частково. Поновлено пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01 січня 2006р. по 31 грудня 2007р.

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м. Херсона здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. за рахунок коштів Державного бюджету України. В задоволенні решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона посилається на незаконність судового рішення, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки Державним Бюджетом України за 2007-2008р. не передбачене повне фінансування зазначених позивачем виплат.

Письмових заперечень до суду апеляційної інстанції не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши під час письмового провадження повноту встановлених обставин та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р. № 2195-1У ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року до статті 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону №2195 у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону №2195 запроваджені не були.

Дія вказаної норми закону зупинена згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006р. № 489-У із урахування ст. 111 цього Закону. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп2007 положення п.12 ст.71 та ст. 111 Закону № 489-У визнано неконституційними.

Після ухвалення наведеного рішення Конституційного Суду України продовжила дію ст. 6 Закону України № 2195-1У, тоді як відповідач, як орган уповноважений здійснювати призначення та виплату пенсій і доплат до них, відповідні нарахування до пенсії позивача в обсязі встановленому вказаною нормою Закону не здійснив, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії із доплатою щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а бездіяльність відповідача визнав неправомірною.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України відповідач по справі повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону №2195, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення зазначені вище норми закону про бюджет втратили чинність та не підлягали застосуванню. Отже, відповідач повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону №2195, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо протиправності бездіяльності відповідача та покладання на нього обов'язку провести підвищення пенсії позивача за вказаний період. А тому судове рішення слід залишити без змін.

Позбавлені правового обґрунтування доводи апеляційної скарги відносно законодавчої невизначеності розрахункового критерію для обчислення, витребуваної позивачем доплати, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05. 1997р. № 523,( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обчислення і призначення зазначених пенсій здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Положення цієї постанови стосовно критеріїв визначення розміру пенсій відповідають змісту ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р.№2195.

Отже розрахунковим критерієм для призначення пенсії зазначеним категоріям осіб є мінімальна пенсія за віком, розмір якої встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на підставі ч.3 ст. 28 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-1У .

Також неприйнятними є доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій відповідача, позбавленого можливості реалізації програми з доплат дітям війни через недостатність їх бюджетного фінансування, оскільки питання фінансування передбачених законодавством виплат не є предметом спору у даній справі, а недостатність бюджетних коштів для виконання покладених на відповідача обов'язків у спірних правовідносинах виходять за межі заявлених вимог та не є предметом судового розгляду.

Доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними доказами, висновків суду не спростовують та не містять в собі посилання на норми матеріального закону, які заслуговували б на увагу.

Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст.200 КАС України це є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності через п'ять днів після направлення копії, особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

Судді

Попередній документ
15558960
Наступний документ
15558962
Інформація про рішення:
№ рішення: 15558961
№ справи: 22-а-2113/11
Дата рішення: 06.05.2011
Дата публікації: 30.05.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Апеляційний суд Херсонської області
Категорія справи: