Справа № 2-30/11р.
10 травня 2011 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
В складі: головуючого - судді: Хільчука І.І.,
секретаря: Олексюк Г.І.,
з участю: позивача: ОСОБА_1,
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справи за позовами ОСОБА_3, від імені якої діє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права особи на частку у спільному майні і зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про реальний виділ частки в квартирі та стягнення моральної шкоди,-
Позивач по первісному позову звернулася до суду 03.03.2010 р. з даним позовом , вимоги якого змінювала і уточняла та, підтримуючи в судовому засіданні, пояснила вона і її представник, що у 1988 році зареєструвала шлюб з відповідачем. У подружньому житті народилося двоє дітей, дочки: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Ліліана, ІНФОРМАЦІЯ_2.
27 липня 1999 року відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вони приватизували квартиру АДРЕСА_1 і отримали свідоцтво про право власності на житло, а- саме: на право спільної часткової власності, частки визначені порівну: бувшому чоловікові (відповідачу), їй та дочці ОСОБА_4 .
15 листопада 2002 року за договором купівлі-продажу вони придбали трьохкімнатну квартиру в АДРЕСА_2, і зареєстрували квартиру в Коломийському МБТІ за відповідачем, куди він і поселився жити та проживає там.
18 листопада 2002 року рішенням Коломийського міськрайонного суду шлюб між нею та відповідачем був розірваний.
Таким чином, вона залишилась проживати з двома малолітніми дітьми в однокімнатній квартирі АДРЕСА_3, а відповідач один залишився в трьохкімнатній квартирі по бульвару Лесі Українки №12 кв.127, де проживає і на даний час, не приймаючи участі у витратах на утримання квартири по вул.Мазепи №54 .
Крім того, відповідач систематично приходив до них в квартиру та вчиняв бійки, за що був засуджений Коломийським міськрайонним судом 28.07.2009р. за ст. 125 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу.
Проживаючи в старій аварійній однокімнатній квартирі АДРЕСА_4 з двома дочками, де подальше проживання стало неможливим, проводила будівельно-ремонтно-відновлювальні роботи. Але, розуміючи, що частка в квартирі належить також відповідачу, намагалася погодити свої дії з ОСОБА_2 і 12 серпня 2009 року дала на його ім'я телеграму, в якій запропонувала відповідачу прийняти участь в ремонті спірної квартири, однак на її пропозицію-угоду відповідач відреагував через два тижні, і від участі в ремонті квартири відмовився, не заперечуючи необхідності ремонту.
Для проведення капітального ремонту в квартирі, з метою недопущення аварії, вона уклала угоду з приватним підприємством «Дизайн Студія «Пара План» 17 липня 2009 року на виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання робіт по капітальному ремонту приміщення спірної однокімнатної квартири і згідно договірної ціни кошторисом визначено ремонтні роботи на суму -163310 грн. 40 коп., але так як підрядник не приступав до виконання будівельних робіт, то вона змушена була найняти будівельну бригаду з числа приватних осіб і провела капітальний ремонт згідно розробленого кошторису.
Правилами ст. 357 ЦК України передбачено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, яке не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою співвласників.
Співвласник квартири може зробити у встановленому порядку за свій рахунок добудову без згоди інших співвласників. Така добудова є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток інших співвласників у праві спільної часткової власності.
Отже, відповідач фактично не брав участі в капітальному ремонті квартири, а понесені витрати на поліпшення (ремонт) частки відповідача в квартирі, оцінюються на суму 54439 грн.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи нерухомого майна - однокімнатної квартири АДРЕСА_5 - вартість 1/3 частки (площею 13,97 кв.м) спірної квартири становить - 56142 грн.
Будівельно-монтажні роботи по ремонту квартири виконали найняті працівники з куплених нею будівельних матеріалів, до яких відповідач ніякого відношення не мав.
Вважає, що придбана ними спірна квартира шляхом безоплатної приватизації, коли з відповідачем перебувала в шлюбі, підлягає поділу шляхом сплати грошової компенсації відповідачу за належну йому частку 1/3 в квартирі АДРЕСА_5 в сумі 3664 грн. 17 коп. (з розрахунку 168426 грн. (експертна оцінка) - 163310 грн. (договірна оцінка на ремонт квартири) - 1452 грн. 17 коп. (борг за комунальні послуги).
Згідно вимог ст. 367 ЦК України передбачено можливість поділу майна між співвласниками спільної часткової власності.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995р. передбачено, що поділ права спільної часткової власності на квартиру можливий шляхом виплати грошової компенсації. Розмір грошової компенсації визначається судом по дійсній вартості квартири (частини) на час розгляду справи в суді з обов'язковою вказівкою мотивів.
Відступлення від рівності часток і збільшення частин другого з подружжя передбачено ч.З ст. 70 СК України, з ким проживають діти, розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відповідач з часу присудження аліментів більше трьох років їх не виплачує, участі в утриманні, поліпшенні (ремонті) квартири не приймає, своєю протиправною поведінкою унеможливлює користування спірною квартирою, частка в квартирі є незначною і неподільною.
Вважає , що її позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав:
- квартиру АДРЕСА_5 вони отримали в приватну власність шляхом безоплатної приватизації 27.07.1999 року і належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 в рівних частках (1/3 квартири, площа 13,97 кв.м, загальна площа 41,9 кв.м). Право власності зареєстровано в Коломийському МБТІ 31.08.1999 року. Згідно ст. 356 ЦК України майно, що є у власності двох і більше осіб, з визначенням часток кожного з них у праві власності, є спільною частковою власністю;
- 15.11.2002 року за відповідачем зареєстрована трьохкімнатна квартира № 127 в м.Коломия по бульварі ОСОБА_5 №12, де він і проживає. Частка відповідача у спірній квартирі є незначною, виділити її в натурі є неможливим, то за таких обставин згідно вимог ст. 365 ЦК України співвласнику спільної часткової власності можна виплатити грошову компенсацію, оскільки він не проживає у зазначеній квартирі і забезпечений іншою житловою площею;
- відповідач на протязі з 2008 по 2011 рр. не виконує аліментних зобов'язань перед малолітньою дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сума боргу досягає 6000 гривень.
Ст. 70 ч.З СК України передбачено відступлення від рівності часток і збільшення частки другого з подружжя, з ким проживають діти, оскільки присуджені аліменти не сплачуються на протязі трьох років, додаткові витрати, пов'язані з неодноразовим лікуванням малолітньої Ліліани, відповідачем не погашаються;
- відповідач, маючи частку у спірній квартирі, участі в утриманні, збереженні квартири, у сплаті обов'язкових платежів, податків не бере. Тим самим ігнорує вимогами ст. 360 ЦК України. За останні три роки утворився борг з вини відповідача переді нею за комунальні платежі на суму 1452 грн. 17 коп.;
- після припинення шлюбно-сімейних відносин відповідач у спірній квартирі скоїв злочин, передбачений ст. 125 ч.1 КК України, за що засуджений Коломийським міськрайонним судом. А відповідно до вимог ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду, якщо спільне володіння і користування майном є неможливим, частка незначна, річ неподільна, а співвласник не проживає у квартирі і забезпечений іншою житловою площею. Ці обставини передбачені в Постанові Пленуму Верховного Суду України №15 від 29.05.1998р., де допускається рішенням суду зобов'язати інших учасників спільної власності виплатити грошову компенсацію за належну частку;
- в зв'язку з аварійним станом спірної однокімнатної квартири відповідачу було запропоновано 12.08.2009р. телеграмою прийняти участь в капітальному ремонті квартири відповідно до вимог ст. 358 ч.1 ЦК України. ;
Ремонт квартири провела будівельна бригада з числа приватних осіб: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, жителів с.Рудники, Снятинського району. Будівельні матеріали були придбані за її кошти, копії чеків додала до матеріалів справи. Відповідач участі не приймав.
Після проведеного ремонту на вимогу відповідача, судовий експерт визначив ринкову ціну відремонтованої квартири, яка складає 168426 грн, виділити 1/3 частину (13,97 кв.м) спірної квартири технічно неможливо. Вартість 1/3 частки спірної квартири становить 56142 грн.
Правилами ст. 357 ЦК України передбачено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені своїм коштом за згодою співвласників, а правилами ст. 367 ЦК України передбачено можливість поділу майна між співвласниками спільної часткової власності.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995р. передбачено, що поділ права спільної часткової власності на квартиру можливий шляхом виплати грошової компенсації, при цьому береться до уваги вартість квартири (частини) на час розгляду справи в суді з обов'язковою вказівкою на мотиви.
Розмір грошової компенсації відповідачу складає 3664 грн. 17 коп. (з розрахунку 168426 грн. (експертна оцінка спірної квартири) мінус 163310 грн. (договірна кошторисна оцінка квартири) та мінус 1452 грн. 17 коп. (борг відповідача за комунальні послуги) .
Просить суд: присудити 1/3 частки (площа 13,97 кв.м) квартири АДРЕСА_6, яка належить відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, мені, ОСОБА_3, як співвласнику спірної квартири з обов'язковим внесенням грошової компенсації за вартість 1/3 частки ОСОБА_2 в сумі 3664 грн. 17 коп. на депозитний рахунок Коломийського міськрайонного суду;для державної реєстрації частки ОСОБА_2 визнати за нею право приватної власності на 1/3 частину (площа 13,97 кв.м) квартири АДРЕСА_6; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь: 649 грн. витрат на оплату судового збору; 120 грн. витрати на ІТЗ судового процесу.
Зустрічний позов відповідача не визнає і просить суд відмовити в його задоволенні.
Відповідач по первісному позову та позивач по зустрічному позову не визнає первісного позову та, звернувшись із зустрічним позовом, уточняв його і пояснив суду, що його частка в спірній квартирі є значною і становить 1/3 її частину, а можливість чи неможливість її виділення йому в натурі, може бути визначена лише висновком судової будівельно-технічної експертизи .
Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 20 від 22.12.1995 року „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" вартість спірного майна визначається за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості і в разі спору сторін ця вартість повинна бути визначена висновком судової будівельно-технічної експертизи, а не висновком ЗАТ Українського центру післяаварійного захисту „ Експерт сервіс". З оцінкою, яка вказана у висновку за №40/105 від 28.11.2009 року оцінювача ЗАТ УЦПЗ „ Експерт сервіс", він не згідний, вважає, що спірну квартиру технічно можливо реально поділити і його частка в цій квартирі є значною, тому ставить питання про реальний виділ його частки в спільній частковій власності на вищевказану квартиру, виділивши йому частину житлової кімнати і з метою ізоляції цієї частини провести переобладнання - встановити в кімнаті перегородку і влаштувати до цієї частини кімнати вхід з подвір"я будинку, виділити йому частину кухні і з метою ізоляції цієї частини провести переобладнання - встановити в кухні перегородку і для відповідачів слід влаштувати вхід з коридору будинку в їхню частину кухні. При цьому він погоджується всі переобладнання виконати за його рахунок і компенсувати ОСОБА_3 вартість проведеного нею ремонту у виділеній йому частині квартири.
ОСОБА_3 у липні 2009року без його згоди поміняла вхідні двері і не надала йому ключі від квартирних дверей вже рік і девять місяців самовільно користується його часткою 1/3 квартири.та будь-якої відповіді . Крім цього на даній квартирі з жовтня 2007року по травень 2008року проживала племінниця ОСОБА_9 без його дозволу, не маючи на це ні морального ні юридичного права. В звязку з цими обставинами в нього почалися нервові збудження і погіршився стан здоров»я. Він змушений був звернутися по медичну допомогу в міську лікарню, де перебував на стаціонарному лікуванні, після лікувався в обласному кардіологічному диспансері. А також в кладовці даної квартири залишилися його речі: електротовари інструменти, риболовні снасті, стелаж для інструменту, велозапчастини, садовий інвентар, літрова кавоварка, які йому необхідні в повсякденному користуванні.
Просив суд постановити рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в позові до нього про припинення права на частку в квартирі, задовольнити його зустрічний позов і виділити йому реально 1/3 частину квартири АДРЕСА_7, однак знінивши вимоги, просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку грошову компенсацію в сумі 56142 грн. його частки (1/3) в квартирі за №2 будинку №54 по вулиці Мазепи в м.Коломия і за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнати право власності на дану частку у вказаній квартирі, стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку 3500 грн. оплати за проведену по даній справі судову будівельно-технічну експертизу, стягнути також з них в солідарному порядку 10000 грн. моральної шкоди і користування його часткою квартири, та 1093 грн. судових витрат, заставити ОСОБА_3 і ОСОБА_1 повернути йому власні речі з кладовки квартири за №2 будинку №54 по вулиці Мазепи в м.Коломиї.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає , що позови частково підставні і підлягають до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що у 1988 році позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем. У подружньому житті народилося двоє дітей, дочки: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Ліліана, ІНФОРМАЦІЯ_2.
27 липня 1999 року відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вони приватизували квартиру АДРЕСА_1 і отримали свідоцтво про право власності на житло, а- саме: на право спільної часткової власності, частки визначені порівну: бувшому чоловікові (відповідачу), їй та дочці ОСОБА_4 /а.с.10-13/.
15 листопада 2002 року за договором купівлі-продажу вони придбали трьохкімнатну квартиру в АДРЕСА_2, і зареєстрували квартиру в Коломийському МБТІ за відповідачем, куди він і поселився жити та проживає там/а.с.14/.
18 листопада 2002 року рішенням Коломийського міськрайонного суду шлюб між нею та відповідачем був розірваний/а.с.15-16/.
Таким чином, позивачка по первісному позову залишилась проживати з двома малолітніми дітьми в однокімнатній квартирі АДРЕСА_3/а.с.12/, а відповідач один залишився в трьохкімнатній квартирі по бульвару Лесі Українки №12 кв.127, де проживає і на даний час, не приймаючи участі витратах на утримання квартири по вул.Мазепи №54 /а.с.14/ .
Крім того, відповідач систематично порушував правила співжиття та причинив тілесні ушкодження ОСОБА_1Ю./а.с.29-32/, за що був засуджений Коломийським міськрайонним судом 28.07.2009р. за ст. 125 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу/а.с.46-47/.
Проживаючи в старій аварійній однокімнатній квартирі АДРЕСА_4 з двома дочками, де подальше проживання стало неможливим, позивачка проводила ремонтно-відновлювальні роботи вказаної квартири, намагалася погодити свої дії з відповідачем ОСОБА_2 і 12 серпня 2009 року дала на його ім'я телеграму, в якій запропонувала відповідачу прийняти участь в ремонті спірної квартири/а.с.18/, однак на її пропозицію відповідач відреагував через два тижні, і від участі в ремонті квартири відмовився, не заперечуючи необхідності ремонту.
Для проведення капітального ремонту в квартирі, з метою недопущення аварії, позивачка уклала угоду з приватним підприємством «Дизайн Студія «Пара План» 17 липня 2009 року на виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання робіт по капітальному ремонту приміщення спірної однокімнатної квартири і згідно договірної ціни кошторисом визначено ремонтні роботи на суму -163310 грн. 40 коп./а.с.19-28/, але так як підрядник не приступав до виконання будівельних робіт, то вона змушена була найняти будівельну бригаду з числа приватних осіб і провела капітальний ремонт згідно розробленого кошторису та потратила суму 163310 грн. 40 коп. для проведення ремонту/а.с.184-216/ , що ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які і виконували ремонт спірної квартири.
Співвласник квартири може зробити у встановленому порядку за свій рахунок добудову без згоди інших співвласників. Така добудова є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток інших співвласників у праві спільної часткової власності і , оскільки відповідач фактично не брав участі в капітальному ремонті квартири, то понесені витрати на ремонт частки відповідача в квартирі оцінюються на суму 54439 грн.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи нерухомого майна №091 від 25.05.2010 р. - однокімнатної квартири АДРЕСА_5 - вартість 1/3 частки (площею 13,97 кв.м) спірної квартири становить - 56142 грн./а.с.102-108/.
Згідно вимог ст. 367 ЦК України передбачено можливість поділу майна між співвласниками спільної часткової власності та Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995р. передбачено, що поділ права спільної часткової власності на квартиру можливий шляхом виплати грошової компенсації. Розмір грошової компенсації визначається судом по дійсній вартості квартири (частини) на час розгляду справи в суді з обов'язковою вказівкою мотивів. Також регламентовано відступлення від рівності часток і збільшення частин другого з подружжя, що передбачено ч.З ст. 70 СК України на користь того з ким проживають діти, розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відповідач з часу присудження аліментів /а.с.15-17/ більше трьох років їх не виплачував участі в утриманні, поліпшенні (ремонті) квартири не приймав, своєю протиправною поведінкою унеможливлює користування спірною квартирою/а.с.46-48/, частка в квартирі є незначною і неподільною/а.с.102-108/.
Суд вважає, що позивачкою та її представником доведено , що квартиру АДРЕСА_5 було отримано в приватну власність шляхом безоплатної приватизації 27.07.1999 року і належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 в рівних частках (1/3 квартири, площа 13,97 кв.м, загальна площа 41,9 кв.м)/а.с.9-10/. Право власності зареєстровано в Коломийському МБТІ 31.08.1999 року/ап.с.10-11/. Згідно ст. 356 ЦК України майно, що є у власності двох і більше осіб, з визначенням часток кожного з них у праві власності, є спільною частковою власністю, а 15.11.2002 року за відповідачем зареєстрована трьохкімнатна квартира № 127 в м.Коломия по бульварі ОСОБА_5 №12, де він і проживає/а.с.14/. Частка відповідача у спірній квартирі є незначною, виділити її в натурі є неможливим, то за таких обставин згідно вимог ст. 365 ЦК України співвласнику спільної часткової власності можна виплатити грошову компенсацію, оскільки він не проживає у зазначеній квартирі і забезпечений іншою житловою площею. Крім того, відповідач на протязі з 2008 по 2011 рр. не виконує аліментних зобов'язань перед малолітньою дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2/а.с.17/. Сума боргу досягає 6000 гривень. Також відповідач, маючи частку у спірній квартирі, участі в утриманні, збереженні квартири, у сплаті обов'язкових платежів, податків не бере/а.с.49-70/. Тим самим ігнорує вимогами ст. 360 ЦК України. За останні три роки утворився борг з вини відповідача перед позивачкою за комунальні платежі на суму 1452 грн. 17 коп. /за газопостачання - 2445 грн., електроенергію 651 грн.73 коп., водопостачання - 537 грн., телефон - 715 грн.44 коп.) Всього на суму 4352 грн. 17 коп., поділити на трьох співвласників, що дорівнює - 1452 грн. 17 коп. на одного співвласника/.
Суд враховує ст. 70 ч.З СК України, якою передбачено відступлення від рівності часток і збільшення частки другого з подружжя, з ким проживають діти, оскільки присуджені аліменти не сплачуються на протязі трьох років, додаткові витрати, пов'язані з неодноразовим лікуванням малолітньої дитини Ліліани, відповідачем не погашаються і збільшує частку позивачки в спірній квартирі.
Крім того, відповідно до Постанові Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року , якою передбачено, що суд може, з огляду на конкретні обставини справи, зобов'язати інших учасників спільної власності виплатити йому грошову компенсацію за належну йому частку, якщо частка в спільній власності на квартиру є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне користування квартирою є неможливим, а власник у квартирі не проживає і забезпечений іншою житловою площею, але, позивач попередньо вносить вартість цієї частки на депозитний рахунок суду, що і зробила позивачка/а.с..235/, тому слід задовольнити вимоги позивачки.
Розмір грошової компенсації відповідачу складає 3664 грн. 17 коп. (з розрахунку 168426 грн. (експертна оцінка спірної квартири) - 163310 грн. (витрати на ремонт спірно їх квартири) - 1452 грн. 17 коп. (борг відповідача за комунальні послуги) = 3664 грн. 17 коп., а мотивами зменшення розміру частки для відповідача є те, що на протязі трьох останніх років не сплачує аліменти на малолітню дитину Ліліану, ІНФОРМАЦІЯ_3, участі в утриманні та ремонті спірної квартири не приймає, своєю протиправною поведінкою унеможливлює користування квартирою (28.07.2009р. засуджений за злочин передбачений ст. 125 ч.1 КК України), частка в квартирі є незначною, 1/3 (площею 13,97 кв.м) від загальної площі, яка становить 41,9 кв.м, квартира є неподільною, про що зазначено у висновку експерта, який провів судову будівельно-технічну експертизу.
Таким чином, суд вважає доведеними позовні вимоги позивачки по первісному позову частково, які слід задовольнити, тільки слід відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь: 649 грн. витрат на оплату судового збору та 120 грн. витрати на ІТЗ судового процесу.
По зустрічному позову суд вважає доведеним тільки вимогу щодо зобов»язання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 його власні речі з кладовки квартири за №2 будинку №54 по вулиці Мазепи в м.Коломиї, а щодо стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку грошової компенсації в сумі 56142 грн. його частки (1/3) в квартирі за №2 будинку №54 по вулиці Мазепи в м.Коломия, стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку 3500 грн. оплати за проведену по даній справі судувої будівельно-технічну експертизу, стягнення також з них в солідарному порядку 10000 грн. моральної шкоди і користування його часткою квартири, та 1093 грн. судових витрат слід відмовити за недоведеністю вимог і подані доводи щодо захворювання ОСОБА_2 суд не приймає до уваги так як не доведено їх причинно-наслідкового зв»язку із діями позивачки ОСОБА_3 та хворобами ОСОБА_2, тому не вважається доведеним спричинення ОСОБА_2 моральної шкоди.
На підставі ст.,ст. 328,356,360,364,365,367,370,372 ЦК України, ст. 70 СК України та керуючись ст.,ст. 214-216, 218 ЦПК України, суд -
Позови задовольнити частково.
По первісному позову - припинити право власності на 1/3 частку квартири №2, що по вул. Мазепи №54 в м.Коломиї , яка належала ОСОБА_2 і визнати за ОСОБА_3 право власності на вказану 1/3 частку квартири №2, що по вул. Мазепи №54 в м.Коломиї , яка належала ОСОБА_2 з обов»язковим внесенням ОСОБА_3 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Івано-Франківській області грошової компенсації у розмірі 3665/три тисячі шістсот шістдесять п»ять/ грн.
Стягнути з ОСОБА_3 компенсацію за 1/3 частини квартири №2, що по вул. Мазепи №54 в м.Коломиї на користь ОСОБА_2 в розмірі 3665/три тисячі шістсот шістдесять п»ять/ грн. , які внесені на депозитний рахунок судової адміністрації 06 квітня 2011 року.
По зустрічному позову - зобов»язати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 його власні речі з кладовки квартири за №2 будинку №54 по вулиці Мазепи в м.Коломиї.
В решті позовних вимог сторін відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд після проголошення рішення суду, або отримання копії повного рішення.
Суддя:Хільчук