Справа № 2018/2-а-1701/11
"02" березня 2011 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання здійснити перерахунок та провести відповідні виплати пенсії та додаткової пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
встановив :
ОСОБА_1 31.01.2011 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню з 28.09.2010 вимог статей 50 та 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до незаконного нарахування і сплати йому, починаючи з 28.09.2010 державної та додаткової пенсій в значно меншому розмірі, ніж передбаченому Законом; зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок та провести відповідні виплати йому як інваліду ЧАЄС IIІ групи відповідно до Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячної державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 28.09.2010, з наступним перерахунком державної та додаткової пенсій відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В обґрунтування позовних вимог вказує, за цих підстав, у відповідності до ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»повинен бути не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»повинен складати 50% мінімальної пенсії за віком. При цьому мінімальна пенсія за віком повинна була розраховуватись виходячи із розміру встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування»від 09.07.2003. Зазначає, що цей обов'язок виник після прийняття Конституційним Судом України рішення № 19-рп/2009 від 08.09.2009 по справі № 1-27/2009 за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», який передбачив обмеження максимального розміру пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»12 мінімальними розмірами пенсії за віком, встановленої згідно з абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування».
Відповідач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова в поданих запереченнях просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вказуючи на обґрунтування позиції, що пенсiя по iнвалiдностi, яка настала у зв'язку з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи призначається на пiдставi Закону України „Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи” №796 вiд 28.02.1991, а не за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" вiд 09.07.2003.
Вказує, що відповідно до ч. 7 ст. 54 Закону № 796 порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України. На підставі цієї норми управління застосовувало норми ПостановиКМУ від 03.01.2002 № 1, п. б ч. 1 якої визначає, що розрахунок пенсії проводиться з розміру 19гр. 91 коп.
Відповідно до положення частини 3 статтi 28 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхvвання" випливає, що мiнiмальний розмiр пенсiї за віком, встановлений абзацом першим частини першої цiєї статтi, застосовується виключно для визначення розмiрiв пенсiй, призначених згiдно з цим Законом.
Вiдповiдно до ч.5 ст.54 Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" (796-12) порядок обчислення пенсiї по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання, i пенсiї у зв'язку з втратою годувальника внаслiдок Чорнобильської катастрофи визначається Кабiнетом Miнicтpiв Укрaїни рiшення якого є обов'язковими для виконання Miнicтeрствами та iншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Тому при призначенні та виплаті пенсії позивачу управління керувалося станом на 27.05.2010 постановою Кабінету Міністрів України „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16.07.2008 № 654.
На обґрунтування позиції відповідач також зазначає, що 01.01.2008 Законом Укрaїни "Про державний бюджет на 2008 piк", яким були внесені зміни до Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи", якими ст. 54 викладена наступним чином - у вcix випaдках розмiри пенсiй для iнвалiдiв, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
для учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв aвapiї на Чорнобильськiй АЕС у 1987-1990 роках:
- по 1 групi iнвалiдностi - 160 процентiв прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- по 2 групі інвалідності -150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- по 3 групі інвалідності -140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Таким чином, до 22.05.2008 управління діяло на підставі діючої ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Після винесення рішення Конституційним Судом України від 22.05.2008 управління керувалося діючими Постановами Кабінету Міністрів, що регулювали питання призначення та виплати пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також вказує, що позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку на звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України (а.с. 17-18).
Відповідно до ч. 4 ст. 183 -2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, та не заперечується сторонами, що позивач перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвяченням серії А № 018732 та є інвалідом ІІІ групи з 01.11.2011 безстроково, згідно із довідкою сер. МСЕ № 015277, виданою 19.09.2001, має пільги, встановлені законодавством України для інвалідів, осіб, віднесених до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 8, 6, 12).
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам ІІІ групи (а.с. 18, 19).
Статтею 49 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсія особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюється у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, i пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Згідно до пп.15 п.28 II розділу Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” ст.54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи»викладена у наступній редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по 1 групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пп.15 п.28 ІІ розд. Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», яким внесені зміни до ст.54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, з 22.05.2008 стаття 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»дії в редакції, яку вона мала до внесення в неї змін в неї Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Стосовно вимоги позивача щодо здійснення перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю суд зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пп.12 п.28 ІІ розд. Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік”, яким внесені зміни до ст.50 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 1 групи - 100% мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІ групи -75% мінімальної пенсії за віком; ІІІ групи, дітям інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу -50% мінімальної пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.
У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення i призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-1У - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Відповідний перерахунок пенсій позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи», яка теж є відсильною нормою з посиланням на ст. ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до вимог ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів i нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії -встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно- правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних i культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендії та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України i щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік», є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.
Так, Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»визначає, що розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначений в статті 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова повинно було здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії передбаченої ст. 50 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Позивач є інвалідом ІІІ групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи»пенсія особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позову позивача в частині зобов'язання наступного перерахунку пенсій, у зв'язку з його безпідставністю в цій частині, оскільки на теперішній час право позивача не порушене і доказів того, що воно порушуватиметься у подальшому, позивач суду не надав. Постанова суду не може ґрунтуватися на припущенні, що в подальшому визнані Законом права позивача будуть порушуватися. Захист прав на майбутнє діючим законодавством не передбачений.
При цьому позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку, встановленого ст. 99 КАС України на звернення до суду з позовом.
Керуючись ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108 - IV, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 183-2, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного Фонду у Київському районі м. Харкова щодо не здійснення з 28.09.2010 перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, починаючи з 28 вересня 2010 року по 02 березня 2011 року, здійснити перерахунок державної пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести виплати ОСОБА_1 державної пенсії у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування», за період з 28 вересня 2010 року по 02 березня 2011 року.
В іншій частині в задоволенні позову -відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії цієї постанови.
Суддя -