Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Справа № 4-с-13/11
27 квітня 2011 року Охтирський міськрайсуд Сумської області в складі:
головуючого -судді Ільченко В.М.
при секретарі Вербі Н.О.
за участю представника боржника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка скаргу ОСОБА_2 в порядку судового контролю за виконанням судового рішення державним виконавцем та керівництвом підрозділу державної виконавчої служби,
Встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судового рішення. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області від 19.05.2010 року від ОСОБА_3 витребувано на його користь мобільний телефон марки «Samsung SGH-E380», IMEI:35989400033910, стягнуто 700 грн. судових витрат. По справі видано виконавчі листи зобов'язального та матеріального характеру, звернуті до примусового виконання до Київського відділу ДВС Полтавського міського управління юстиції. 09.03.2011 року до нього надійшов виконавчий лист, який був повернутий постановою державного виконавця на підставі ст. ст. 38, 40 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що державним виконавцем була допущена бездіяльність, оскільки тривалий час не виконувалися дії, направлені на виконання судового рішення. Так, в порушення Закону України «Про державну виконавчу службу»та Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем не були вчинені дії, направлені на примусове виконання рішення. Зокрема, відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, в житлові та інші приміщення боржників -фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знаходиться і на яке за законом можливо звернути стягнення, звертатися до суду з поданням про розшук боржника чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника -фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно чи кошти боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. Однак такі дії державним виконавцем не були вчинені. При цьому, відповідно до «Інструкції про проведення виконавчих дій», відсутність боржника не може бути перешкодою для опису майна. Вважає, що для повного та своєчасно виконання рішення державним виконавцем повинні були бути вчинені наступні дії: направлені запити до податкової інспекції з метою визначення розміру доходу боржника та місця його роботи, чи не є він суб'єктом підприємницької діяльності, інформації про його розрахункові рахунки; до реєстратора держадміністрації з метою з'ясування чи є боржник суб'єктом підприємницької діяльності, які його види діяльності та місце реєстрації; в ДАІ, службу держтехнагляду та бюро технічної реєстрації з метою виявлення зареєстрованого на боржника транспорту та нерухомого майна; до органів місцевого самоврядування -про виділення земельної ділянки та видачу дозволу на проведення підприємницької діяльності; до органів реєстрації актів цивільного стану -з метою визначення шлюбних зв'язків для подальшого виявлення та звернення стягнення на спільне майно подружжя; до обласного адресного бюро -щодо адреси реєстрації боржника; до органів Пенсійного фонду та Центру зайнятості -щодо перебування боржника на обліку. Крім того, повинні бути направлені до всіх фінансових і банківських установ постанови про арешт грошових коштів боржника; направлення до боржника письмових викликів до ДВС, а у випадку ігнорування -накладення штрафних санкцій і винесення постанови про примусовий привід; перевірка майнового стану боржника за місцем реєстрації, фактичного мешкання або знаходження нерухомості. Також не оголошується розшук боржника, не ініціюється питання про порушення кримінальної справи за невиконання судового рішення. На думку стягувача, зазначеною бездіяльністю грубо порушуються вимоги Законів України «Про виконавчу службу»та «Про виконавче провадження», в зв'язку з чим просить поновити строк звернення до суду зі скаргою; визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу ДВС Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_4 про повернення виконавчого документу стягувачу від 04.02.2011 року; визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Київського відділу ДВС Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_4 та керівництва Київського відділу ДВС Полтавського міського управління юстиції по невиконанню рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області від 19.05.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 700 грн. судових витрат; зобов'язати старшого державного виконавця Київського відділу ДВС Полтавського міського управління юстиції ОСОБА_4 та керівництво Київського відділу ДВС Полтавського міського управління юстиції вжити всіх заходів по примусовому та своєчасному стягненню з боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 700 грн. судових витрат відповідно до вимог та положень Закону України «Про виконавче провадження»та наказу Мін'юсту України № 74/5 від 15.12.1999 року «Про затвердження інструкції про проведення виконавчих дій».
В судове засідання стягувач не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
Представник відділу ДВС Полтавського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений. Однак в письмовому запереченні зазначив, що 13.07.2010 року на примусове виконання у Київський відділ ДВС Полтавського міськуправління юстиції надійшло виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-40 від 21.06.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 700 грн. 15.07.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та її копії направлено боржнику за вих. № 11/11989 від 16.07.2010 року, стягувану за вих. № 11/11990 від 16.07.2010 року. 29.07.2010 року та 05.10.2010 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1, однак перевірити майновий стан боржника не виявилося можливим, оскільки на дзвінок ніхто не реагував. По даному факту було складено акти державного виконавця. Боржнику залишалися виклики з вимогою з'явитися до відділу ДВС 30.07.2010 року та 06.10.2010 року, однак на виклик боржник не з'являвся. За телефонним запитом було з'ясовано, що за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 21.12.2010 року державним виконавцем здійснено вихід за зазначеною адресою та складено акт про те, що боржник там не проживає. При спілкуванні з сусідами з'ясовано, що боржник відсутній більше року. 19.01.2011 року з метою перевірки майнового стану були надіслані запити до ДПІ м. Полтава, Полтавського ВРЕР. 04.02.2011 року надійшло повідомлення Полтавського ВРЕР про відсутність зареєстрованих за ОСОБА_3 транспортних засобів, а також від ДПІ м. Полтава надійшла відповідь про те, що порядком, який регламентує відносини між податковою та виконавчою службами, не передбачено надання інформації про джерела доходів громадян. Відповідно до п. 7 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло не здійснюється. До відділу ДВС ОСОБА_2 було направлене письмове звернення, в якому зазначено, що ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність в орендованому приміщенні по вул. Чкалова, 3 м. Охтирка Сумської області. 04.02.2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»та роз'яснено право повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання за фактичним місцем знаходження боржника. Вважає, що дії державного виконавця вчинені з дотриманням вимог чинного законодавства, тому просить відмовити в задоволенні заявлених вимог.
Представник боржника заперечив проти заявлених вимог, зазначивши, що ОСОБА_3 не працює, майна не має, тому виконавцем вчинені всі можливі дії по виявленню майна боржника та обгрунтовано винесена постанова про повернення виконавчого документу.
Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення представника боржника, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.
Згідно статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Судом встановлено, що 13.07.2010 року до відділу ДВС Полтавського міського управління юстиції надійшов виконавчий лист № 2-40/10, виданий 21.06.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 700 грн. 15.07.2010 року старшим державним виконавцем Шматченко Л.О. відкрито виконавче провадження ВП № 20333137. 16.07.2010 року копії постанов про відкриття виконавчого провадження надіслані боржнику та стягувачу за вих. № 11/11989 та 11/11990 відповідно.
Як вбачається з акту старшого державного виконавця Шматченко Л.О. від 20.10.2010 року , було встановлено, що згідно телефонного запиту до адресно-довідкового бюро боржник ОСОБА_3 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.
21.12.2010 року старшим державним виконавцем Шматченко Л.О. було здійснено вихід за адресою реєстрації боржника та з пояснень сусідів встановлено, що боржник за вказаною адресою не проживає більше року, що зафіксовано актом державного виконавця від 21.12.2010 року.
19.01.2011 року до Полтавського ВРЕР та ДПІ у м. Полтава направлено запит про наявність майна та поточних рахунків, зареєстрованих за ОСОБА_3
04.02.2011 року надійшла відповідь від ДАІ м. Полтава про відсутність зареєстрованих за ОСОБА_3 транспортних засобів та відповідь з ДПІ м. Полтава, згідно якої Порядком, який регламентує інформаційні відносини між податковою службою та виконавчою службою, не передбачено надання інформації про джерела доходів громадян.
04.02.2011 року старшим державним виконавцем Шматченко Л.О. винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі п. 2 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження”.
В наданих суду матеріалах виконавчого провадження відсутній акт державного виконавця про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення, та про те, що здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Таким чином, враховуючи, які саме дії були вчинені та час їх вчинення, наявні підстави для висновку, що дії державного виконавця по виявленню майна боржника носили формальний характер, державним виконавцем не було вчинено всіх можливих дій, зокрема, визначених ст.ст. 5, 50 Закону України „Про виконавче провадження” та відповідними положеннями „Інструкції про порядок вчинення виконавчих дій”, затвержденої Наказом Мін'юсту України № 74/5 від 15.12.1999 року, спрямованих на своєчасне та повне виконання судового рішення, що призвело до винесення передчасної постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.
Відповідно до положень ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
В зв'язку з цим, наявні підстави для скасування постанови від 04.02.2011 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження було відкрито та знаходилося в провадженні старшого державного виконавця Шматченко Л.О., яка і мала своєчасно і повно вчиняти виконавчі дії. Тому відсутні підстави для визнання незаконною бездіяльності старшого державного виконавця Коваленко О.С.
Також не вбачається підстав для задоволення вимог щодо зобов'язання державного виконавця та керівництва Київського відділу ДВС Полтавського міського управління юстиції вжити заходів по примусовому та своєчасному стягненню з боржника на користь стягувача коштів, оскільки такий обов'язок на зазначених осіб покладений Законом України „Про виконавче провадження”.
На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про виконавче провадження”, ст.ст. 386-387 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.02.2011 року.
В задоволенні решти вимог відмовити за необгрунтованістю.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайсуд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, без участі яких було проголошено ухвалу - той же строк з дня отримання її копії.
СуддяОСОБА_5