донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.04.2008 р. справа №29/341
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Шевкової Т.А.
суддів
Діброви Г.І. , Стойка О.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
Ніколаєв О.С. за дов. від 25.12.2005р. №Н-01/4001,
від відповідача:
Сукач Т.В. за дов. від 29.12.2007р. № 09/4630,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
18.02.2008 року
по справі
№ 29/341 (Гаврищук Т.Г.)
за позовом
Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк
до
Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" м. Маріуполь Донецької області
про
стягнення 1019грн. 20коп.
Державне підприємство «Донецька залізниця» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»1019грн. 20коп. суми штрафу за невиконання планів перевезень № 761 і № 778 по залізницях призначення у червні 2007р.
Господарський суд Донецької області рішенням від 18.02.2008р. у справі № 29/341 позовні вимоги задовольнив повністю, стягнув з відповідача на користь Державного підприємства “Донецька залізниця» штраф за невиконання плану перевезень вантажів по залізницях призначення за червень 2007р. в сумі 1019грн. 20коп.
Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2008р. по справі № 29/341 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заявник скарги вважає рішення господарського суду необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при його прийнятті порушені норми процесуального права, а саме ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, при винесенні рішення судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не проведена оцінка наданих позивачем доказів.
Заявник скарги зазначає, що господарський суд при винесенні рішення не дослідив та не надав правової оцінки обліковим карткам, які були надані позивачем як доказ правомірності його вимог, оскільки вони були складені в порушення пункту 6.7 Правил планування перевезень вантажів.
Заявник скарги вказує, що ним не було замовлено перевезення по тих залізницях призначення, по яких Державне підприємство «Донецька залізниця» нарахувало штраф, оскільки в графах 10-15 облікової картки № 761 зазначені закордонні залізниці призначення, тоді як суд в рішенні задовольнив позовні вимоги позивача по українських дорогах призначення, по яких облік виконання плану перевезень в даній обліковій картці не здійснювався.
Заявник скарги вважає, що докази, які надав позивач в підтвердження своїх вимог, не засвідчують тих обставин, на які він посилається, а висновки суду в рішенні від 18.02.2008р. по справі № 29/341 не відповідають обставинам справи.
Позивач вважає рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2008р. у справі № 29/341 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій» та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання та складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
25.03.2004р. між Державним підприємством «Донецька залізниця» та Відкритим акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» укладено договір № 84/2462 про організацію перевезень вантажів, за умов якого позивач зобов'язався приймати до перевезення вантажі відповідача, для чого подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами та заявками вантажовідправника, а також надавати додаткові послуги, які пов'язані з перевезенням вантажу, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався у встановлені строки пред'являти позивачу місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.
В пункті 4.1 договору сторони передбачили, що за невиконання планів перевезень наступає відповідальність у відповідності до положень Статуту залізниць України. Нарахування штрафу за невиконання планів перевезень проводиться згідно Правил планування перевезень вантажів.
Відповідач за планом № 761 на червень 2007р. заявив перевезення 35280 тон вантажу у 560 вагонах, який до кінця місяця був змінений до 47054 тон у 747 вагонах. Залізниця узгодила план перевезення № 761 з урахуванням його змін до вказаного обсягу. Згідно п.6.3 Правил планування перевезення вантажів весь обсяг був розбитий на середньодобові норми перевезення. Заповнення облікової картки № 761 та результати перевезення здійснювалися згідно п. 6.5.3 Правил, тобто щодекадно, з урахуванням виконання норм щодобового завантаження.
З поданих 942 вагонів відповідач завантажив 736 вагонів, з запланованих до перевезення 47054 тон вантажу відповідач завантажив 43205 тон, тобто, план перевезень за місяць відповідачем не був виконаний.
Позивач за невиконання відповідачем плану перевезень нарахував відповідачу по обліковій картці № 761 за червень 2007 р. штраф у сумі 3994грн. 60коп., у тому числі по залізницям призначення - 145грн. 60коп.
Відповідач штраф за невиконання плану перевезень вантажів визнав у сумі 3849грн. 00коп., нарахований штраф у сумі 145грн. 60коп. за невиконання плану перевезень по залізницях призначення не визнав, посилаючись на те, що даний штраф нараховано в порушення пункту 1.2 розділу 3 Тарифного керівництва № 1, в якому зазначено: відправник сплачує штраф за невиконання плану перевезень лише по українських залізницях призначення, передаточна прикордонна станція на території України станцією призначення не є, і залізницею штраф в сумі 145грн. 60коп. нараховано з порушенням ст. 106 Статуту залізниць України.
За планом № 778 на червень 2007р. відповідач заявив перевезення 45220 тон вантажу у 665 вагонах, який до кінця місяця був змінений до 48359 тон у 712 вагонах. Залізниця узгодила план перевезення № 778 з урахуванням його змін до вказаного обсягу. Згідно п.6.3 Правил планування перевезення вантажів весь обсяг був розбитий на середньодобові норми перевезення. Заповнення облікової картки № 778 та результати перевезення здійснювалися згідно п. 6.5.3 Правил, тобто подекадно, з урахуванням виконання норм щодобового завантаження.
З поданих 975 вагонів відповідач завантажив 682 вагона, з запланованих до перевезення 48359 тон вантажу відповідач завантажив 47070 тон, тобто, план перевезень за місяць відповідачем не був виконаний, за місяць недовантажено 30 вагонів, 1289тн вантажу.
Позивач за невиконання відповідачем плану перевезень нарахував відповідачу по обліковій картці № 778 за червень 2007р. штраф у сумі 2807грн. 40коп., у тому числі по залізницям призначення - 1518грн. 40коп.
Відповідач штраф за невиконання плану перевезень вантажів у сумі 1289грн. 00коп. визнав в повному обсязі, правомірність нарахування штрафу за невиконання плану перевезень по дорогах призначення в сумі 1518грн. 40коп. визнав безпідставним з причин, що наведені вище.
Державне підприємство «Донецька залізниця» в позовній заяві просило стягнути з відповідача штраф за невиконання плану перевезень № 778 за червень 2007р. в сумі 811грн. 20коп. та за невиконання плану перевезень № 761 за червень 2007р. в сумі 166грн. 40коп., в загальній сумі 1019грн. 20коп.
Пункт 6.7 Правил планування перевезення вантажів (із змінами, внесеними Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.09.2005р. № 540), який встановлює порядок обліку виконання плану перевезень в обліковій картці, передбачає, що дані про навантаження на залізниці призначення вказуються для всіх вантажів тільки у вагонах ( контейнерах) і тільки для залізниць України у графах 10-15 облікової картки. Для експортних вантажів вказуються залізниці, які передають вантаж за кордон. Недовантаження на залізниці призначення за декаду визначається як сума недовантажень на окремі залізниці за вилученням загального недовантаження за декаду.
Позивачем облікові картки № 761 та № 778 за червень 2007р. оформлені з дотриманням п. 6.7 Правил планування перевезень вантажів.
Оскільки згідно з ч. 4 п. 106 Статуту залізниць України відповідальність настає за невиконання плану перевезень по залізницях призначення, а згідно п. 6.7 Правил планування перевезень вантажів він стосується обліку виконання плану перевезення вантажів на залізниці, які передають вантажі за кордон, тому суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, а саме ч. 4 п. 106 Статуту залізниць України та п. 6.7 Правил планування перевезень вантажів, та правомірно задовольнив позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» штрафу за невиконання плану перевезень по залізницям призначення в сумі 1019грн. 20коп.
Доводи заявника скарги про те, що облікові картки складені позивачем з порушенням п. 6.7 Правил планування перевезень вантажів, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки твердження заявника скарги не відповідають дійсності, так як в облікових картках вказані як залізниці призначення, так і залізниці, які передають вантаж за кордон.
Доводи заявника скарги про те, що в облікових картках залізниця здійснювала облік виконання плану перевезень по закордонних залізницях призначення, а не по залізницях, які передають вантаж за кордон, не відповідають дійсності, так як розрахунок штрафу наведено на другій сторінці облікових карток, на яких представником відповідача зроблено заперечення про невизнання нарахованих сум штрафу з причин неправильного нарахування на дороги призначення СНД та в порушення п. 1.2 розділу 3 Тарифного керівництва № 1.
Доводи заявника скарги про допущені господарським судом помилки у визначенні суми штрафу не приймаються до уваги, оскільки по обліковій картці № 778 залізницею правильно був нарахований штраф за невиконання плану перевезень по дорогах призначення в сумі 1518грн. 40коп., по обліковій картці № 761 - в сумі 145грн. 60коп., тоді як позов заявлено в загальній сумі 1019грн. 20коп., що менше ніж нараховано, і не є підставою для скасування рішення господарського суду.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України -договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зазначається, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Крім того, одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається, згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України.
Загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються до них.
Статут залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. У даному випадку, міжнародні перевезення вантажу здійснюються відповідно до правил міжнародних договорів, які відповідно ст. 9 Конституції України та ст. 10 Цивільного кодексу України є частиною національного законодавства України.
Одним із таких багатосторонніх договорів є Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951р.
Згідно п. 3.1 Правил планування перевезень експортних, імпортних та транзитних вантажів планування даних перевезень здійснюється залізницями відправлення у порядку, викладеному у пункті 2 цих Правил. Пунктом 2.1 вказаних Правил визначено, що місячне планування перевезень вантажів у межах України, на експорт у треті країни та країни СНД, у Латвійську Республіку, Литовську Республіку та Естонську Республіку (далі - країни Балтії) здійснюється на підставі замовлень відправників у порядку, встановленому цими Правилами.
У спірних правовідносинах відповідач здійснив замовлення позивачу на виділення вагонів для здійснення перевезення експортних вантажів залізничними шляхами, і ці замовлення були внесені в плани, що правильно встановлено судом першої інстанції. Направлення таких замовлень та планування перевезень, як вбачається із вказаних нормативних актів, направлене на упорядкування використання ресурсів залізниці щодо належного обслуговування суб'єктів господарювання у сфері перевезення.
Із матеріалів справи вбачається, що перевезення експортних вантажів залізничними шляхами сполучення здійснювалось на підставі замовлень відповідача у порядку, встановленому Правилами.
Відтак на підставі договору залізниця має надати замовлену та заплановану кількість вагонів певного роду. При цьому за невиконання умов договору, а саме плану перевезень, передбачена відповідальність.
Згідно ч. 4 п. 106 Статуту залізниць України за невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером). При цьому Статут визначає, що Правила -це нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів.
Норми Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення не дають підстав вважати, що до спірних правовідносин не можуть застосовуватись вищевказані нормативні акти, які не суперечать цій Угоді. Крім того, згідно ст. 3 § 1 Угоди кожна сторона учасниця угоди зобов'язана здійснювати перевезення всіх вантажів, крім визначених у ст. 4, на умовах цієї Угоди, якщо, зокрема, перевезення передбачене у плані перевезень вантажів залізницею відправлення, якщо діючі на залізниці відправлення внутрішні правила не визначають іншого порядку.
Відповідно до ст. 7 § 6 Угоди відправник вантажу зобов'язаний у накладній на перевезення вантажу вказати вихідні прикордонні станції країни відправлення.
Стаття 36 Угоди передбачає, що за відсутності в даній Угоді необхідних положень застосовуються положення, викладені у внутрішніх законах і правилах відповідної країни.
На підставі викладеного рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2008р. у справі № 29/341 підлягає залишенню без змін, як прийняте при всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи, викладені Відкритим акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 18.02.2008р. у справі № 29/341 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: Г.І. Діброва
О.В. Стойка
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС