Справа №2-8/11
10 лютого 2011 року Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого - судді: Туржанського В.В.
при секретарі: Малій Ж.І.
з участю представника позивача: Радиш С.В.
відповідачів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ПАТ „Укрсоцбанк” подало до Кельменецького районного суду позовну заяву у якій просить: задовольнити заявлений позов та стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Центрального комерційного макрорегіону ПАТ „Укрсоцбанк” заборгованість за договором кредиту №316 від 6 листопада 2006 року в сумі 19303 гривні 92 копійки. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Центрального комерційного макрорегіону ПАТ „Укрсоцбанк” витрати по сплаті державного мита в сумі 193 гривні 03 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гривень.
У якості підстав позову позивач зазначив, що між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 06 листопада 2006 року був укладений кредитний договір №316, згідно якого відповідачка отримала кредит в розмірі 9800 гривень готівкою з кінцевим терміном повернення до 04 листопада 2008 року зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 23% річних. В порушення умов договору відповідачка не виконала взяті на себе зобов'язання, а саме не сплачує заборгованість по кредиту, відсотках за користування кредитом, чим істотно порушує умови кредитного договору. З метою забезпечення виконання кредитного договору, між кредитором, позичальником та ОСОБА_3 було укладено договір поруки.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що платити не має звідти. Вважає, що заборгованість має погасити ОСОБА_4 ОСОБА_2 визнає, що підписувала кредитний договір. Однак ОСОБА_2 її обманув. Підписуючи договір вона вважала, що це „згода”, а не кредитний договір.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що кредит вона не брала. Договір поруки підписала на прохання ОСОБА_2, який обіцяв що буде платити .
Представник позивача Радиш С.В. в судовому засіданні підтримала позов з підстав зазначених у позовній заяві.
Судом буди досліджені наступні докази: копія кредитного договору №316 укладеного між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ОСОБА_2 06 листопада 2006 року, копія договору поруки №316 укладеного між АКБ „Укрсоцбанк”, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 06 листопада 2006 року, копія заявки на видачу готівки №922-20 від 06 листопада 2006 року, копія розпорядження бухгалтерії від 06 листопада 2006 року, розрахунок вимоги банку у зв'язку з неповерненням ОСОБА_2 кредитної заборгованості за кредитним договором №316 від 06 листопада 2006 року.
Свідок ОСОБА_4 дав суду показання про те, що всі гроші які за кредитним договором отримала ОСОБА_2 він забрав для покупки автомобіля. ОСОБА_2 підписувала кредитний договір, а ОСОБА_3 підписувала договір поруки. Отримані за кредитним договором гроші від передав чоловіку на ім'я „ОСОБА_4” для покупки автомобіля, однак останній зник. З даного приводу ОСОБА_2
Судом встановлено, 06 листопада 2006 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №316 відповідно до якого АКБ „Укрсоцбанк” надав ОСОБА_2 кредит в сумі 9800 гривень з кінцевою датою погашення 04 листопада 2008 року із відсотковою ставкою 23% річних.
Згідно п.3.3.6 Договору Позичальник зобов'язаний повернути в повному обсязі Кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у термін визначений п.1.1 цього Договору.
Згідно п.4.1 Договору у разі прострочення Позичальником строків сплати відсотків, визначених, а також прострочення строків повернення Кредиту, Позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
З метою забезпечення повернення даного кредиту та відсотків за користування ним, між Кредитором, позичальником та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №316 від 06 листопада 2006 року.
Відповідно до п.1.1 Договору Поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом а також можливих штрафних санкцій.
Відповідачка ОСОБА_2 неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання, що призвело до простроченої заборгованості по платежам.
ОСОБА_2 несвоєчасно вносила кошти у період сплати. Заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором склала 19303 гривні 92 копійки, а саме сума заборгованості за кредитом становить 8983 гривні 50 копійок, сума заборгованості за відсотками становить 8011 гривень 91 копійку, пеня за несвоєчасне повернення кредиту становить 1298 гривень 99 копійок, пеня за несвоєчасне повернення відсотків становить 1009 гривень 52 копійки.
Таким чином, відповідачі порушили право банку на своєчасне повернення кредиту та процентів.
Згідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Статтею 554 ЦК передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідачі в порушення умов договорів, які згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовилися від своїх зобов'язань за цими договорами, порушили свої зобов'язання по поверненню суми позики за кредитним договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.
Вказані вище обставини стверджується взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.
Згідно ч.1. ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі немає будь-яких фактичних даних про те, що відповідачі своєчасно виконали своє грошове зобов'язання за вказаними вище договорами і не порушували умови договору, а відповідачі не надали відповідно до ст. 60 ЦПК України суду доказів, які б підтвердили ту обставину, що відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України борг в сумі - 19303 гривні 92 копійки вони повернули позивачу.
Таким чином, відповідачі порушили право банку на своєчасне повернення кредиту та процентів.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Зокрема з відповідачів на користь позивача слід стягнути 8983 гривні 50 копійок в рахунок стягнення заборгованості за кредитом, 8011 гривень 91 копійку заборгованості за відсотками за користування кредитом, 2308 гривень 51 копійку пені, по 96 гривень 52 копійки в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору, по 60 (шістдесят) гривень в рахунок відшкодуванням витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст.ст. 11, 16, 526, 530, 533, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України 2003 року, ст. ст. 3, 8, 10, 15, 79, 80, 84, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” 8983 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 50 (п'ятдесят) копійки в рахунок стягнення заборгованості за кредитом, 8011 (вісім тисяч одинадцять) гривень 91 (дев'яносто одну) копійку заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1298 (одну тисячу двісті дев'яносто вісім) гривень 99 (дев'яносто дев'ять) копійок пені за несвоєчасне повернення кредиту та 1009 (одну тисячу дев'ять) гривень 52 (п'ятдесят дві) копійки пені за несвоєчасне повернення відсотків.
Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” по 96 (дев'яносто шість) гривень 52 (п'ятдесят дві) копійки в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору та по 60 (шістдесят) гривень в рахунок відшкодуванням витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Чернівецької області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Кельменецький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: /підпис/
Копія. З оригіналом згідно: