31.03.2008 Справа № 15/418
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Чохи Л.В. (доповідача)
суддів: Сизько І.А., Тищик І.В.
при секретарях судового засідання: Савіна В.Ю., Врони С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Грибачова А.А. представник, довіреність №94 від 28.01.08;
від позивача: Меркулов П.О. представник, довіреність №135 від 04.02.08;
від відповідача: Остроушко Д.М. директор, довідка №464 від 01.08.05;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства “Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради, м. Олександрія на рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.01.2008 р. у справі №15/418;
за позовом комунального підприємства “Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради, м. Олександрія
до товариства з обмеженою відповідальністю “Тригон», м. Олександрія
про стягнення 4 024, 16 грн.
08.11.2007р. комунальне підприємство “Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю “Тригон» з позовом про стягнення боргу за отримані послуги з теплопостачання у сумі 4 024, 16 грн. ( а. с. 3 -4 т.1)
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.01.2008р. (суддя Мохонько К. М.) позовні вимоги задоволено частково: стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю “Тригон» на користь комунального підприємства “Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради заборгованість за поставлену теплову енергію згідно укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії № 639 від 01.02.2003р. у сумі 352, 26 грн. і судові витрати, в решті позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що застосування двоставкового тарифу умовами вказаного договору не передбачено. (а. с. 78 -82 т.1)
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема:
· згідно п. 6.2 договору відповідач був повідомлений про зміну тарифів листом №835 від 27.10.2005р, рахунки про сплату за спожите тепло вручались під розписку, але заперечень з приводу тарифів не висловив;
· обов»язок у письмовій формі вносити зміни тарифів до існуючого договору не витікає із умов договору;
· рішення суду прийняте в порушення статті 714 Цивільного кодексу України, згідно якої позивач зобов»язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись режиму їх використання;
· виставлені в рахунках суми, належні до оплати за спожиту теплову енергію, не були повністю проплачені відповідно до умов договору №639 від 01.02.2003р.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судовою колегією встановлено, що 01.02.2003р. між сторонами у справі укладено договір № 639 на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов»язувався поставити відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов»язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені п. 6.4 договору (а. с. 8 -15, 17 т.1)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем протягом липня 2006р. - вересня 2007р. поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 4 524, 15 грн, що підтверджується встановленими рахунками -фактурами. (а. с. 18 -26 т.1)
Проте, відповідач в порушення умов договору взятих на себе зобов»язань не виконав, повністю оплати за поставлену енергію не провів. Згідно розрахунку заборгованості за договором № 639 від 01.02.2003р. на постачання теплової енергії за період з липня 2006р. по вересень 2007р. вартість спожитої теплової енергії становить 1 731, 94 грн, вартість за приєднане теплове навантаження становить 2 304, 49 грн, заборгованість на 01.06.2006р. становить 487, 73 грн, всього: 4 524, 16 грн, а оплата за вищевказаний період відповідачем здійснена лише в розмірі 500, 00 грн. Крім того, в період розгляду справи сплачено 847, 61 грн. В зв»язку з чим заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю “Тригон» за теплову енергію, спожита за вищевказаний період, становить: 3 176, 55 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Відповідач доказів погашення основного боргу не надав, а тому судова колегія дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 176, 55 грн.
Посилання скаржника на те, що умовами договору № 639 від 01.02.2003р. не передбачено нарахування за приєднане теплове навантаження, є безпідставним, оскільки згідно п. 6.1. договору № 639 від 01.02.2003р. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Відповідно до статті 20 Закону України “Про теплопостачання» тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування на підставі розрахунків, виконаними теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Таким чином, враховуючи рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №835 від 27.10.2005р, №815 від 20.10.2006р, №137 від 08.02.2007р. “Про тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії для бюджетних організацій та госрозрахункових підприємств та централізоване постачання гарячої води (підігрів)», згідно яких передбачено оплату за одиницю фактично спожитої теплової енергії та місячну плату впродовж року за одиницю приєднаного теплового навантаження, відповідач зобов»язаний був сплатити нарахування за приєднане теплове навантаження. (а. с. 147- 157 т.1)
Вказані рішення відповідач в судовому порядку не оскаржив.
Згідно Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000р. №91, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 02.11.2000р. за № 776/4997 рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування. Двоставковий тариф -це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії. Плата за одиницю приєднаного теплового навантаження включає в себе умовно -постійну частину витрат теплопостачальної організації на виробництво, транспортування та розподілення теплової енергії. Умовно -постійні витрати пов»язані з необхідністю підтримання в робочому стані джерел теплової енергії та теплових мереж, а також теплопостачальних установок (ЦТП, бойлерних, абонентських вводів, внутрішньобудинкових систем) та включають витрати за такими статтями:
· сировина та матеріали для забезпечення технологічних процесів;
· вартість палива, яке витрачається на компенсацію теплових втрат у матеріальних та розподільних мережах та на власні потреби котельні;
· купівлю теплової енергії для технологічних потреб;
· електроенергія на технологічні потреби;
· оплата праці, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх організацій, підготовка та освоєння нових потужностей, експлуатація машин та обладнання, загальновиробничі витрати, загальногосподарські витрати, зворотні відходи;
· відрахування обв»язкових платежів згідно з чинним законодавством;
· частина прибутку, яка спрямовується до фонду розвитку підприємства, а також відповідна частина податку на додану вартість.
Плата за фактичний об»єм спожитої теплової енергії компенсує умовно-змінну частину витрат теплопостачальної організації та містить у собі витрати за такими статтями:
· вартість палива витраченого на вироблення спожитої теплової енергії;
· вартість спожитої покупної теплової енергії;
· вартість електроенергії витраченої на транспортування спожитої теплової енергії;
· частина прибутку, яка спрямовується до фонду споживання підприємства і відповідна частина податку на додану вартість.
Отже, двоставковий тариф є одним із видів тарифів по оплаті за теплопостачання. Умовами договору не передбачено внесення змін до договору при зміні тарифів. Відповідно вимог п. 6.2 договору про зміну тарифів на протязі строку дії договору достатньо повідомити споживача в строк 15 днів після дати затвердження нових тарифів. Позивач надав докази такого повідомлення 16.11.2005р, 15.11.2006р, 20.02.2007р. (а. с. 150 - 151, 155 -156, 159 -160 т. 1)
Базовий двоставковий тариф був розроблений на підставі експертизи Науково-дослідного інституту житлово-комунального господарства (а. с. 1 -21 т.2)
Згідно актів перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області від 31.08.2005р. і 23.10.2006р. порушень в дотриманні вимог нормативно -законодавчих актів при формуванні тарифів на послуги теплопостачання не виявлено. (а. с. 207 -221 т.1)
В додатку №1 до договору № 639 від 01.02.2003р. сторони обумовили величину максимальної теплової нагрузки -0,008 Гкал/год, в тому числі на опалення: 0,008 Гкал/год. При продовженні строку дії договору продовжується і дія додатків до договору та додаткових угод.
Згідно з п. 10.1 договору № 639 від 01.02.2003р. даний договір заключався строком на один рік, вступає в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до 01.02.2004р. Договір вважається продовженим на слідуючий рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.
Ніхто із сторін в період 2004 - 2007 років із заявою про припинення дії договору не звертався, отже він щорічно вважався продовженим на той же строк.
Статтею 39 Постанови Кабінету Міністрів України №955 від 10.07.2006р. передбачено, що підприємства на надання послуг з централізованого опалення можуть застосовувати двоставкові або сезонні тарифи.
Отже, даним нормативним актом також передбачено право підприємства застосовувати двоставковий тариф.
Як пояснив представник позивача, однією з причин запровадження двоставкового тарифу є те, що гаряча вода їхнім підприємством виробляється цілий рік.
Таким чином, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням вищевказаного законодавства, тому підлягає скасуванню. Позовна заява в частині стягнення 3 176, 55 грн, підлягає задоволенню, а в частині 847, 61 грн. підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю спору.
Керуючись статтями 80, 101 -105 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства “Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.01.2008р. скасувати.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тригон» на користь комунального підприємства “Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради борг у сумі 3 176, 55 грн, витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн, витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн, витрати на сплату державного мита за розгляд апеляційної скарги у сумі 51 грн.
Провадження у справі в частині 847, 61 грн. припинити в зв'язку з відсутністю спору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.В. Чоха
Судді: І.А. Сизько
І.В. Тищик