01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"27" квітня 2011 р. Справа № 23/034-11
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі:
1) Державного підприємства «Димерське лісове господарство», Київська область, с. Катюжанка
2) Головного управління Держкомзему у Київській області, м. Київ
до 1) Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня», м. Київ
2) Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Київська область, с. Глібівка
про визнання недійсним договору та витребування майна з чужого незаконного володіння
секретар судового засідання Федорець А.С.
за участю представників:
від прокуратури: Кривошея С.В. (посвідчення №65 від 9 липня 2007 року);
від позивача 1: ОСОБА_1 (довіреність №01-241 від 22 березня 2011 року);
від позивача 2: не з'явився;
від відповідача 1: ОСОБА_2. (довіреність б/н від 5 січня 2011 року);
ОСОБА_3 (довіреність б/н від 5 січня 2011 року);
від відповідача 2: ОСОБА_4 (довіреність б/н від 16 березня 2011 року).
Прокурор Вишгородського району в інтересах держави в особі Державного підприємства «Димерське лісове господарство»(далі -позивач 1) та Головного управління Держкомзему у Київській області (далі -позивач 2) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня»(далі -відповідач 1) та Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі -відповідач 2) про визнання недійсним договору та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення виконавчого комітету Глібівської сільської ради Вишгородського району, яким відповідачу 1 передано у тимчасове довгострокове користування (25 років) земельну ділянку площею 1,91 га під існуючою базою відпочинку «Здоров'я», прийнято з перевищенням власних повноважень, визначених приписами Земельного кодексу України, а тому укладений на підставі нього договір є недійсним.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 11 березня 2011 року та призначено справу до розгляду на 23 березня 2011 року.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.
Представник відповідача 1 в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.
Представники позивача 1 та відповідача 2 в усних та письмових поясненнях позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
18 квітня 2011 року через загальний відділ суду надійшов лист Головного управління Держкомзему у Київській області, в якому управління просить суд розглядати справу за його відсутності.
27 квітня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Пунктом 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
На підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 3 березня 1975 року за №4-464-2 Київським відділенням «Укрземпроект»Республіканського проектного інституту землевпорядкування складено акт відводу в натурі земельної ділянки в постійне тимчасове користування Київській обласній клінічній лікарні із землекористування Каменського лісництва та Димерського лісгоспзагу Вишгородського району Київської області. Даним актом відповідачу 1 виділено в натурі земельну ділянку під базу відпочинку площею 1,5 га лісів I категорії.
2 вересня 1975 року між відповідачем 1 та Комітетом по фізичній культурі та спорту Ради Міністрів УРСР укладено договір, згідно якого сторони за власні кошти організовують та використовують спортивно-оздоровчу базу для працівників та службовців сторін договору, розташовану на земельній ділянці площею 1,5 га в районі с. Глібівка Вишгородського району Київської області. Зазначена земельна ділянка виділена відповідачу 1 на підставі рішення Ради Міністрів Української РСР від 3 березня 1975 року за №4-464-2.
Рішенням першої сесії сільської ради народних депутатів XXIII скликання Глібівської сільської ради народних депутатів Вишгородського району Київської області від 6 травня 1998 року за №4 «Про передачу повноважень сільської ради з питань землевпорядкування її виконавчому комітетові»вирішено передати повноваження землевпорядкування виконавчому комітету сільської ради.
24 березня 1999 року складено акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки під базою відпочинку «Здоров'я». Акт складено представниками Київської обласної клінічної лікарні, Госпрозрахункового виробничого бюро, виконавчого комітету Глібівської сільської ради та суміжних землекористувачів Ясногородського лісництва, бази відпочинку «Сокіл»та бази відпочинку «Парус». Даним актом засвідчено, що при встановлені зовнішньої межі будь-яких претензій не заявлено, межі погоджені і не викликають спірних питань. Площа земельної ділянки, наданої під базою відпочинку «Здоров'я» згідно земельно-кадастрової документації складає 1,9 га.
3 квітня 1999 року відповідач 1 -Київська обласна клінічна лікарня звернулась з заявою до районного відділу земельних ресурсів про проведення інвентаризації земельної ділянки під базою відпочинку «Здоров'я»з видачею документу на право користування землею.
7 липня 1999 року комісія у складі представників Димерського держлісгоспу, Кам'янського лісництва та Київської обласної клінічної лікарні склала акт технічного обстеження лісових площ запроектованих до відводу із землекористування Димерського держлісгоспу. В пункті 9 даного акту зазначено, що Димерський держлісгосп не заперечує проти надання відповідачу 1 - Київській обласній клінічній лікарні права тимчасового користування земельною ділянкою на 25 років.
Крім того, з листа Димерського держлісгоспу до виробничого об'єднання «Київліс»вбачається, що Димерський держлісгосп не заперечує проти надання відповідачу 1 -Київській обласній клінічній лікарні права тимчасового використання земельної ділянки строком на 25 років та надає згоду на оформлення права користування державним актом згідно ст. 19, 22 та 23 Земельного кодексу України.
Листом-відповіддю за №04-87/71 від 19 липня 1999 року виробниче об'єднання «Київліс» повідомило Димерський держлісгосп про те, що об'єднання «Київліс»не заперечує проти передачі вищезгаданої земельної ділянки обласній клінічній лікарні в тимчасове користування строком на 25 років.
6 серпня 1999 року Вишгородським районним відділом земельних ресурсів видана довідка за №23а, з якої вбачається, що земельна ділянка площею 1,9 га під базою відпочинку «Здоров'я»розмішена в межах Глібівської сільської ради.
На підставі листа-дозволу сільської ради та технічного завдання на виконання робіт фахівцями Госпрозрахункового виробничого бюро при відділі земельних ресурсів Вишгородського району Госпрозрахунковим виробничим бюро Вишгородського районного відділу земельних ресурсів була розроблена технічна документація по оформленню права тимчасового довгострокового користування землею під існуючою базою відпочинку «Здоров'я»Київської обласної клінічної лікарні в межах Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Вказана технічна документація розроблена відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про землеустрій».
10 серпня 1999 року Вишгородським районним відділом земельних ресурсів було надано висновок за №124а про погодження технічної документації по оформленню права тимчасового користування землею. Даним висновком відділ земельних ресурсів погодив оформлення права тимчасового довгострокового користування строком на 25 років земельною ділянкою площею 1,909 га під існуючою базою відпочинку «Здоров'я», розташованою в межах Глібівської сільської ради, Київській обласній клінічній лікарні на підставі зазначеної вище технічної документації.
Рішенням виконавчого комітету Глібівської сільської ради Вишгородського району від 26 серпня 1999 року за №44 «Про технічну документацію по оформленню права тимчасового довгострокового користування землею»вирішено: затвердити матеріали технічної документації по оформленню права тимчасового довгострокового користування землею Київській обласній клінічній лікарні; надати Київській обласній клінічній лікарні в тимчасове довгострокове користування строком на 25 років земельну ділянку площею 1,91 га під існуючою базою відпочинку «Здоров'я»; зобов'язати Київську обласну клінічну лікарню укласти з сільською радою договір на право тимчасового довгострокового користування землею строком на 25 років.
На підставі рішення виконавчого комітету Глібівської сільської ради Вишгородського району від 26 серпня 1999 року за №44 «Про технічну документацію по оформленню права тимчасового довгострокового користування землею»21 грудня 1999 року між Глібівською сільською радою Вишгородського району Київської області та Київською обласною клінічною лікарнею укладено договір на право тимчасового користування землею.
Спірний договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 13 січня 2000 року за №2.
Відповідно до пункту 1.1 договору Глібівська сільська рада на підставі рішення виконкому від 26 серпня 1999 року за №44 надає, а Обласна клінічна лікарня приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,909 гектарів, в тому числі 1,817 га лісів, 0,092 га інших угідь.
Згідно пункту 1.2 земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування строком на 25 років під існуючою базою відпочинку «Здоров'я».
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або законам України.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 203 Цивільного кодексу України містить вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Проаналізувавши положення оскаржуваного договору від 21 грудня 1999 року суд вважає, що правові підстави для визнання його недійсним відсутні.
Сторони оскаржуваного договору досягли згоди щодо всіх істотних умов договору (предмет договору -земельна ділянка, ціна договору встановлена у вигляді земельного податку, дотримана письмова форма договору, встановлений строк дії договору), договір укладено повноважними особами.
Спірний договір укладено між юридичними особами в письмовій формі, договір підписано уповноваженими особами, обсяг дієздатності яких визначено статутними документами і відповідає вимогам ст. 92 Цивільного кодексу України.
Волевиявлення осіб на укладення спірного договору закріплено рішенням виконавчого комітету Глібівської сільської ради Вишгородського району від 26 серпня 1999 року за №44 «Про технічну документацію по оформленню права тимчасового довгострокового користування землею».
Спірний договір спрямований на реальну передачу Київській обласній клінічній лікарні земельної ділянки у тимчасове довгострокове користування.
Спірний договір від 21 грудня 1999 року про право тимчасового користування землею укладено на підставі рішення виконавчого комітету Глібівської сільської ради Вишгородського району від 26 серпня 1999 року за №44, яке станом на момент прийняття рішення у справі №23/034-11 у судовому порядку не визнано незаконним та не скасовано.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору від 21 грудня 1999 року про право тимчасового користування землею укладеного між Глібівською сільською радою Вишгородського району Київської області та Київською обласною клінічною лікарнею, зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 13 січня 2000 року за №2, задоволенню не підлягають.
Не підлягає задоволенню також позовна вимога в частині зобов'язання Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня»повернути Державному підприємству «Димерське лісове господарство»земельну ділянку площею 1,91 га, оскільки, судом відмовлено щодо визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею від 21 грудня 1999 року.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Заєць Д. Г.
Дата підписання рішення -4 травня 2011 року