"27" квітня 2011 р.Справа № 27/17-977-2011
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);
від відповідача: не з'явились.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;
про стягнення 7193,03грн.
14.03.2011р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 847,51грн, пені у розмірі 74,16грн. та неустойки в сумі 6 271,36 і покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що згідно до укладеного між сторонами договору оренди №15/3 від 27.01.2005р. відповідач користувався нежитловим приміщенням горища, загальною площе. 267,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 22. Між тим, після звернення орендодавця до господарського суду Одеської області з позовом про розірвання зазначеного договору, виселення та стягнення заборгованості, в зв'язку з чисельними порушеннями орендарем умов договору, рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2010р. у справі №27/4-10-838 вказаний договір було розірвано та виселено орендаря з орендованого приміщення. Проте, у зв'язку з тим, що передача приміщення та підписання акту його прийому передачі не відбулось, департамент звернувся із заявою про примусове виконання рішення. Актом державного виконавця від 23.12.2010р. встановлено, що приміщення звільнено в добровільному порядку. Таким чином, у зв'язку із порушенням відповідачем строків звільнення орендованого приміщення, позивачем з 28.05.2010р. (день набрання чинності рішенням суду) по 23.12.2010р. була нарахована неустойка відповідно до п. 2 ст. 785 Цивільного Кодексу України у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, орендна плата за квітень 2010р. та частину травня (до дня набрання чинності рішенням суду у справі №27/4-10-838), яка не ввійшла до суми орендної плати, заявленої до стягнення у справі №27/4-10-838 та пеня, за несвоєчасне внесення орендної плати.
Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, між тим про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, виданий станом на 05.04.2011 року.
Крім того суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Отже, приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи „за зазначеною адресою не проживає”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
13 вересня 2005 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендатор) було укладено Договір №15/3 оренди нежитлового приміщення, (надалі за текстом -Договір) від 27.01.2005р. у новій редакції, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення горища №503, загальною площею 267,1 кв. м, розташовані за адресою: вул. Жуковського, 22.
Відповідно до п. 2.1. договору оренди від 20.05.2004року №21/33, орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.2003 року № 1054-ХХIV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.
За умовами п. 2.2 Договору, за орендоване приміщення Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, що становила на перший місяць після підписання договору оренди 195,31 грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Згідно з п. 4.7 договору визначено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Відповідно до п. 4.10 зазначеного договору, у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання -передачі приміщення.
У відповідності до п. п. 5.1, 5.2, 5.3 договору оренди №21/33 від 20.05.2004року за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.
Пунктом 7.9 вищезазначеного договору передбачено, що дія договору оренди припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду.
Невнесення відповідачем орендної плати за користування приміщенням понад три місяці поспіль надало позивачу правові підстави відмовитись від договору та вимагати повернення орендованого приміщення та оскільки повідомлення про розірвання договору не були отримані орендарем, орендодавець звернувся до господарського суду з відповідним позовом для захисту свого права в судовому порядку.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2010 року у справі № 27/4-10-838, яке набрало законної сили та сторонами не оскаржено, позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було задоволено, з відповідача стягнуто заборгованість з орендної плати у розмірі 4269,39 грн., що виникла з червня 2009р. по березень 2010р. включно, пеню у сумі 330,71 грн., розірвано договір оренди нежитлового приміщення №15/3 від 27.01.2005р. та виселено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 з займаного приміщення.
28.05.2010 року на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2010 року у справі №27/4-10-838 було видано відповідні накази.
Згідно акту державного виконавця від 23.12.2011 року при примусовому виконанні наказу по справі №27/4-10-838, нежиле приміщення було звільнено відповідачем та повернуто Представництву по управлінню комунальної власності Одеської міської ради.
Враховуючи, що розрахунок заборгованості орендної плати по справі №27/4-10-838 було здійснено станом на 31.03.2010р., а рішення щодо розірвання договору оренди набрало законної сили 28.05.2010р., Департамент комунальної власності Одеської міської ради нарахував заборгованість по орендній платі за квітень 2010р. та 27 днів травня 2010р. та пеню за несвоєчасну сплату орендної плати. Крім того, оскільки з дати набрання рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2010 року у справі №27/4-10-838, законної сили відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 самовільно, без правових підстав, займав вищезазначене приміщення та не повернув вказане орендоване приміщення орендодавцю після закінчення терміну дії договору в належний строк, позивач звернувся із відповідним позовом за стягненням визначених сум.
Департамент комунальної власності Одеської міської ради, згідно до положення „Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради”, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. за №384-VІ та зареєстрованого за №15561050004007861, є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, що підтверджує наявність правових підстав Департаменту комунальної власності Одеської міської ради для звернення з відповідним позовом.
Оцінивши надані докази у їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2010 року по справі №27/4-10-838, яке набрало законної сили, договір оренди нежитлового приміщення №15/3 від 27.01.2005р. було розірвано та зобов'язано орендаря звільнити займане приміщення, таким чином, у відповідності зі ст.785 ЦК України, згідно з якою у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, у відповідача відсутні правові підстави для користування орендованим приміщенням.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з п. 4.7 договору №15/3 від 27.01.2005 року, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.
До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України.
Суд при цьому враховує, що відповідач був обізнаний про розгляд справи щодо виселення із спірного приміщення та був ознайомлений із прийнятим судовим рішенням від 12.05.2010р., оскільки на адресу його реєстрації надсилались відповідні судові рішення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 6 271,36 грн. за період з 28.05.2010року по 23.12.2010року, такими, що відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розглянувши вимоги про стягнення орендної плати та пені, суд зазначає наступне:
Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України, яка цілком кореспондується з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п.2.4 договору визначено, що орендар вносить орендну плату щомісячно, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Крім того, п.4.7 та п.4.10 договору передбачений обов'язок орендаря після закінчення договору повернути приміщення у 15-денний термін за актом прийому-передачі, а також сплачувати орендну плату по день підписання відповідного акту.
З урахуванням викладеного, виходячи з системного аналізу вищевказаних пунктів договору, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача орендної плати за квітень 2010р. та 27 днів травня 2010р. у розмірі 847,51грн., яка не ввійшла до суми заборгованості, стягнутої за рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2010 року у справі №27/4-10-838 та виникла до моменту розірвання договору оренди.
У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Так, згідно умов п. 5.2 укладеного між сторонами договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Суд, з урахуванням встановленої у відповідача заборгованості з орендної плати, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 74,16 грн., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення у повному обсязі позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, заборгованості з орендної плати в сумі 847,51грн, пені у розмірі 74,16грн. та неустойки в сумі 6 271,36грн.
Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку із задоволенням позовних вимог, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (65111, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 26302595) 847 /вісімсот сорок сім/ грн. 51 коп. заборгованості з орендної плати, 74 /сімдесят чотири/ грн. 16 коп. пені, 6 271 /шість тисяч двісті сімдесят одну/ грн. 36 коп. неустойки, 102 /сто дві/ грн. витрат на оплату державного мита, 236 грн. /двісті тридцять шість/ грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Суддя Невінгловська Ю.М.
Повний текст рішення складено 04.05.2011р.