ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/12429.04.11
за позовом Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брант»
про стягнення боргу в розмірі 2 386,92 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю
від відповідача: не з'явились
АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брант»про стягнення заборгованості в розмірі 2 386,92 грн., з яких 2 229,37 грн. -сума основного боргу, 117,47 грн. - штраф, 29,59 грн. -інфляційні втрати, 16,49 грн. -3 % річних.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги.
Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні від 29.04.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
20.02.1997 р. між АЕК «Київенерго»(позивач) та ТОВ «Брант»(відповідач) було укладено договір на постачання електричної енергії № 1445 (далі -договір), відповідно до умов якого (з урахуванням додатку № 2 від 12.05.2000 р. до цього договору) позивач зобов'язаний відпускати відповідачу електричну енергію, а відповідач відповідно -сплачувати узгоджену ціну електричної енергії у порядку, передбаченому в п. 2.1. додатку № 2 до договору, а саме попередня оплата здійснюється до 20 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії. Пункт 2.2 додатку № 2 до договору зобов'язує відповідача здійснювати остаточний розрахунок за спожиту активну енергію на підставі виставлених позивачем рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).
В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач свої зобов'язання по договору за стягуваний період виконав, що підтверджується звітами про використану електроенергію підписаними та скріпленими печатками відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання по договору № 1445 щодо оплати наданих позивачем послуг з постачання електроенергії за період з 01.11.2010 по 01.01.2011 не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 2 229,37 грн., що не спростовано належним чином відповідачем.
Згідно п. 5.4. договору передбачено, за внесені платежі з порушенням термінів, відповідач за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії та потужності сплачує позивачу штраф в розмірі 5 % суми, оплату якої відповідач затримав.
Згідно ст. 549 ЦК, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до статті 625 ЦК Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 229,37 грн. основного боргу, 117,47 грн. штрафу, 29,59 грн. інфляційних втрат, 16,49 грн. 3 % річних обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брант»(01004, м. Київ, вул. Горького, 8, код 23730824) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 2 229,37 грн. (дві тисячі двісті двадцять дев'ять грн. 37 коп.) основного боргу, 117,47 грн. (сто сімнадцять грн. 47 коп.) штрафу, 29,59 грн. (двадцять дев'ять грн. 59 коп.) інфляційних втрат, 16,49 грн. (шістнадцять грн. 49 коп.) 3 % річних, 102,00 грн. (сто дві грн.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя С.М. Мельник
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.05.2011