ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/4418.04.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна"
до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"
про визнання кредитного договору недійсним
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 15.03.2011;
від відповідача: ОСОБА_2- довіреність №10/00-89 від 12.05.2010;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання недійсними кредитного договору та договорів про внесення змін до кредитного договору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між позивачем та відповідачем Кредитний договір № 18/08/14-КL від 25.04.2008, Договір №1 та Договір №2, якими внесено зміни до Кредитного договору № 18/08/14-КL від 25.04.2008, не відповідають вимогам ст. 203, ст. 215 ЦК України.
З цих підстав позивач просив задовольнити позов, визнавши кредитний договір № 18/08/14-КL, Договір № 1 та Договір № 2 про внесення змін до Кредитного договору № 18/08/14-КL від 25.04.2008 недійсними, та стягнути з відповідача на свою користь 255,00 грн. -державного мита, 236, 00 грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 07.03.2011 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.03.2011 року.
21.03.2011 позивач та відповідач повноважних представників в судове засідання не направили, не виконали вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, через канцелярію суду від позивача надійшла телеграма, в якій він просив суд відкласти розгляд справи. У зв'язку з даними обставинами розгляд справи було відкладено на 04.04.2011.
04.04.2011 представник позивача у судовому засіданні надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження. Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Також представником відповідача у судовому засіданні 04.04.2011 було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено, та у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву у судовому засіданні до 18.04.2011.
18.04.2011 представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
З протоколу позачергових зборів учасників (засновників) позивача № 37 від 25 лютого 2008 року (далі-Протокол) слідує, що збори учасників прийняли рішення звернутися до відповідача з клопотанням про надання кредиту у розмірі 900 000 грн. для придбання основних засобів (земельної ділянки) з терміном кредитування не більше 12 місяців та сплатою не більше 17 відсотків річних (копія протоколу міститься в матеріалах справи).
Згідно п. 2 Протоколу вищий орган позивача вирішив уповноважити генерального директора Жарську Лесю Василівну на укладення та підписання, на вищевказаних умовах від імені позивача із відповідачем кредитного договору та додаткових договорів, що можуть бути укладені в майбутньому, а також інших пов'язаних із отриманням кредиту документів.
25.04.2008 між позивачем та Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є відповідач було укладено кредитний договір №18/08/14-KL (далі-Договір), згідно умов якого відповідач надав позивачеві кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії для придбання основних засобів (земельної ділянки площею 0,9041 га, яка розташована в с. Марківці, ур. “Замислі”, Тисменицького р-ну, Івано-Франківської обл.) з максимальним лімітом заборгованості в сумі 900000,00 грн. згідно додатку №1.
Відповідно до п.1.2., 1.3. Договору кредитні кошти надаються строком по 24.08.09р. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 17 процентів річних.
На виконання пункту 1 Протоколу з метою забезпечення виконання зобов'язання позивачем за Договором та за договорами, які можуть бути укладені в майбутньому, 29.04.2008 між позивачем та Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є відповідач було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним №1443 (далі-Іпотечний договір).
14.07.2008 між сторонами був укладений Договір №1 про внесення змін до Договору, яким внесено зміни до п.1.3. Договору, а саме за користування кредитними коштами встановлено плату в розмірі 18,5 процентів річних.
31.12.2008 сторони уклали Договір №2 про внесення змін до Договору, яким внесено зміни до п. 1.3. Договору, а саме за користування кредитними коштами встановили плату в розмірі 20,5 процентів річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Договір, Договір №1 та Договір №2 укладені генеральним директором Жарською Л.В. на інших умовах, ніж тих, на які дав згоду Вищий орган позивача, що свідчить про перевищенням повноважень генеральним директором, що є підставою для визнання даних договорів недійсними як таких, що укладені особою, яка не мала необхідного обсягу дієздатності.
Окрім того, позивач в позовній заяві посилається на неправомірність внесення змін до Договору без внесення відповідних змін до Іпотечного договору від 29.04.2008 та проведення державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, оскільки це суперечить ЦК України та Закону України «Про іпотеку».
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що 20 серпня 2009 року між сторонами було укладено Договір №3 про внесення змін до Договору (далі - Договір №3), яким було внесено зміни в п.1.3. Договору в частині збільшення плати за користування кредитними коштами до 25% річних, та в п.1.2. Договору в частині зміни терміну повернення коштів, а саме терміном повернення - 22 лютого 2010 року (належним чином завірена копія Договору №3 міститься в матеріалах справи).
Таким чином, наявність Договору №3 свідчить про припинення дії умов Договору №1 та Договору №2, якими встановлено плату за користування кредитними коштами, шляхом їх зміни на умови, передбачені Договором №3.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсними Договору №1 та Договору №2 є безпідставними, оскільки позивач, виходячи зі змісту позовної заяви, вважає Договори №1 та №2 недійсними саме через неправомірне визначення в них плати за користування кредитними коштами, розміри якої не застосовуються у зв'язку з укладенням Договору №3.
Доводи позивача про перевищення генеральним директором Жарською Л.В. повноважень при укладенні Договору не відповідають дійсності, оскільки згідно п. 11.12. Статуту позивача у редакції від 16.06.2007 року, яка діяла на момент укладення Договору, що підтверджується заявкою позивача на отримання кредиту від 03.04.2008 (копія в матеріалах справи), генеральний директор вирішує всі питання діяльності позивача, крім тих, які віднесені до виключної компетенції зборів Учасників. За рішенням зборів Учасників генеральному директору може бути передана частина повноважень, які входять до компетенції зборів.
Пунктом 11.6. Статуту позивача, яким передбачено виключну компетенцію зборів Учасників, не передбачено надання останніми згоди чи погодження отримання банківських чи будь-яких інших кредитів.
Окрім того, згідно п. 11.13. Статуту позивача генеральний директор: забезпечує і організовує виконання рішень зборів Учасників; забезпечує керівництво Товариством і організовує його поточну діяльність; приймає на роботу і проводить звільнення директорів виконавчої дирекції та працівників Товариства; розпоряджається майном та грошовими коштами Товариства.
Відповідно до п.11.14. Статуту всі документи позивача, включаючи фінансові та банківські, підписуються генеральним директором та головним бухгалтером, або особами, уповноваженими на це генеральним директором у встановленому порядку.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що дії генерального директора Жарської Л.В. є правомірними та здійсненні у відповідності до статутних документів позивача.
Окрім того, дії позивача свідчать про схвалення Договору і про прийняття його до виконання, виходячи з того, що схвалення правочину можливе у різних формах: по-перше, якщо особа, яку представляють, прямо заявила про це -доказом цього є протокол №42 позачергових зборів учасників позивача від 03.07.2009 року; протокол №45 позачергових зборів учасників позивача від 05.08.2009 року; протокол №55 позачергових зборів учасників позивача від 01.04.2010 року; по-друге, шляхом конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину, про це свідчить сплата позивачем відсотків за Договором (Довідка №281/3.6.5 від 25.03.2011 про здійснення погашення по кредиту наявна у матеріалах справи). До того ж позивач здійснював погашення відсотків, які були нараховані відповідно до Договорів №1, №2, №3, якими внесено зміни до Договору, тобто фактично своїми діями позивач підтвердив взяті на себе зобов'язання щодо зміни відсоткової ставки за користування кредитним коштами.
Згідно ст. 241 Цивільного кодексу України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Посилання позивача на неправомірність внесення змін до Договору без внесення відповідних змін до Іпотечного договору від 29.04.2008 та проведення державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою є безпідставним та не відповідає дійсності, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва по справі 38/35 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання договору іпотеки припиненим встановлено, що 20.08.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір про внесення змін до Іпотечного договору, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстраційним №1384.
Відповідно до п.1 вказаного договору на підставі Договору №3 внесено зміни до п.1.1., п. 1.4. Іпотечного договору від 29.04.2008р., а саме п.1.1. договору викладено в наступній редакції: цей договір забезпечує виконання позивачем, зобов'язань, що випливають з укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору №18/08/14-KL від 25.04.2008 та договору №3 від 20.08.2009 про внесення змін до кредитного договору №18/08/14- KL від 25.04.2008 та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого позивач зобов'язаний повернути відповідачу кредитні кошти в розмірі 900000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 22.02.10р., надані у формі не відновлювальної кредитної лінії для придбання основних засобів (здійснювати повернення кредиту згідно до вказаного кредитного договору) сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 25,0% процентів річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених основним зобов'язанням, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.
Відповідно до ч.2. ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Оскільки, жодна з підстав наведена позивачем в позовній заяві не відповідає вимогам визначеним ст. 203 ЦК України, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними кредитного договору № 18/08/14-КL від 25.04.2008, Договору № 1 від 14.07.2008 про внесення змін до Кредитного договору №18/08/14-КL від 25.04.2008р. та Договору № 2 від 31.12.2008 про внесення змін до Кредитного договору №18/08/14-КL від 25.04.2008 не є законними, обґрунтованими та доведеними, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. 32, 33, 35, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
СуддяМ.М.Якименко