Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" квітня 2011 р. Справа № 5023/2245/11
вх. № 2245/11
Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.
при секретарі судового засідання Гончар О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1., довіреність № 1 від 06.01.2010 року
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних сумішей", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навс", м. Харків
про стягнення 40640,90 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 40640,90 грн. за договором поставки № 19/10-1, укладеним між сторонами 19.10.2007 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
14.04.2011 року до суду надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 39640,90 грн. боргу за вищевказаним договором.
Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх -небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, та просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
19 жовтня 2007 року між ТОВ "Навс" (Покупець) та ТОВ "Харківський завод будівельних сумішей" (Постачальник) укладений договір поставки № 19/10-1, який був пролонгований за відсутністю заяв сторін про припинення його дії.
У відповідності до умов договору Постачальник зобов'язався передавати у власність Покупця Товари, асортимент, кількість, ціна яких зазначаються у замовленні, а Покупець зобов'язався на умовах цього договору приймати та оплачувати поставлені товари.
Згідно з п. 7.1 договору строк реалізації поставленого товару складає 120 днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної.
Пунктом 8.1 договору встановлено, що Покупець оплачує поставлений товар не раніше, як після реалізації Покупцем кожної одиниці товару третім особам, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника 5 (п'ятого), 20 (двадцятого) числа кожного місяця.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої договірні зобов'язання виконав в повному обсязі, поставив відповідачеві товар, що підтверджується відповідними накладними, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи.
Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість наданих позивачем послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 39640,90 грн., яка до цього часу не погашена.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 03.03.2011 року на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про оплату за № 32, але відповідач лише частково погасив утворену заборгованість, у зв'язку з чим несплаченою залишилась сума боргу у розмірі 39640,90 грн.
Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 39640,90 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 396,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230,19 грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст.1, 12, 22, 47, 49, 82-84 ГПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навс" (юридична адреса: 61157, м. Харків, вул. Кривомазівська, 14/35, поштова адреса: 61053, м. Харків, вул. Шевченка, 327, код ЄДРПОУ 35245740, поточний рахунок 26006839853121 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних сумішей" (61035, м. Харків, вул. Матросова, 1-А, код ЄДРПОУ 30509305, поточний рахунок 2600260341001 у ВАТ "ТММ-Банк" м. Київ МФО 300896) 39640,90 грн. боргу, витрати по сплаті державного мита у сумі 396,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230,19 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Присяжнюк О.О.
Повний текст рішення підписаний ___ квітня 2011 року.