Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" квітня 2011 р. Справа № 5023/1529/11
вх. № 1529/11
Суддя господарського суду Рильова В.В.
при секретарі судового засідання Волощук К.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 22.12.2010р.;
відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Авантаж", м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про виконання договірних зобов'язань
Позивач - ПАТ "Фінансова компанія "Авантаж", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за договором оренди (найму) від 22.02.2008р. у розмірі 8711,15грн., пені у розмірі 673,26грн., інфляційних у розмірі 3301,65грн., 3% річних у сумі 754,13грн., а також позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по відшкодуванню витрат по оплаті спожитих у орендованому приміщенні житлово-комунальних послуг за договором про відшкодування витрат власника по оплаті спожитих у орендованому приміщенні житлово-комунальних послуг від 22.02.2008р. у розмірі 731,35грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні 12.04.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, супровідним листом (вх.№8397) надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до справи.
Відповідач в судове засідання 12.04.2011р., не з"явився, свого повноважного представника не направив, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву , не надав.
Ухвала про порушення провадження у справі від 09.03.2011р., направлена на адресу відповідача , зазначену в позовній заяві (61096, АДРЕСА_1), повернулись на адресу господарського суду з довідкою поштового відділення зв"язку "повернуто у зв"язку з відмовою адресата від одержання".
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 22.03.2011 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі відповідача.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
22.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди (найму), відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення №18, що належало позивачу на праві власності та розташоване за адресою: АДРЕСА_2., загальною площею 35,6 м.кв., та яке зазначено на Поверховому плані.
Фак передачі майна в оренду підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі нежитлових приміщень від 22.02.2008р. (арк.спр.19).
Відповідно до п. 3.1. договору оренди розмір орендної плати , за згодою сторін , визначається в національній валюті України , виходячи із договірної вартості оренди одного квадратного метра приміщення у розмірі 122,55грн., крім того ПДВ 20% - 24,51грн., разом 147,06грн., що еквівалентно 29,12 дол.США за курсом НБУ на дату укладення цього договору. Сума орендної плати, яка підлягає сплаті за орендоване приміщення за один календарний місяць складає 4362,78грн., крім того ПДВ 20% - 872,55грн., разом 5235,33грн., що еквівалентно 1036,7 дол.США за курсом НБУ на дату укладання цього договору. Офіційний курс гривні до долару США встановлений НБУ на дату укладання цього договору становить 5,05грн. за 1 долар США.
Згідно з п.3.2 договору оренди орендна плата вноситься орендарем за рахунками орендодавця у строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним щомісячно шляхом її безготівкового перерахування на поточний рахунок позивача , зазначений у даному договорі в розділі 14 "Реквізити і підписи сторін". З метою забезпечення виконання відповідачем належним чином своїх зобов"язань за цим договором відповідач зобов"язується сплатити позивачу суму орендної плати , яка буде зарахована в якрсті оплати орендних платежів за останні три місяці оренди за цим договором , виходячи з розміру орендної плати , вказаної у п.3.1 договору , з урахуванням щомісячної індексації орендної плати у відповідності до офіційного індексу інфляції , розрахованої в порядку п.3.1 договору.
Пунктом 7.2 договору оренди передбачено, що у випадку несплати орендної плати в строки , встановлені п.3.2 договору , відповідач зобов"язаний виплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який нараховується пеня, від простроченої суми орендної плати за кожний день прострочення.
Відповідно до п.3.6 договору оренди одночасно з укладанням цього договору відповідач зобов"язується укласти з позивачем окремий договір , за яким відповідач прийме на себе обов"язок на протязі всього часу користування приміщенням щомісячно відшкодовувати орендодавцю витрати по оплаті послуг з утримання приміщення та витрати по оплаті спожитих відповідачем комунальних послугу приміщення.
Строк оренди приміщення визначено в п.11.2 договору оренди та складає 5 років і обчислюється з дати надання приміщення позивачем відповідачу за цим договором за відповідним актом. Строк оренди також є припиненим у дату дострокового розірвання (припинення дії) цього договору.
На підставі п.3.6 договору оренди 22.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат власника по оплаті спожитих у орендованих приміщеннях житлово - комунальних послуг , відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах дійсного договору позивач зобов"язується забезпечити утримання переданного відповідачу у строкове платне володіння та користування (в оренду) нежитлового приміщення №18 в літ. "А-16", загальною площею 35,6 м.кв., що розташоване на першому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та забезпечити безперебійне та якісне надання комунальних послуг у це орендоване нежитлове приміщення (послуг з постачання електричної енергії , опалення, холодного та гарячого водопостачання , каналізації), а відповідач зобов"язується на протязі всього часу користування орендованим нежитловим приміщенням щомісячно відшкодовувати позивачу витрати по оплаті послуг з утримання вказаного нежитлового приміщення та витрати по оплаті спожитих відповідачем комунальних послуг у цьому приміщенні.
Позивач свої зобов"язання за договором оренди (найму) від 22.02.2008р. та за договором про відшкодування витрат власника по оплаті спожитих у орендованих приміщеннях житлово - комунальних послуг від 22.02.2008р., виконав в повному обсязі , про що свідчать наявні в матеріалах справи та підписані сторонами акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №022907, №033107, №041104, №022913/ку, №033113/ку, №043013/ку (арк.спр.78-83), відповідно до умов вказаних актів, сторони претензій одна до одної не мають.
20.05.2008р. між позивачем та відповідачем було складено акт звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого сальдо за договором оренди (найму) від 22.02.2008р. та за договором про відшкодування витрат власника по оплаті спожитих у орендованих приміщеннях житлово - комунальних послуг від 22.02.2008р., станом на 21.05.2008р. складало 18487,14грн. Свої зобов"язання по сплаті орендної плати та по відшкодуванню за спожиті у орендованих приміщеннях житлово - комунальні послуги у вказаному розмірі були підтверджені відповідачем, про що свідчить особистий підпис відповідача на акті звіряння взаєморозрахунків від 20.05.2008р.
Проте, відповідач своїх зобов"язань за договором оренди (найму) від 22.02.2008р. та за договором про відшкодування витрат власника по оплаті спожитих у орендованих приміщеннях житлово - комунальних послуг від 22.02.2008р. в повному обсязі не виконав, наявної у нього заборгованості, не сплатив.
05.10.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№52 (арк.спр.55-58) з проханням протягом одного місяця з моменту отримання цієї претензії сплатити на рахунок позивача суму заборгованості за договором оренди (найму) від 22.02.2008р. та за договором про відшкодування витрат власника по оплаті спожитих у орендованих приміщеннях житлово - комунальних послуг від 22.02.2008р.
Вказана претензія була отримана відповідачем 12.10.2010р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.спр.63), проте, була залишена без відповіді та без виконання.
Також , суд зазначає, що 08.04.2008р. між громадянином України - ОСОБА_3 та позивачем по справі було укладено договір міни , відповідно до умов якого позивачем були передані у власність громадянина України - ОСОБА_3 нежитлові приміщення, у тому числі - нежитлове приміщення №18, загальною площею 35,6кв.м., розташоване на 1-му поверсі житлового будинку по АДРЕСА_2.
Факт передачі вказаного нежитлового приміщення у власність громадянина України - ОСОБА_3 підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі нежитлових приміщень від 08.04.2008р. за вказаним договором міни.
Згідно абз.2 п.1.6 договору міни сторони домовились , що в порядку ч.1 ст.770 Цивільного кодексу України , з моменту проведення стороною - 1 державної реєстрації права власності на ці орендовані нежитлові приміщення , до сторони - 1 переходять всі права та обов"язки орендодавця за вказаними договорами оренди, що були укладені стороною - 2 із відповідними орендарями.
Отже, у відповідності з вказаним пунктом договору міни , з моменту проведення громадянином України - ОСОБА_3 державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення №18, загальною площею 35,6кв.м., розташоване на 1-му поверсі житлового будинку по АДРЕСА_2, до громадянина України - ОСОБА_3 переходять всі права та обов"язки орендодавця за укладеними між позивачем та відповідачем договором оренди.
Державна реєстрація вказаного нежитлового приміщення була проведена громадянином України - ОСОБА_3 11.04.2008р., у зв"язку з чим , у поданому позові позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі , нарахованої до 11.04.2008р., тобто за період , коли власником і орендодавцем нежитлового приміщення був позивач.
Таким чином , позивачем була нарахована відповідачу орендна плата у період з 22.02.2008р. по 11.04.2008р. у розмірі 8711,15грн. та сума відшкодування вартості по оплаті спожитих у орендованих приміщеннях житлово - комунальних послуг у розмірі 731,35грн., яка станом на теперішній час залишається несплаченою
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором оренди (найму) від 22.02.2008р. в розмірі 8711,15грн. та за договором про відшкодування витрат власника по оплаті спожитих у орендованих приміщеннях житлово - комунальних послуг від 22.02.2008р. в розмірі 731,35грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 8711,15грн. заборгованості з орендної плати та 731,35грн. заборгованості по відшкодуванню витрат по оплаті спожитих у орендованому приміщенні житлово-комунальних послуг, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Пунктом 7.2 договору оренди передбачено, що у випадку несплати орендної плати в строки , встановлені п.3.2 договору , відповідач зобов"язаний виплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який нараховується пеня, від простроченої суми орендної плати за кожний день прострочення.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 673,26 грн.
Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на всю суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 673,26 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.
Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у сумі 673,26 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 754,13 грн. та 3301,65 грн. інфляційних витрат, нарахованих вірно згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 610, 611, 612, 629, 764 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61096, АДРЕСА_1, іденифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Авантаж" (61058, м.Харків, вул.Культури, 20-В, код ЄДРПОУ 32868860) заборгованості з орендної плати за договором оренди (найму) від 22.02.2008р. у розмірі 8711,15грн., пені у розмірі 673,26грн., інфляційних у розмірі 3301,65грн., 3% річних у сумі 754,13грн., 731,35грн. заборгованості по відшкодуванню витрат по оплаті спожитих у орендованому приміщенні житлово-комунальних послуг, а також 141,72грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Рильова В.В.
Повний текст рішення підписано 15.04.2011р.
Справа №5023/1529/11.