91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
05.05.11 Справа № 10/47/2011.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-1", м. Кремінна Луганської області
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Кремінна Луганської області
про стягнення 25 086 грн. 01 коп.
Суддя Т.М. Мінська
Представники сторін:
від позивача -Драньов С.В. - директор, згідно протоколу № 3 від 01.03.2011;
відповідач -ОСОБА_3, довіреність № 1008 від 14.05.2010.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі 23466 грн. 14 коп., штрафні санкції у розмірі 1443 грн. 87 коп., та командировочні витрати у розмірі 176 грн. 00 коп., всього -25 086 грн. 01 коп.
Суд встановив: На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що між ним направлено відповідачу проект договору підряду № 4, за яким сума підрядних робіт становила 215 000 грн., але даний договір не підписано Відповідачем. При цьому Позивач вказує, що Відповідач перерахував йому аванс на виконання підрядних робіт в сумі 30 000 грн. На вимогу суду відповідний платіжний документ, який підтверджував би перерахування вказаної суми не наданий. 18.03.2009 із супровідним листом № 27 Позивач направив відповідачу акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2009 року форми КБ-2в на суму 222926 грн. 40 коп. Даний лист вручено поштою представнику Відповідача 20.03.2009.
За розрахунком Позивача, викладеному в акті звірення від 10.03.2011 (підписаному в односторонньому порядку позивачем, який фактично і є розрахунком) (а.с. 52), ним виконано для Відповідача підрядні роботи на суму 215000 грн., а відповідачем перераховано грошові кошти в загальній сумі 66 000 грн., та погашено шляхом взаємозаліків 98 774 грн. 70 коп. та 26759 грн. 16 коп., всього -191 533 грн. 86 коп. Заборгованість за розрахунком Позивача становить 23 466 грн. 14 коп. (215 000 грн. -191 533 грн. 86 коп.).
Також позивач зазначає, що згідно акту взаємних розрахунків від 22.02.2010 (а.с. 7) підписаного сторонами, вказано, що позивач виконав будівельні роботи в 2008-2009 роках по будівництву магазину будівельних матеріалів в АДРЕСА_1 замовником будівництва якого є ФОП ОСОБА_1 Сума договору на виконання вказаних робіт становить 215000 грн. Вся поставка матеріалів для виконання робіт здійснюється замовником. За погодженням з замовником ТОВ «Гермес-1»придбав матеріали на суму 1371 грн., сума яких підлягає відшкодуванню замовнику. Станом на 18.02.2010 заборгованість замовника - відповідача перед підрядником -Позивачем за виконані будівельні робот становить 59466 грн. 14 коп. Також в цьому акті викладено графік погашення заборгованості з 01.03.2010 по 01.12.2010.
Відповідач відзивом на позов просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що акт звірки, на який посилається позивач, є лише документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік, а наявність чи відсутність зобов'язань повинно підтверджуватись первинними документами, тому відповідач вважає, що позивач не довів первинними документами факт виконання підрядних робіт для відповідача і за його замовленням. Крім того, на думку відповідача, позивач не зазначив конкретні підстави виникнення зобов'язань, що передбачені ст. 11 ЦК України. Між сторонами відсутній укладений договір підряду. А наданий позивачем акт форми КБ-2 за червень 2009 року не місить посилання на будь-який договір.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Позивач як підставу позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості вказав договір на виконання підрядних робіт, який зафіксований в акті від 22.02.2010.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України). Згідно ч. 3 ст. 875 цього Кодексу до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Згідно ст. 843 і ст.. 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначені у кошторисі.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами не було укладено договір підряду.
Суд не може визнати наданий позивачем акт від 22.02.2010 підставою виникнення зобов'язань відповідача по оплаті заборгованості за виконані роботи у розмірі 23466 грн. 14 коп., штрафні санкції у розмірі 1443 грн. 87 коп., оскільки цей акт не може вважатись договором, що має всі істотні умови договору підряду. Матеріали справи взагалі містять дуже суперечливі відомості стосовно і факту виконання робіт позивачем (так, ні надано акт форми КБ-2 за червень 2009 року на суму 222926 грн. 40 коп., підписаний в односторонньому порядку, в листі № 27 від 18.03.2009 (а.с. 33) відповідачу позивач посилається на акт виконаних робіт за березень 2009 року на суму 222926 грн. 40 коп., позивач викликав відповідача прийняти виконані роботи телеграмою від 20.10.2009., в претензії № 1 від 04.02.2009 позивач вказує що виконав роботи на суму 215000 грн., а дозвіл на виконання будівельних робіт № 719/2009 отримано 13.08.2009.). Такі ж суперечливі і незрозумілі дані стосовно всіляких взаємозаліків між сторонами. Також не обґрунтовані вимоги про стягнення витрат на відрядження у розмірі 176 грн. 00 коп.
Отже, з наданих позивачем документів і зазначених ним підстав, не вбачається наявність підстав для задоволення позову.
З огляду на вказане позивач не довів наявність вказаних ним підстав для задоволення позову. Позовні вимоги визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено і підписано 10.05.2011.
Суддя Т.М.Мінська