05.05.11 р. № 21/39-63
Позивач: Одеська залізниця м. Одеса
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Восточно-регіональне підприємство “Шельф” с. Молодецьке Шахтарського р-ну Донецької області
про стягнення 45 490,00грн.
Суддя Матюхін В.І.
Одеська залізниця звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Восточно-регіональне підприємство “Шельф” 45 490,00грн. штрафу.
Позовна заява підлягає поверненню без розгляду, оскільки позивачем не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Порядок і розмір сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”.
Згідно ч.2 п.12 „Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ”, який затверджено постановою КМУ від 21.12.2005р. № 1258, документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
До позовної заяви позивачем додане платіжне доручення № 2074 від 27.04.2011р., яке не підписане уповноваженою посадовою особою і не скріплене печаткою установи банку, тобто воно оформлене з порушенням вимог „Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ” і тому не є належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На зазначеному платіжному дорученні є штамп банку, який підтверджує дату проведення банком доручення, підписане особою без зазначення її прізвища і посадового становища. Ця відмітка (штамп) банку не може замінити печатку банку, якою має бути скріплений підпис уповноваженої посадової особи банку, оскільки поняття „штамп банку” і „печатка банку” не є тотожними.
П.4 ч.1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору. При цьому за приписами ч.1 цієї ж статті вказані у ній дії судді мають на меті виключно забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.
Документи, підтверджуючі правильність та повноту сплати сум державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, документи, що підтверджують надсилання відповідачеві копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов'язані з вирішенням спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення.
Виходячи із приписів статті 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів.
Суд, у разі порушення позивачем приписів пунктів 2-3' ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, не має права скористатися приписами ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки - зобов'язаний виконати вимоги ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на викладене і керуючись п.10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути Одеській залізниці позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви згідно ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява № НЮ-3/36 від 29.04.2011р. на 1-у аркуші з доданими до неї документами всього на 10-ти аркушах, конверт.
Суддя Матюхін В.І.
Надруковано примірників:
1 - господарському суду,
1 - позивачу,
1 - відповідачу.
тел. 381-91-18